У Міністерстві закордонних справ України додатково пояснили, кого саме стосується рішення про призупинення консульських послуг, для чого воно необхідне, у яких випадках діють винятки та наскільки рішення справедливе.
Насамперед, у МЗС підкреслили, що це рішення тимчасово призупиняє прийом нових заяв лише від чоловіків призовного віку за кордоном, а не для всіх чоловіків чи українців загалом. Після завершення цього обмеженого періоду прийом заяв відновиться.
Чоловіки призовного віку, які уточнили свої дані за вимогами законодавства, зможуть подати заяви на отримання консульських послуг, отримати свій слот в електронній черзі та потрапити на прийом у консульстві.
Така технічна пауза в прийомі нових заяв необхідна для того, щоб державні установи доопрацювали механізми військово-облікової роботи для врахування норм нового закону.
«Механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків призовного віку, які тимчасово перебувають за кордоном, наразі визначається з-поміж доступних варіантів та узгоджується причетними державними органами. Щойно ця міжвідомча робота завершиться, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні розʼяснення», — зазначили у відомстві.
По-друге, у МЗС наголосили, що рішення жодним чином не стосується надання екстреної консульської допомоги громадянам України в разі надзвичайних ситуацій (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо).
«У таких випадках консульські працівники надають у межах законодавства необхідну консульську допомогу в повному обсязі всім громадянам України — жінкам і чоловікам будь-якого віку та безвідносно до їхнього статусу щодо військової служби чи інших особливостей», — наголосили у відомстві.
Також у МЗС відхилили твердження про те, що рішення неконституційне, оскільки закон про мобілізацію не набув чинності.
У відомстві пояснили, що технічна пауза в прийомі заяв від чоловіків призовного віку необхідна, щоб підготуватися до нових правил надання консульських послуг цій категорії громадян з огляду на набуття чинності новим законом про мобілізацію.
«Таке рішення було вимушеним, оскільки час розгляду нових заяв може перевищувати термін вступу в дію нового законодавства. Мета — забезпечити ефективне й організоване надання послуг усім категоріям громадян в умовах змін у законодавчій базі», — пояснили в МЗС.
Крім того, у відомстві уточнили , що всі заяви на отримання консульських послуг, подані в закордонних дипломатичних установах до 23 квітня 2024 року, розглядають і опрацьовують у повному обсязі, зокрема й заяви на оформлення закордонного паспорта.
У МЗС також повідомили, що зараз працюють над модернізацією надання консульських послуг для громадян України. У майбутньому це має спростити всім українцям доступ до консульського обслуговування, а також скоротить час процедур і дозволить вирішити низку проблем, повʼязаних із підвищеним попитом, спричиненим збільшенням кількості громадян за кордоном з 2022 року.
Відомство заперечує думку про те, що це рішення порушує міжнародні конвенції щодо захисту прав людини.
«Про жодне порушення прав людини в цьому випадку не може йтися, адже кожна держава оновлює та уточнює своє законодавство, що іноді потребує внесення змін до порядку функціонування закордонних дипломатичних установ і надання консульських послуг», — наголосили в МЗС.
Передісторія
З 23 квітня для українців призовного віку, які перебувають за кордоном призупинили надання консульських послуг. Обмеження діятимуть до набрання чинності законом про мобілізацію (18 травня), після цього консульські послуги можна буде отримати, оновивши дані в ТЦК. Того ж дня ДП «Документ» повідомило про призупинення видачі готових документів за кордоном через «технічні причини». Видачу залишили лише для дітей 12 років, оскільки їм не потрібна біометрична верифікація.
Після цього понад 300 українців заблокували паспортний сервіс у Варшаві з вимогою видати їм документи. Люди отримали повідомлення, що їхні документи готові, але у видачі їм відмовляють.
Один із розробників закону про мобілізацію, депутат Федір Веніславський пояснював «Бабелю», що норма про оновлення даних при наданні консульських послуг має на меті оцінити реальний мобілізаційний ресурс всередині країни. Тобто ТЦК знатиме, що ці люди за кордоном, їх не будуть шукати в Україні та витрачати на це відповідні ресурси. Депортувати з-за кордону нікого не будуть, бо таких механізмів просто не існує.
- Німеччина заявила, що не планує позбавляти українських чоловіків мобілізаційного віку статусу біженців. У цій країні, за даними Євростату, перебуває найбільше українців — 1 286 580. І це тільки офіційно зареєстровані люди, які отримали статус тимчасового захисту.
- 24 квітня міністр оборони Польщі заговорив про готовність сприяти поверненню в Україну чоловіків призовного віку, але при цьому не назвав жодного механізму, який би дозволив це реалізувати.