У римо-католицькому кафедральному соборі Луцька провели урочисту месу на згадку про жертв Волинської трагедії.
Про це пише Polska Agencia Prasowa.
Серед учасників були представники польської меншини, що проживає в Україні, польські дипломати та представники влади Волинської області. На думку ординарія Камʼянець-Подільської дієцезії єпископа Едварда Кави, який проводив месу, «відродження пам’яті» зміцнить відносини між Польщею та Україною. Він наголосив на тому, що потрібна ексгумація, щоб розкрити всі імена, місця поховань та місця убивств.
- На початку червня Сейм Польщі встановив 11 липня Національним днем памʼяті «поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА» на східних територіях Другої Польської Республіки.
Відносини Польщі та України в контексті Волинської трагедії
Після того як Україна здобула незалежність, питання Волинської трагедії неодноразово порушували політики обох країн. Україна та Польща проводили спільні заходи для вшанування жертв і намагалися знайти точки порозуміння. Однак після того як Польща у 2016 році визнала Волинську трагедію геноцидом, дискусії загострилися.
У відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015—2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943—1945 роках бійцями УПА.
У грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної памʼяті Республіки Польща домовились провести консультації, щоб врегулювати проблемні питання. Так напрацювали проєкт регламенту групи з їхнього вирішення, але Польща його досі не погодила.
У червні 2022 року міністерства культури України та Польщі підписали Меморандум про співробітництво у сфері національної памʼяті. Він передбачав розшук, ексгумацію і поховання жертв. Меморандум мав набути чинності після припинення воєнного стану на території України. Але Польща під час повномасштабного вторгнення Росії постійно порушує питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України.
У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі й на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники) провела спільні з поляками дослідження.
Водночас Польща не виконала запиту України на відновлення меморіальної таблички на похованні воїнів УПА на горі Монастир. Питання про її відновлення в первинному вигляді, із зазначенням імен похованих у цій братській могилі, порушували на найвищому рівні — президентів України та Польщі.
- У січні 2025 року Україна вперше дозволила ексгумувати тіла польських жертв Волинської трагедії. А вже у травні на Тернопільщині закінчили ексгумацію жертв 1945 року — у Польщі називають це проривом.
- Обраний президент Польщі Кароль Навроцький чекає на продовження партнерства між Києвом і Варшавою. Однак для цього, за його словами, потрібно вирішити назрілі історичні питання — найімовірніше, він мав на увазі Волинську трагедію.