Міноборони провело аудит Агенції оборонних закупівель. Ось головні проблеми

Автори:
Олександра Опанасенко, Оксана Коваленко
Дата:

У жовтні 2024 року департамент внутрішнього аудиту Міноборони закінчив перевірку роботи Агенції оборонних закупівель за перше півріччя 2024-го. Серед головних проблем — прострочка поставок товарів першого пріоритету, погана організація основних процесів і відсутність алгоритмів для відбору постачальників.

Про це керівник департаменту Олександр Титковський розповів в ексклюзивному коментарі «Бабелю».

За контрактами АОЗ, які вона уклала в першому півріччі на товари першого пріоритету — тобто ті, що потрібні на фронт просто зараз, 70% мали надійти в 2024 році. Решта 30% планували постачити у 2025—2026 роках. У Міноборони кажуть, що станом на кінець 2024 року і за запланованими 70% були прострочки.

Також Агенція не має загальної бази потенційних постачальників і виробників зброї по всьому світу за кожною номенклатурою. Їхні спроможності системно не оцінюють. В АОЗ кажуть, що така база даних у них є і її показували аудиторам. Однак через те, що інформація секретна, спеціального програмного забезпечення немає — все ведуть у таблиці Excel.

Комерційні пропозиції губляться в нетрях АОЗ через те, що немає єдиного обліку і системи опрацювання. Також немає системної оцінки ризикованих постачальників та ідентифікаторів ризиків, які зменшують відсоток невиконаних і прострочених контрактів. Через це, зокрема, аудитори не побачили оцінки ризиків українського заводу, що зірвав постачання боєприпасів.

Серед проблем Агенції — відсутність алгоритмів і єдиних інструкцій для відбору постачальників і підготовки контрактів. А також низький відсоток прямих контрактів. За шість місяців 2024 року 45% від загальної вартості контрактів припадає на підприємства-імпортери. А 24% від вартості всіх контрактів АОЗ уклала з одним спецекспортером, який «мав певні проблемні питання у відносинах з Міністерством оборони».

Водночас, за інформацією «Бабеля», у другому півріччі кількість прямих контрактів в АОЗ суттєво збільшилася. У тому числі, з відомими закордонними виробниками. А велику частку контрактів зі спецімпортерами Агенція уклала у 2023 році, до приходу Безрукової.

Крім того, аудитори фіксували купівлю за бюджетні кошти занадто дорогих товарів для роботи Агенції.

За результатами аудиту Міністерство надало АОЗ свої рекомендації, і зараз, говорить Олександр Титковський, вони планують перевірити, чи врахувала їх Агенція. За контрактом голова АОЗ має це зробити.

Поза аудитом ключова претензія Міноборони до АОЗ в тому, що контракти підписують довго, а поставки затримуються. За даними МО, трохи менш як третина грошей (29%), виділених АОЗ у 2024 році, пішла на нові контракти, за якими зброю постачили того ж року; 21% усіх грошей пішло на те, щоб закрити контракти 2023 року; 44% — контракти, за якими поставки будуть вже у 2025-му; 5% — це прострочені контракти, за якими поставок немає; 1% коштів не використали і повернули в бюджет.

Що відбувається в АОЗ

Агенцію оборонних закупівель створили в липні 2022 року за зразком Агенції НАТО з підтримки й постачання. Її завдання — зробити закупівлі зброї для України прозорими й унеможливити корупцію. Із січня 2024 року агенцію очолює Марина Безрукова.

Наглядова рада АОЗ 20 січня 2025 року подала міністру оборони Умєрову рекомендацію продовжити контракт чинної директорки Агенції Марини Безрукової на один рік.

Уже 23 січня наглядова рада уклала додаткову угоду про продовження дії контракту з Безруковою. Однак наступного дня Умєров анонсував звільнення свого заступника Дмитра Кліменкова та зміну керівництва Агенції оборонних закупівель. Умєров зазначив, що результат закупівель озброєнь був незадовільним, тож треба змінити систему. Замість Безрукової агенцію очолить Арсен Жумаділов, який керує Державним оператором тилу.

Також Міністерство оборони відкликало двох представників держави з наглядової ради — директора фонду «Повернись живим» Тараса Чмута й колишнього заступника міністра оборони України Юрія Джигиря. Обидва голосували за продовження контракту Безрукової.

25 січня АОЗ заявила, що продовжить роботу під керівництвом Безрукової, попри рішення Умєрова. Однак 27 січня «Суспільне» з посиланням на власні джерела писало, що міністр ініціював службове розслідування в агенції, а Безрукову на час розслідування відсторонили від роботи.

У Центрі протидії корупції розкритикували рішення Умєрова не продовжувати контракт з Безруковою. Виконавча директорка ЦПК Дарʼя Каленюк раніше пояснювала, що наглядова рада без погодження Міноборони має законне право продовжити контракт з директоркою Агенції оборонних закупівель. Сама Безрукова говорила, що в неї «почали погіршуватися» відносини з міністром оборони Рустемом Умєровим через інцидент з неякісними 120-мм мінами.

28 січня стало відомо, що за зверненням ЦПК Національне антикорупційне бюро почало розслідування щодо можливого зловживання владою Умєровим, коли той звільнив Безрукову.

Вже 31 січня у Міноборони заявили, що з 1 лютого Агенцію з оборонних закупівель замість Марини Безрукової очолюватиме Арсен Жумаділов. Безрукова звернулась до президента Володимира Зеленського із закликом втрутитися в конфлікт. Зеленський сказав, що міністр Умєров має право робити все, щоб уникнути гальмування в забезпеченні української армії озброєнням.