Американський інвестор Стівен Лінч, який тривалий час жив у Росії та займався там бізнесом, хоче, щоб уряд США дозволив брати йому брати участь у торгах з продажу газопроводу «Північний потік — 2», коли його виставлять на аукціон у швейцарській процедурі банкрутства.
Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Він доводить посадовцям США, що американське володіння газопроводом стане важелем впливу на будь-які мирні переговори з Росією, щоб припинити війну в Україні, і служитиме довгостроковим інтересам США.
«Суть така: це унікальна можливість для Америки та Європи контролювати європейське енергопостачання до кінця ери викопного палива», — сказав Лінч в одному з інтерв’ю.
Стівен Лінч.
Monte Valle Partners
The Wall Street Journal переглянула лист, який написали юристи інвестора. Американська газета пише, що він звернувся за ліцензією до Міністерства фінансів США в лютому. Ліцензія дозволить йому вести переговори про будівництво трубопроводу з організаціями, які зараз перебувають під санкціями США.
У листі йдеться про те, що в процедурі визнання банкрутства «Північного потоку — 2» встановили термін у січні для реструктуризації боргу, або ж газопровід ліквідують. Лінч стверджує, що коли війна закінчиться, у Росії та її колишніх клієнтів у Німеччині та Європі виникне спокуса включити трубопровід, незалежно від того, хто ним володітиме.
«Північний потік — 2» оцінюють приблизно в $11 мільярдів. Проте Лінч упевнений, що зможе купити його за значно зниженою ціною. Він вважає, що багато інвесторів не братимуть участі в аукціоні через «складну геополітику, повʼязану з газопроводом», а серед інших претендентів, ймовірно, будуть російські проксі-сервери, китайські організації чи інші особи, з політикою яких не погодяться США.
Колишні урядовці, які мають досвід роботи в Росії, кажуть, що план Лінча може бути невдалим, але його також можуть використати для мирних переговорів в Україні, тому задум інвестора може втілитися в життя.
Колишній спеціальний радник президента Байдена та друг Лінча Лі Волоські каже, що пропозиція інвестора вести переговори про купівлю «Північного потоку — 2» «відповідає стратегічним інтересам США та їхніх союзників».
Що відомо про Стівена Лінча
Лінч прожив у Москві майже 20 років і залишився там навіть після того, як багато іноземців виїхали з РФ, коли Путін зміцнив владу, пише WSJ.
Інвестор переїхав до Маямі у 2019 році через стурбованість соціальним середовищем у Москві та труднощами для громадян США у веденні бізнесу через посилення санкцій.
У 2022 році він отримав ліцензію Міністерства фінансів США, щоб купити швейцарську дочірню компанію російського Сбербанку після того, як США наклали санкції на материнську компанію.
Лінч загалом став успішним, дешево скуповуючи російські активи.
У 1998 році, коли Росія потрапила у фінансову кризу, він заснував Monte Valle Partners, щоб придбати там проблемні активи нерухомості.
Перший успіх до нього прийшов, коли він купив великий проєкт біля московського аеропорту в мільярдера Альфреда Таубмана. Він продав більшу частину своєї частки в цьому російським бізнес-партнерам у 2007 році, коли почалася ліквідація нафтовидобувної компанії «ЮКОС».
Також Лінча підозрювали у звʼязках з російським урядом.
У цивільному позові про шахрайство стверджувалося, що Лінч і група іноземних інвесторів брали участь у фальсифікованому аукціоні у 2007 році з продажу активів, що належали колишньому нафтовому гіганту «ЮКОС». Менеджери нідерландської дочірньої компанії «ЮКОС» стверджували, що інвестори змовилися з російськими чиновниками, щоб заздалегідь визначити продаж своєї компанії за фіксованою ціною. Лінч та інші інвестори заперечують звинувачення.
У 2019 році британський суддя відхилив звинувачення проти Лінча та інших інвесторів, написавши, що ознак брехні немає.
Водночас деякі друзі Лінча сказали, що він налагодив стосунки з російськими посадовцями, нібито без цього було неможливо бути успішним геєм-бізнесменом у РФ. Але друзі додали, що їм нічого не відомо про те, чи працював Лінч в інтересах Путіна або його найближчого оточення.
Під час останніх виборів Лінч виділив понад $300 тисяч комітетам Трампа та Національному комітету Республіканської партії.
Підриви «Північних потоків»
26 вересня 2022 року на трубопроводах «Північний потік — 1» та «Північний потік — 2», які пролягають дном Балтійського моря від Росії до Німеччини, сталися три вибухи, які спричинили масові витоки газу. Недоторканою залишилася лише одна з чотирьох ниток газопроводу. Західні медіа писали, що Росія законсервує «Північні потоки», оскільки не збирається їх ремонтувати після аварій.
Уряди США, Великої Британії та ЄС заявили про цілеспрямовану диверсію. Росія вважає, що у вибухах зацікавлені США та їхні союзники. Західні й російські медіа писали про різні версії — від диверсії самих росіян до причетності України. Президент Володимир Зеленський заперечував причетність України до диверсій.
На початку лютого 2024 року Швеція закрила розслідування підриву «Північного потоку» через відсутність юрисдикції. Слідом за Швецією завершила розслідування і Данія.
Зараз Німеччина розслідує роль ексголовнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного в підриві «Північних потоків», про що писала американська газета The Wall Street Journal. Президент України Володимир Зеленський нібито спочатку схвалив план, однак пізніше наказав скасувати, а Залужний всупереч цьому продовжив операцію.