У червні Берлін видав ордер на арешт підозрюваного у справі про підрив «Північних потоків», який на той час був у Польщі. Проте Варшава не заарештувала його — і підозрюваний зміг виїхати до України. Це викликало обурення в Німеччини.
Про це пише газета Wall Street Journal.
Польські правоохоронці публічно заявляли, що вони не заарештували підозрюваного, тому що їхні німецькі колеги не внесли його адресу проживання в європейський реєстр. Влада Німеччини це заперечувала. Тоді Варшава сказала, що Служба внутрішньої безпеки країни (ABW) має розглянути це питання, перш ніж підозрюваного заарештують.
Минулого тижня польська прокуратура повідомила листом Німеччину, що підозрюваний покинув країну. У ньому йшлося й про те, чи німецькі правоохоронці досі зацікавлені в тому, щоб їхні польські колеги обшукали будинок фігуранта поблизу Варшави.
Німецька влада розцінила цей лист як «додаткову образу», бо Польща не виконала ордер на арешт.
Тим часом Росія подала скаргу на Німеччину через відсутність прогресу в розслідуванні вибухів на «Північних потоках» і запросила перемовини щодо «виконання Німеччиною своїх міжнародних зобовʼязань у боротьбі з тероризмом», сказав директор третього європейського департаменту Олег Тяпкін.
За словами німецьких слідчих, ще минулого року Польща відмовилася надати записи з камер відеоспостереження яхти, яка була пришвартована в польському порту, а також дані мобільного телефону з цього району. Німеччина вважає, що українці при підриві «Північних потоків» використали невелику вітрильну яхту та екіпаж із шести людей, який робив зупинку в порту «Колобжег» у Польщі.
Служба внутрішньої безпеки Польщі ABW заперечує ці заяви, наголошуючи, що таких кадрів не існує, бо за стандартною процедурою їх регулярно перезаписують через 30 днів.
Деякі німецькі правоохоронці та політики кажуть, що польська влада навмисно намагається завадити розслідуванню.
Як пише WSJ, на зустрічі німецьких і польських урядовців у Варшаві 2 липня цього року польський посадовець нібито сказав німецькому колезі, що всі потенційні підозрювані, які могли знищити « Північні потоки», «повинні отримати медалі» замість бути заарештованими. Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що «ініціатори й покровителі» газопроводів — імовірно, натякаючи на Німеччину — повинні «попросити вибачення і замовкнути».
Зараз Німеччина розслідує роль ексголовнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного в підриві «Північних потоків» у вересні 2022 року. Президент України Володимир Зеленський нібито спочатку схвалив план, однак пізніше наказав скасувати, а Залужний всупереч цьому продовжив операцію.
- 26 вересня 2022 року на трубопроводах «Північний потік — 1» та «Північний потік — 2», які пролягають дном Балтійського моря від Росії до Німеччини, сталися три вибухи, які спричинили масові витоки газу. Недоторканою залишилася лише одна з чотирьох ниток газопроводу. Західні медіа писали, що Росія законсервує «Північні потоки», оскільки не збирається їх ремонтувати після аварій.
- Уряди США, Великої Британії та ЄС заявили про цілеспрямовану диверсію. Росія вважає, що у вибухах зацікавлені США та їхні союзники. Західні й російські медіа писали про різні версії — від диверсії самих росіян до причетності України. Президент Володимир Зеленський заперечував причетність України до диверсій.
- На початку лютого 2024 року Швеція закрила розслідування підриву «Північного потоку» через відсутність юрисдикції. Слідом за Швецією завершила розслідування і Данія.
Авторка: Ірина Перепечко