Україна вперше дозволила ексгумувати тіла польських жертв Волинської трагедії.
Про це повідомив польський премʼєр Дональд Туск.
«Хочу подякувати міністрам культури Польщі та України за плідну співпрацю. Чекаємо подальших рішень», — написав він.
Українська сторона поки офіційно не коментувала цю інформацію.
Раніще міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що блокуватиме вступ України до ЄС, допоки не вирішиться питання ексгумації і пам’яті жертв Волинської трагедії.
Цю позицію підтримав польський прем’єр-мініст Дональд Туск.
«Україна так чи інакше повинна буде виправдати польські очікування. Вона не буде членом ЄС без згоди Польщі», — сказав він.
Волинська трагедія
У 1943—1944 роках на Волині відбувалися масові вбивства поляків. Польський інститут нацпамʼяті називає офіційні дані про 120 тисяч загиблих поляків на Волині та в південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої, а також говорить про 5 тисяч убитих українців. Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч убитих українців і 35—40 тисяч убитих поляків.
Так само тривають дискусії щодо виконавців злочину й організаторів. У Польщі Волинську трагедію називають «різаниною», офіційно визнали «геноцидом», звинувачують Українську повстанську армію, однак із таким трактуванням не погоджуються в Україні.
Відносини Польщі та України в контексті Волинської трагедії
Після того, як Україна здобула незалежність, питання Волинської трагедії неодноразово порушували політики обох країн. Україна та Польща проводили спільні заходи для вшанування жертв і намагалися знайти точки порозуміння. Однак після того, як Польща у 2016 році визнала Волинську трагедію геноцидом, дискусії загострилися.
У грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної памʼяті Республіки Польща домовились провести консультації, щоб врегулювати проблемні питання. Так напрацювали проєкт регламенту групи з їхнього вирішення, але Польща його досі не погодила.
У червні 2022 року міністерства культури України та Польщі підписали Меморандум про співробітництво у сфері національної памʼяті. Він передбачав розшук, ексгумацію і поховання жертв. Меморандум мав вступити в дію після припинення воєнного стану на території України. Але Польща під час повномасштабного вторгнення Росії постійно порушує питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України.
У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі та на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники) провела спільні з поляками дослідження.
Водночас Польща не виконала запит України на відновлення меморіальної таблички на похованні воїнів УПА на горі Монастир. Питання про її відновлення в первинному вигляді, із зазначенням імен похованих у цій братській могилі, порушували на найвищому рівні — президентів України та Польщі.
У жовтні цього року повідомили, що Український інститут національної памʼяті у 2025 році планує провести пошуки жертв Волинської трагедії на території Рівненської області у відповідь на звернення польських громадян. Польщу планували залучити як спостерігача.