Галицький районний суд міста Львова обрав підозрюваному у вбивстві нардепа від «Європейської солідарності» та ексголови Верховної Ради Андрія Парубія запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без права внесення застави.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
Дії 52-річного львів’янина кваліфікували за двома статтями Кримінального кодексу України, а саме: за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) та ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю).
«Радіо Свобода» зазначає, що на суді озвучили імʼя підозрюваного — Михайло Сцельніков.
Перед засіданням підозрюваний зізнався у вбивстві в розмові з журналістами. Коментуючи мотиви вбивства, Сцельніков заявив, що це «його помста особисто українській владі».
При цьому він заперечив інформацію, що російські спецслужби шантажували його і обіцяли повернути йому тіло загиблого сина в обмін на вбивство.
«Це неправда. Все, що я хочу, щоб скоріше ухвалили вирок. Так, я визнаю, я його вбив. І хочу просити, щоб мене обміняли на військовополонених, щоб я міг поїхати і знайти тіло свого сина», — сказав він.
Вбивство Андрія Парубія
Ексголову Верховної Ради Андрія Парубія вбили у Львові 30 серпня 2025 року. Стрілянина сталась у Франківському районі Львова. Внаслідок отриманих травм потерпілий загинув на місці.
Опівночі 1 вересня, через 36 годин після вбивства, правоохоронці повідомили, що затримали підозрюваного у вбивстві на Хмельниччині. Кажуть, що злочин був ретельно підготовлений: вивчався графік пересувань загиблого, прокладався маршрут, продумувався план втечі.
Президент Володимир Зеленський розповів, що вже є перші показання підозрюваного. Очільник Національної поліції України Іван Вигівський заявив, що вбивство Парубія — не випадковий злочин, є російський слід.
Зранку 1 вересня затриманому повідомили про підозру. Дії підозрюваного кваліфікували за двома статтями Кримінального кодексу України, а саме: за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) та ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю).
- Нардеп фракції «Європейська солідарність» Володимир Ар’єв розповідав, що Андрій Парубій за пів року до вбивства просив надати йому державну охорону. В Управлінні державної охорони пояснили, що Парубій не входив до переліку посадовців, яким надають держохорону, а в СБУ та Нацполіції стверджують, що політик до них не звертався з таким проханням.
- Парубій та його родина могли отримати держохорону, коли посадовець обіймав посаду голови Верховної Ради України у 2016—2019 роках. А також упродовж одного року після того, як ці повноваження закінчились.