Американська сторона пропонувала Ірану передати його запаси збагаченого урану третій країні — наприклад Росії. Так США продовжують спроби згорнути ядерну програму Тегерану.
Про це повідомляє The Guardian.
За даними медіа, цю тему підіймали під час непрямих переговорів двох країн в столиці Оману Мускаті 12 квітня. Питання вважають одним із ключових каменів спотикання на шляху до майбутньої угоди, йдеться у матеріалі.
Очікується, що Іран протистоятиме цьому. Він наполягає, що накопичені за останні чотири роки запаси мають залишатися в країні під наглядом МАГАТЕ. Тегеран хоче «застрахуватися» на випадок, якщо майбутня адміністрація США знову вийде з угоди.
Президент Дональд Трамп вже вчинив так у 2018 році, відкинувши домовленості 2015 року, укладені за участі Барака Обами. Якщо запаси вивезуть, а Вашингтон згодом знову порушить угоду, Ірану доведеться починати процес збагачення урану з нуля, кажуть представники країни.
Попри те що більшість контактів у Мускаті були непрямими, спецпредставник президента США Стів Віткофф і очільник Міністерства закордонних справ Ірану Аббас Арагчі зустрічалися й особисто.
Наступний раунд переговорів 19 квітня прийматиме Рим, теж за посередництва Оману. Рішення розглядають як політичний жест з боку Трампа у бік Італії, пише The Guardian. Віцепрезидент США Джей Ді Венс теж перебуватиме в Римі того дня.
Позиція Трампа щодо Ірану
У вересні минулого року під час передвиборчої гонки Трамп заявив, що він відкритий до нової ядерної угоди з Іраном. Тоді Politico зазначало, що своїми заявами він намагався послабити напруженість у відносинах з іранським урядом — за тиждень до цього республіканцю повідомили, що Іран планував убити Трампа.
Трамп не вдавався в подробиці майбутньої співпраці з Іраном, але зазначив, що переговори потрібні в будь-якому разі — через загрозу, яку створює Іран, прагнучи мати ядерну зброю.
На початку лютого американський президент підписав документ, який відновлює «максимальний тиск» на Іран, щоб знизити іранський експорт нафти до нуля і завадити країні отримати ядерну зброю.
А вже 6 лютого Міністерство фінансів США ввело санкції проти міжнародної мережі, яка спрямовує доходи від продажу іранської нафти на потреби армії Ірану, в обхід уже наявних обмежень.
У березні Bloomberg писав, що Путін погодився допомогти Трампу в ядерних переговорах з Іраном.
Що передувало
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив нові санкції проти іранського режиму.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».