Верховна Рада України 3 вересня ухвалила постанову № 13723 й звернулась до парламентів інших країн та міжнародних організацій із закликом засудити вбивство ексголови ВРУ Андрія Парубія як злочин у війні Росії проти України. Крім того, нардепи закликають правоохоронців провести прозоре розслідування вбивства.
Про це повідомила нардепка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко.
Рішення підтримали 296 народних депутатів.
Народні обранці закликають керівництва іноземних держав визнати вбивство Андрія Парубія актом політичного терору й частиною війни Росії проти України.
Також депутати просять Єврокомісію і парламенти європейських країн вшанувати пам’ять їхнього колеги, а також всіх жертв російсько-української війни хвилиною мовчання.
У звʼязку з вбивством Парубія ВРУ закликає міжнародних партнерів посилити санкції проти Росії, а Україні надати додаткову військову і безпекову допомогу.
Вбивство Андрія Парубія
Ексголову Верховної Ради Андрія Парубія вбили у Львові 30 серпня 2025 року. Стрілянина сталась у Франківському районі міста. Внаслідок отриманих травм потерпілий загинув на місці.
Опівночі 1 вересня, через 36 годин після вбивства, правоохоронці повідомили, що затримали підозрюваного у вбивстві на Хмельниччині. Кажуть, що злочин був ретельно підготовлений: вивчався графік пересувань загиблого, прокладався маршрут, продумувався план втечі. Нападник — 52-річний львівʼянин Михайло Сцельніков.
Зранку 1 вересня затриманому повідомили про підозру, а 2 вересня перекваліфікували справу: тепер нападника підозрюють за ст. 112 та ч. 1 ст. 263 ККУ. Йому загрожує довічне увʼязнення.
2 вересня Сцельнікова відправили під арешт на два місяці без права застави.
- Нардеп фракції «Європейська солідарність» Володимир Ар’єв розповідав, що Андрій Парубій за пів року до вбивства просив надати йому державну охорону. В Управлінні державної охорони пояснили, що Парубій не входив до переліку посадовців, яким надають держохорону, а в СБУ та Нацполіції стверджують, що політик до них не звертався з таким проханням.
- Парубій та його родина могли отримати держохорону, коли посадовець обіймав посаду голови Верховної Ради України у 2016—2019 роках. А також упродовж одного року після того, як ці повноваження закінчились.