Колишній президент Молдови Ігор Додон заявив на пресконференції 8 липня, що не буде висуватись на вибори президента, а підтримає кандидатуру ексгенпрокурора Олександра Стояногло.
Про це повідомляє молдовське видання NewsMarker.
Лідер молдовських соціалістів додав, що рішення висунути на виборах президента непартійного кандидата ухвалив виконком Партії соціалістів (ПСРМ).
Додон назвав Стояногло «кандидатом із твердим характером» і закликав всі опозиційні партії голосувати за нього.
Олександр Стояногло заявив, що піти на вибори вплинула «несправедливість, що росте в Молдові кожен день». Стояногло підтримує євроінтеграцію Молдови, але вважає, що вона має залишатись нейтральною країною, а не «полем бою і територією конфлікту»
Додон висловлював надію, що опозиція зможе висунути спільного кандидата проти Майї Санду.
Як повідомляло EADaily, лідер молдавської Компартії Володимир Воронін (парламентський партнер ПСРМ) скептично дивиться на те, що опозиція може домовитися про єдиного кандидата, оскільки кожна з партій має свої політичні амбіції.
Неоднозначні заяви Додона та суперництво із Санду
Додон відзначався неоднозначними заявами щодо війни України та Росії. Він заявляв, що «Всі сторони винні у конфлікті». На питання, кому належить Донецька, Запорізька, Луганська та Херсонська область, експрезидент відповідав, що «за наслідками мирних переговорів буде зрозуміло, де зупиниться війна».
Ігор Додон і Майя Санду були суперниками на президентських виборах двічі. У 2016 році Ігор Додон у другому турі набрав 52% голосів і став президентом Молдови. Майя Санду набрала на 4% менше.
У січні 2018 року Конституційний суд Молдови тимчасово припинив повноваження президента Молдови Ігоря Додона. Це сталося після того, як Додон відмовився затвердити повторно висунутих премʼєром кандидатів на пости міністрів і віцепремʼєрів.
У 2020 році вони знову зустрілися в другому турі, але Санду вдалося взяти реванш. Експремʼєр набрала майже 58% голосів. Тодішній президент Ігор Додон понад 42%.
У травні 2022 року Генпрокуратура Молдови порушила кримінальну справу за підозрою в корупції щодо Додона.
У вересні 2023 року Вища судова палата Молдови відмовила Додону в скасуванні заборони на виїзд із країни.
Молдова на шляху до євроінтеграції
16 квітня 2024 року Конституційний суд Кишинева ухвалив рішення, яке вносить поправки до конституції і визначає європейську інтеграцію як стратегічну мету — що стало останнім політичним кроком до референдуму.
Обидва голосування, як на виборах, так і на референдумі, важливі для Молдови, оскільки Росія намагається повернути країну у сферу свого впливу. Нинішня президент Майя Санду прагне обратися на другий термін, щоб продовжити євроінтеграцію країни. Молдовська влада готується, що референдум щодо ЄС стане обʼєктом гібридних атак з боку Росії, щоб відбити бажання населення брати в ньому участь.