Ізраїль готується оперативно атакувати ядерні обʼєкти Ірану. Усе тому, що останніми днями ізраїльська розвідка очікує на провал переговорів між Тегераном і Вашингтоном.
Про це повідомляє Axios.
Військові ЦАХАЛ вважають, що оперативне вікно для успішного удару може скоро закритися, тож у разі провалу перемовин доведеться діяти швидко, каже джерело видання. Причину, чому пізніше атака буде менш ефективна, співрозмовник не уточнив.
Інші джерела підтвердили, що Армія оборони Ізраїлю вже проводить навчання та інші заходи на випадок можливого удару по Ірану. А раніше цього тижня премʼєр-міністр Біньямін Нетаньягу нібито провів з цього приводу надсекретну нараду з групою міністрів, представників розвідки та служб безпеки.
«Бібі [Нетаньягу] чекає, коли переговори щодо ядерної програми зірвуться і коли Трамп буде розчарований у перемовинах — тоді він може дати йому зелене світло», — розповів ізраїльський співрозмовник Axios, використовуючи прізвисько прем’єра.
Адміністрація Дональда Трампа занепокоєна, що голова уряду Ізраїлю може діяти навіть без схвалення президента, сказав медіа представник США.
Що передувало
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив нові санкції проти іранського режиму. Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».
У вересні минулого року під час передвиборчої гонки Трамп заявив, що він відкритий до нової ядерної угоди з Іраном. Трамп зазначав, що переговори потрібні в будь-якому разі — через загрозу, яку створює Іран, прагнучи мати ядерну зброю.
На початку лютого американський президент підписав документ, який відновлює «максимальний тиск» на Іран, щоб знизити іранський експорт нафти до нуля і завадити країні отримати ядерну зброю. А вже 6 лютого Міністерство фінансів США ввело санкції проти міжнародної мережі, що спрямовує доходи від продажу іранської нафти на потреби армії Ірану в обхід уже діючих обмежень. Відтоді між країнами було кілька раундів перемовин.
- У травні радник верховного лідера Ірану Алі Шамхані заявив, що Тегеран готовий до нової ядерної угоди зі США в обмін на те, що Вашингтон скасує економічні санкції. На думку журналістів, ці слова стали найочевиднішим публічним свідченням готовності Ірану укласти угоду — і це прозвучало з найближчого оточення верховного лідера аятоли Алі Хаменеї, який ухвалює остаточні рішення в питаннях нацбезпеки.