Президент Казахстану назвав протести «спробою державного перевороту» і заявив про участь у ній «закордонних бойовиків»

Масові протести, які сколихнули Казахстан на початку січня, були спробою державного перевороту у країні.

Про це заявив президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час онлайн-саміту держав-членів Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ) 10 січня.

«Усі події з початку року становлять ланки одного ланцюга. Деструктивні сили робили спроби розхитати стабільність, учинити безлад. Відбулося якесь тестування держави на предмет її стабільності та міцності. Всі ці дії рішуче припинялися. Але організатори не залишили своїх планів. Як привід вони використали невдоволення населення у низці регіонів зростанням цін на газ. Під ширмою стихійних протестів розгорнулася хвиля масових заворушень. Як за єдиною командою проявилися релігійні радикали, кримінальні елементи, бандити та дрібні хулігани. Йдеться про спробу держперевороту», — сказав він.

За словами Токаєва, підготовка до нього тривала довгий час, «рік, два, три — покаже слідство», а дії координувалися з одного центру.

«Спланована операція перейшла у вирішальну фазу. Про це свідчать синхронні напади на будинки регіональної влади, правоохоронних органів, слідчі ізолятори, стратегічні обʼєкти, банки, телеканали. Агресія охопила одночасно 11 регіонів, але основний удар був спрямований проти Алмати. Падіння цього міста відкрило б шлях до захоплення всього густонаселеного півдня Казахстану, а потім і всієї країни», — розповів президент Казахстану.

На його думку, «терористи» розраховували відтягнути на себе правоохоронців, щоб потім завдати удару по столиці Казахстану.

«Ми бачили скупчення бойовиків навколо резиденції президента. По суті, це була справжня терористична війна, розвʼязана проти нашої держави різними методами. Дізнавшись про прибуття трьох військово-транспортних літаків до столиці, бойовики відмовилися від планів захоплення президентської резиденції. Це дало нам можливість відправити додаткові сили в Алмати та відбити місто від терористів», — додав Токаєв.

Окремо він запевнив, що в заворушеннях брали участь «закордонні бойовики».

«Не випадково бандити нападали ночами на морги, забирали та відвозили тіла своїх загиблих спільників. Вони також забирали тіла бойовиків просто з поля бою. Це практика міжнародних терористів відомого походження. Саме так вони замітають свої сліди. Очевидним є задум формування на нашій території зони хаосу з подальшим захопленням влади», — наголосив президент Казахстану.

• У Казахстані 2 січня почалися масштабні протести проти підвищення вартості палива, але вже через день вони переросли у повстання проти провладного режиму. Протестувальники вийшли на вулиці з вимогою відставки всього уряду, включно із фактичним лідером Нурсултаном Назарбаєвим і президентом Касим-Жомартом Токаєвим.
• 4 січня по всій країні почалися зіткнення із силовиками, спроби захоплення адмінбудівель і мародерство. Президент Казахстану назвав протестувальників «терористами» і запросив на допомогу війська країн ОДКБ. Казахстанські силовики й армія застосували зброю проти мітингарів, а в Алмати 6 січня почалася «зачистка».
• Прокуратура Казахстану порушила справи про масові заворушення і тероризм, а президент Токаєв наказав відкривати вогонь по протестувальниках без попередження.
• 9 січня влада Казахстану заявила, що в усіх регіонах країни ситуація стабілізувалася і перебуває під контролем. В Алмати триває «зачистка», але перестрілок і великих зіткнень уже немає. Військам сил ОДКБ доручили взяти під охорону стратегічні обʼєкти. Станом на 10 січня силовики затримали 7 939 осіб.
• США вимагають від Казахстану пояснити необхідність залучення до розгону протестів сил ОДКБ.
• 10 січня у Казахстані — День жалоби. Точна кількість загиблих під час протестів досі не відома.