Володимир Зеленський підписав три євроінтеграційні закони: про нацменшини, збільшення штату НАБУ і перевірку майна посадовців, яке ті набули до призначення.
Про це зазначається в картках законів № 10203-1, № 10262 і № 10288-1 на сайті Верховної Ради.
Президент наголосив, що до кінця 2023 року Україна ухвалить всі рішення, потрібні для старту переговорів про вступ України до ЄС.
Закон № 10203-1 передбачає збільшення штату Національного антикорупційного бюро на триста людей до 2026 року.
Закон № 10262 дозволяє Національному агентству з питань запобігання корупції повторно перевіряти активи й майно чиновників (і членів їхніх сімей), яке ті придбали до призначення на держпосаду.
Закон № 10288-1 надає приватним вишам право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС. Йдеться про викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань і проведення контрольних заходів мовою нацменшини.
Представники нацменшин України також зможуть здобувати базову й профільну середню освіту своїми мовами. Виняток — предмети українська мова, українська література, історія України, а також захист України.
Коли ми станемо членом ЄС?
Це станеться лише після того, як Україна виконає всі вимоги і повністю впровадить всі європейські стандарти.
В історії розширення ЄС є різні приклади. Фінляндія подала заявку в 1992 році, а вже в 1995-му стала членом Євросоюзу. Польща подала заявку в 1994-му й увійшла до ЄС через 10 років. Остання країна, яка приєдналася до Євросоюзу, — Хорватія. Вона подала заявку у 2003 році й у 2013-му стала новим членом ЄС.
Також є країни, які досі лишаються кандидатами на вступ. Це чотири балканські країни: Албанія, Північна Македонія, Чорногорія та Сербія. Такий самий статус має Туреччина. Але в усіх цих країнах процес гальмується. Туреччина взагалі не відповідає вимогам ЄС і не виявляє бажання туди вступати. У Сербії більшість населення не хоче до Євросоюзу, а сама країна має тісні звʼязки з росією. Албанія ще навіть не розпочала переговори про вступ, у Чорногорії зі зміною уряду змінюється й зовнішньополітична орієнтація — то на ЄС, то на Сербію. Найбільше для вступу в Євросоюз робить Північна Македонія, але її прогрес блокують сусіди. Спочатку Греція вимагала змінити назву — і македонці це зробили, тепер Болгарія вимагає від Північної Македонії визнати, що її народ і мова мають болгарське коріння та походять саме з Болгарії.
Найважливіше — після отримання статусу кандидата все повністю залежатиме від української влади. Вона отримає чіткий перелік реформ, які треба втілити, а суспільство матиме можливість контролювати цей процес. До того ж статус кандидата означатиме доступ до фінансових фондів Євросоюзу — фактично сам ЄС даватиме гроші на проведення реформ. Точно можна сказати одне: що швидше Україна реформуватиметься, то скоріше вона зможе стати членом ЄС.