Радник верховного лідера Ірану Алі Шамхані заявив, що Тегеран готовий на нову ядерну угоду зі США в обмін на те, що сполучені Штати скасують економічні санкції. Журналісти пишуть, що ці слова стали найочевиднішим публічним свідченням того, що Іран готовий укласти угоду — і це прозвучало з найближчого оточення верховного лідера аятоли Алі Хаменеї, який ухвалює остаточні рішення в питаннях нацбезпеки.
Про такі умови Шамхані сказав в інтервʼю NBC News.
За його словами, Іран в обмін на скасування американських санкцій зобовʼяжеться ніколи не створювати ядерну зброю та позбутися своїх запасів високозбагаченого урану, придатного для її створення. Країна також буде зобовʼязана збагачувати уран лише до того рівня, який потрібен для цивільного використання. Іран згоден, щоб це контролювали міжнародні інспектори.
«Це все ще можливо. Якщо американці діятимуть так, як вони кажуть, то ми точно можемо мати кращі стосунки», — сказав Шамхані.
Шамхані дав інтерв’ю NBC News всього за кілька годин після того, як Трамп запропонував Ірану домовитись, водночас пригрозивши жорсткими економічними санкціями, якщо Тегеран не погодиться обмежити свою ядерну програму.
На ці заяви зреагував іранський президент Масуд Пезешкіан. У прямому ефірі державного телебачення він сказав: «Він думає, що може приїхати, вигукувати гасла й залякувати нас. Але для нас краще померти, як мученики, ніж у ліжку. Нас не налякати, ми не будемо коритися жодному хулігану».
Шамхані також розкритикував агресивний тон Трампа та постійні погрози: «Він говорить про оливкову гілку миру, але ми її не бачили — вона вся з колючого дроту».
Ще у квітні Reuters із посиланням на високопоставленого іранського чиновника писав, що Іран готовий пристати на деякі вимоги США щодо ядерної угоди, але вимагає гарантій, що Трамп з неї не вийде. Тоді йшлося і про те, що не можна порушувати червоні лінії Тегерану, «визначені уповноваженими верховним лідером аятолою Алі Хаменеї».
За його словами, ці червоні лінії означають, що Іран ніколи не погодиться на демонтаж своїх центрифуг для збагачення урану, повне припинення збагачення чи зменшення запасів збагаченого урану нижче за рівень, зазначений в угоді 2015 року, з якої пізніше вийшов Трамп.
Що передувало
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив нові санкції проти іранського режиму.Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».
У вересні минулого року під час передвиборчої гонки Трамп заявив, що він відкритий до нової ядерної угоди з Іраном. Трамп зазначав, що переговори потрібні в будь-якому разі — через загрозу, яку створює Іран, прагнучи мати ядерну зброю.
На початку лютого американський президент підписав документ, який відновлює «максимальний тиск» на Іран, щоб знизити іранський експорт нафти до нуля і завадити країні отримати ядерну зброю. А вже 6 лютого Міністерство фінансів США ввело санкції проти міжнародної мережі, що спрямовує доходи від продажу іранської нафти на потреби армії Ірану, в обхід уже діючих обмежень. Відтоді між країнами було декілька раундів перемовин.