Німеччина розслідує роль колишнього головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного в підриві «Північних потоків» у вересні 2022 року. Він може бути очільником операції, яка коштувала $300 тисяч і проводилася шістьма людьми, зокрема професійними водолазами.
Про це пише газета The Wall Street Journal з посиланнями на джерела.
Два роки тому у травні кілька високопоставлених українських військових і бізнесменів святкували успіх України у протистоянні Росії. Хтось запропонував сміливий крок — зруйнувати «Північний потік», який транспортує російський газ до Європи та приносить військовій машині Кремля мільярди доларів.
Уже через чотири місяці, 26 вересня, скандинавські сейсмологи вловили сигнали чи то підземного землетрусу, чи то виверження вулкана поблизу данського острова Борнхольм. Насправді це були три потужні вибухи й найбільший зареєстрований викид природного газу в еквіваленті щорічних викидів CO2 у Данії.
«Я завжди сміюся, коли читаю спекуляції в медіа про якусь масштабну операцію за участю спецслужб, підводних човнів, безпілотників і супутників. Усе це було результатом ночі з міцним алкоголем і залізної рішучості жменьки людей, які мали сміливість ризикувати життям за свою країну», — сказав один з офіцерів, який брав участь в операції.
Президент України Володимир Зеленський спочатку схвалив план, однак коли про нього дізналося Центральне розвідувальне управління США і попросило зупинити операцію, він наказав усе скасувати. Утім, тодішній головнокомандувач Валерій Залужний, який очолив операцію, все ж продовжив її.
Тоді початковий план змінили. До операції залучили кількох досвідчених українських офіцерів спеціальних операцій. Серед них — ексрозвідник Роман Червінський. Вони вирішили використати невелику вітрильну яхту і екіпаж із шести людей, щоб підірвати трубопроводи, що розташовані на майже 80 метрів нижче за рівень моря.
До складу екіпажу ввійшли військовий офіцер, четверо глибоководних дайверів та одна жінка, яка допомагала створити ілюзію, що вони просто компанія друзів, які подорожують. Вони мали при собі обладнання для підводного плавання, систему супутникової навігації, портативний гідролокатор і карти морського дна з позначеним розташуванням трубопроводів. Їхня робота вивела з ладу три з чотирьох трубопроводів.
Після диверсії Володимир Зеленський розкритикував Валерія Залужного, але той відмахнувся від критики. Сказав, що екіпаж після відправки залишився без звʼязку, тож його вже не могли повернути.
Нині посол України у Сполученому Королівстві Валерій Залужний заявив журналістам, що йому нічого не відомо про жодну таку операцію. Причетність України до диверсії також заперечив очільник Служби безпеки Василь Малюк. Опитані газетою чотири високопосадовці з питань оборони та безпеки України одноголосно, але анонімно сказали, що трубопроводи були законною ціллю у війні.
У червні федеральний прокурор Німеччини видав перший ордер на арешт українського професійного інструктора з дайвінгу за його нібито причетність до диверсії. Однак зараз німці зосередилися на Залужному та його помічниках, хоч у них і немає доказів, які можна надати в суді.
Згодом радник президента Михайло Подоляк заперечив причетність України до вибухів на «Північних потоках».
«Підрив можна здійснити лише за наявності великих технічних і фінансових ресурсів... Й у кого це все було на момент диверсії? Лише у Росії», — сказав він у коментарі Reuters.
- 26 вересня 2022 року в трубопроводах «Північний потік — 1» та «Північний потік — 2», які пролягають дном Балтійського моря від Росії до Німеччини, сталися три вибухи, які спричинили масові витоки газу. Недоторканою залишилася лише одна з чотирьох ниток газопроводу. Західні медіа писали, що Росія законсервує «Північні потоки», оскільки не збирається їх ремонтувати після аварій.
- Уряди США, Великої Британії і ЄС заявили про цілеспрямовану диверсію. Росія вважає, що у вибухах зацікавлені США та їхні союзники. Західні й російські медіа писали про різні версії — від диверсії самих росіян до причетності України. Президент Володимир Зеленський заперечував причетність України до диверсій.
- На початку лютого 2024 року Швеція закрила розслідування підриву «Північного потоку» через відсутність юрисдикції. Слідом за Швецією завершила розслідування і Данія.