Партія соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ) не визнає результатів виборів президента на закордонних дільницях. Політики переконані, що голосування не було вільним і демократичним.
Про це йдеться в заяві політсили.
Члени партії називають свого кандидата в очільники держави Олександра Стояногло «народним президентом». Натомість офіційна переможниця голосування Майя Санду, на думку соціалістів, нелегітимна. Її начебто «визнають лише її спонсори та куратори з-за кордону», а народ Молдови «почувається обдуреним та обкраденим». Партія соціалістів висунула владі такі зауваження:
- необґрунтоване скорочення виборчих дільниць у Придністровському регіоні та за кордоном;
- блокування доступу людей до місць для голосування;
- агітація в день тиші та в день виборів;
- «сотні» випадків фальсифікації виборів, зникнення урн для голосування.
ПРСМ стверджує, що через це сотні тисяч громадян країни не змогли взяти участь у виборах, що пояснює підсумковий розрив у кількості голосів. Міжнародні спостерігачі начебто ще в першому турі виявили масовий примус бюджетників до голосування і «створення монополії чинній президентці в медіа».
Вибори у Молдові
Чинна президентка Майя Санду, за даними підрахунків 99,59% бюлетенів, набрала 55,26% голосів. Її суперник, колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло, якого підтримують проросійські опозиційні партії, — 44,74%. Перевага Санду над Стояногло перевищує 176 тисяч голосів.
Одночасно з президентськими виборами відбувся референдум про майбутнє країни в ЄС. У цілому громадяни підтримали євроінтеграцію, однак перевага була мінімальною — 50,35%. Голосів за було більше лише на 11 277 завдяки діаспорі.
Кишинів прагне приєднатися до ЄС до 2030 року. Країна розраховує на підтримку Заходу в боротьбі з російським втручанням. Мета Молдови стати частиною блоку до кінця десятиліття доволі амбітна. Країні доведеться подолати чимало викликів, зокрема корупцію в системі судочинства.
Під час другого туру президентських виборів 3 листопада Молдова попередила країни Євросоюзу, що Росія спробує перешкодити голосуванню емігрантів на виборчих дільницях за кордоном. Пізніше Кишинів почав розслідувати організоване підвезення виборців до дільниць у країні та за кордоном.
Проросійський політик вже очолював державу у 2016 році. Йдеться про Ігоря Додона, який в другому турі виборів залучився підтримкою 52% громадян. Майя Санду тоді набрала на 4% менше. У січні 2018 року Конституційний суд Молдови тимчасово припинив повноваження президента через відмову затвердити уряд.
У 2020 році Санду вдалося взяти реванш з майже 58% голосів. У травні 2022 Генпрокуратура Молдови порушила щодо Додона кримінальну справу за підозрою в корупції.
Після 24 лютого 2022 політик заявляв, начебто «всі сторони винні в конфлікті». На запитання, кому належать Донецька, Запорізька, Луганська та Херсонська області, експрезидент відповідав, що «за результатами мирних переговорів буде зрозуміло, де зупиниться війна».