Острівна держава Тихого океану Науру розірвала дипломатичні відносини з Тайванем і натомість встановила відносини з Китаєм. Це сталося за кілька днів після перемоги прозахідного кандидата Лай Цінде на президентських виборах у Тайвані.
Про це пише CNN.
Новий президент виступає за суверенітет Тайваню. Завдяки йому правляча Демократична прогресивна партія іде на рекордний третій термін поспіль. Пекін попереджав тайванських виборців, що обрання Лай Цінде збільшить ризик конфлікту.
У Міністерстві закордонних справ Тайваню «рішуче» засудили Китай за зміну дипломатичної лінії Науру й кажуть, що це сталося в «ключовий момент» після президентських виборів.
Заступник міністра закордонних справ Тянь Чунг-Кван сказав, що зусилля Китаю спрямовані на придушення демократичних досягнень Тайваню, і додав, що розрив дипвідносин був «дуже раптовим кроком» уряду Науру, який привітав Лай Цінде з перемогою.
Тайвань у відповідь на крок Науру теж призупиняє всі офіційні відносини з країною, закриває посольства і просить Науру закрити її посольство в Тайвані.
Науру вдруге розриває дипломатичні відносини з Тайванем. Уперше це було 2002 року, дипвідносини відновили за три роки.
У МЗС Тайваню також зазначили, що китайські чиновники пропонували політикам Науру економічну допомогу. Цифри не називають, але натякають, що це «виходить за межі того, чим ми можемо допомогти нашим дипломатичним союзникам». Речник МЗС Китаю не говорила, чи пообіцяв Пекін фінансову допомогу Науру, але привітала його крок.
«Це правильне рішення Науру, ухвалене за власним бажанням як незалежної суверенної держави, — оголосити про визнання принципу одного Китаю, розірвати звʼязки з Тайванем і відновити дипломатичні відносини з Китаєм після виборів на Тайвані», — заявила Мао Нін.
Тепер Тайвань має дипломатичні відносини з 12 державами, серед яких Маршаллові Острови, Палау, Тувалу, Есватіні, Ватикан, Беліз, Парагвай, Гватемала, Гаїті, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадини, Сент-Кіттс і Невіс.
Водночас багато західних країн підтримують тісні неофіційні зв’язки з Тайванем.
Напруга між Тайванем і Китаєм
Напередодні виборів Китай посилював військову активність поблизу острова. Від початку року Пекін уже залучав майже 70 військових літаків і до 40 бойових кораблів, а також різко активізував використання повітряних куль, які щодня пролітають над островом. Їхнє призначення невідоме, оскільки тайванська ППО не намагається їх збивати чи приземлити в якийсь інший спосіб.
Правляча Комуністична партія Китаю розглядає Тайвань як частину своєї території. Пекін пообіцяв «воззʼєднати» острів з материковою частиною Китаю. Напруга довкола Тайваню помітно зросла у 2022 році. Президент Байден заявив, що США захищатимуть Тайвань у разі нападу Китаю.
20 грудня 2023 року NBC писало, що Сі Цзіньпін на саміті в Сан-Франциско прямо сказав Джо Байдену, що Китай планує приєднати Тайвань нібито мирним шляхом, а не силовим. Коли Байден попросив, щоб Китай поважав виборчий процес Тайваню, Сі відповів, що мир — це «все добре», але Китаю потрібно рухатися до врегулювання ситуації. У новорічному зверненні Сі Цзіньпін заявив, що «воззʼєднання» Китаю з Тайванем неминуче».
Як ситуація на Тайвані вплине на Україну
Геополітична напруга в Східній Азії впливає на порядок денний США, а отже, і на реалії України. Насамперед ідеться про переорієнтацію фокусу уваги та ресурсів Вашингтону з Європи на інший регіон і про розподіл постачання озброєння США між кількома партнерами. Тобто в разі збройної агресії Китаю проти Тайваню США можуть стати на захист острова, а це ускладнить процес передачі допомоги Україні.
- Раніше Bloomberg підрахував, що битва за Тайвань коштуватиме світові $10 трильйонів — майже 10% світового ВВП. Такі збитки затьмарять економічне потрясіння від війни в Україні, пандемії COVID-19 і світової фінансової кризи.