Український інститут національної памʼяті у 2025 році планує провести пошукі жертв Волинської трагедії на території Рівненської області у відповідь на звернення польських громадян. Польщу планують залучити як спостерігача.
Про це йдеться на сайті установи.
Якщо польські громадяни нададуть необхідні уточнення про локалізацію потенційних місць пошуку, Україна допоможе їм, «попри війну і складну економічну ситуацію».
Український інститут національної памʼяті співпрацюватиме з Державною міжвідомчою комісією з увічнення памʼяті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій і Міністерством культури та стратегічних комунікацій України. Саме ці інституції можуть видавати дозволи на проведення пошукових робіт, ексгумацій та облаштування памʼятників. Також Інститут взаємодіятиме зі спеціалізованими організаціями, які мають право проводити такі роботи в Україні.
Волинська трагедія
У 1943—1944 роках на Волині відбувались масові вбивства поляків. Польський інститут нацпамʼяті називає офіційні дані про 120 тисяч загиблих поляків на Волині та в південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої, а також говорить про 5 тисяч убитих українців. Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч убитих українців і 35—40 тисяч убитих поляків.
Так само тривають дискусії щодо виконавців злочину й організаторів. У Польщі Волинську трагедію називають «різаниною», офіційно визнали «геноцидом», звинувачують Українську повстанську армію, однак із таким трактуванням не погоджуються в Україні.
Відносини Польщі та України в контексті Волинської трагедії
У грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної памʼяті Республіки Польща домовились провести консультації про врегулювання проблемних питань. Так напрацювали проєкт регламенту групи з їх вирішення, але Польща його досі не погодила.
У червні 2022 року міністерства культури України та Польщі підписали Меморандум про співробітництво у сфері національної памʼяті. Він передбачав розшук, ексгумацію і поховання жертв. Меморандум мав вступити в дію після припинення воєнного стану на території України. Але Польща під час повномасштабного вторгнення Росії постійно порушує питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України.
У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі та на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники) провела спільні з поляками дослідження.
Водночас Польща не виконала запит України на відновлення меморіальної таблички на похованні воїнів УПА на горі Монастир. Питання про її відновлення в первинному вигляді, із зазначенням імен похованих у цій братській могилі, порушували на найвищому рівні — президентів України та Польщі.
Питання Волинської трагедії також важливе в контексті української євроінтеграції. Днями очільник МЗС Польщі заявив, що його країна порушить питання щодо ексгумацій польських жертв Волинської трагедії в першому розділі переговорів про членство України в ЄС.