Індійські нафтопереробники очікують на вказівки уряду щодо того, чи варто продовжувати купувати російську нафту після введення Штатами нових мит за імпорт нафти з РФ.
Про це пише Reuters з посиланням на джерела.
Попри те що державні компанії призупинили закупівлю російської нафти, приватні компанії, зокрема Reliance Industries, Nayara Energy та HPCL Mittal Energy (HMEL), продовжують її імпортувати.
«Наразі ми не отримали жодних розпоряджень від уряду, тож не припинятимемо імпорт російської нафти», — заявив представник однієї з приватних нафтопереробних компаній.
Індія — третій за величиною імпортер і споживач нафти у світі — забезпечує понад третину своїх потреб за рахунок російської нафти.
У разі вимушеного скорочення імпорту з Росії індійські НПЗ, ймовірно, звернуться до постачальників із Близького Сходу, Африки та Америки. Саудівська Аравія, третій за обсягами постачальник нафти до Індії, уже підвищила офіційні ціни для азійського ринку.
«Очікуючи зростання попиту з боку Індії, вони утримують ціни на дуже високому рівні», — зазначив один із представників індійської нафтопереробної галузі, додавши, що запровадження нових мит порушить чинні торговельні потоки на користь близькосхідної нафти.
Як Індія купує нафту у Росії
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Індія стала головним покупцем російської нафти, яку доставляють морем. Це сталося тому, що країни Заходу відмовилися від її імпорту. У травні очікували, що Нью-Делі імпортуватиме понад 2,1 мільйона барелів щодня. Це стало можливим завдяки тому, що після січневих санкцій США до перевезення нафти залучили нові танкери.
У травні 2025 року агентство Bloomberg писало, що танкери під американськими санкціями зʼявилися серед кораблів, які постачають російську нафту до Індії. Тоді на нафтопереробний завод країни доставили приблизно мільйон барелів нафти РФ марки Sokol.
Мита Дональда Трампа
Президент США 2 квітня 2025 року оголосив, що вводить мита на товари з інших країн. Під нові тарифи потрапили понад 180 країн і територій (не враховуючи Росію, КНДР, Кубу і Білорусь, які вже під санкціями). Для України ввели мито у 10%.
Уже 9 квітня Трамп відтермінував мита для всіх, крім Китаю, який отримав найвищі тарифи — 145%, тоді як для більшості країн діє базова ставка у 10%. Тоді ЄС 10 квітня дзеркально відклав введення мит у відповідь на тарифи США на 90 днів, до цього рішення нові тарифи мали набути чинності 15 квітня.
23 травня Трамп запропонував ввести 50-відсоткові мита на товари з ЄС з 1 червня цього року. За його словами, переговори з блоком зайшли в глухий кут, бо ЄС виявився складною стороною в цьому процесі. Трамп пропонував не стягувати мита, якщо товар виготовляли або збирали в США. 26 травня він відклав введення цих мит до 9 липня.
У липні Трамп почав оголошувати про нові мита. Зокрема, Японія та Південна Корея отримали тариф 25%, Лаос і Мʼянма — 40%, Малайзія та Казахстан — 25%, а Південно-Африканська Республіка — 30%.
Незабаром американський президент сказав, що Сполучені Штати і Європейський Союз досягли рамкових домовленостей щодо торговельної угоди. Трамп оголосив про запровадження загального мита у 15% на імпорт з 27 країн блоку.
Що стосується КНР, 29 липня тривав другий день переговорів американських і китайських посадовців у столиці Швеції Стокгольмі. Сторони хочуть вирішити давні економічні суперечки.