Влада Швеції 19 червня погодила рішення взяти в борг 300 мільярдів крон, щоб профінансувати переозброєння та досягнути цілі НАТО — витрат на оборону в розмірі 3,5% ВВП до 2032 року.
Про це повідомляє Reuters.
Вторгнення Росії в Україну змусило Швецію переосмислити свою доктрину безпеки, йдеться у статті. Стокгольм приєднався до Альянсу у 2024 році. Витрати на оборону країни вже подвоїлися з 2020 року — до близько 2,4% ВВП. Очікується, що НАТО встановить ще вищу планку на саміті в Гаазі у червні.
Пріоритетами стануть розширення чисельності та спроможностей армії, посилення ППО та збільшення запасу боєприпасів. Основна частина коштів — 250 мільярдів крон — піде на військові потреби, ще 50 мільярдів спрямують на цивільну оборону та інфраструктуру.
«Ми робимо це, щоб наші діти й онуки не мусили вивчати російську мову», — сказала міністерка фінансів Елізабет Свантессон.
Державний борг Швеції зараз становить близько 32% ВВП, тоді як у середньому серед країн Євросоюзу цей показник оцінюють у 90%. Фінансування оборони збільшить держборг на близько 3%, додала Свантессон.
Швеція також тимчасово призупинить суворі бюджетні правила, але державні фінанси мають знову бути збалансованими до 2035 року. Це означає, що майбутнім урядам доведеться або підвищити податки, або скоротити витрати в інших сферах бюджету.
Найбільша опозиційна політсила — Соціал-демократична партія Швеції — пропонує створити «фонд готовності».
«Як би ми його не назвали, доведеться або збільшити доходи, або скоротити видатки», — каже економічний речник соціал-демократів Мікаель Дамберг.
Голова Мінфіну виключила підвищення податків. Вона переконана, що кошти можна знайти, переглянувши інші витрати.
Що передувало
Президент США Дональд Трамп неодноразово вимагав у європейських лідерів вкладати більше грошей в НАТО. Раніше він говорив, що «заохочуватиме» Росію «робити все, що завгодно» з країнами-членами НАТО, які не виконали своїх фінансових зобовʼязань перед Альянсом.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте впевнений, що країни зможуть досягти витрат на оборону на рівні 5% ВВП. Але на пресконференції на початку червня він заявив журналістам, що терміни «залишаються предметом консультацій».
Bloomberg писав, що Офіс генсека НАТО поширив пропозицію, де йшлося про 2032 рік як крайній термін. Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні 12 червня заявив, що десять років — розумний термін для досягнення цієї мети. Інші члени Альянсу закликали пришвидшити дії.
У травні Financial Times писала, що Іспанія залишилася останнім великим учасником НАТО, який досі не погодився на план президента США Дональда Трампа збільшити витрати на оборону до 5% ВВП до 2032 року.
Генсек Рютте на саміті лідерів G7 у Канаді заявив, що у 2025 році витрати на оборону всіх членів Альянсу досягнуть рівня 2% ВВП.
- Станом на 2024 рік лідерами Альянсу за витратами на оборону за відсотком від ВВП були Польща (4,12%), Естонія (3,43%), США (3,38%), Латвія (3,15%), Греція (3,08%).