Міноборони проводить розслідування щодо розкрадання коштів на похованні військових. Його почали після розголосу в ЗМІ

Міністерство оборони України виявило ознаки розкрадання бюджетних коштів на похованні загиблих військових після перевірки тверджень, що озвучувалися в програмі журналістки Яніни Соколової «Соромно!» Наразі триває слідство у справі про ознаки приватного інтересу у певних посадовців.

Про це Міноборони заявило у Facebook.

З програми Яніни Соколової від 3 грудня стало відомо, що чиновники Міноборони причетні до розкрадання коштів на сотні випадків переправлень тіл загиблих військових з Донбасу протягом останніх трьох-чотирьох місяців.

За документами, наданими Соколовій джерелом у Збройних силах, перевезення тіла одного військового коштує 11,5 тис. грн, що в два-три рази більше середню вартість таких послуг. Документи свідчать, що чиновники домовлялися про ритуальні послуги з однією компанією за завищеними цінами.

Закупівлю трун і вінків також проводили за завищеними цінами — при середній вартості одного вінка 200 грн чиновники купували їх по 600. Ритуальні послуги військовим частинам надавав дехто Іван Ткачук, зареєстрований у київському гуртожитку — договори з ним уклали кілька військових частин. Загальна вартість перевезень тіл коштувала понад мільйон гривень.

«Весь цинізм цієї ситуації в тому, що на смерті військових заробляють окремі військові начальники. Грубо кажучи, хтось із них сидить на тендерах», — підсумувала Соколова.

За даними джерела, офіцера ЗСУ «Миколи», який служить з початку війни на Донбасі, документи, що підтверджують заробіток на похованні, були отримані випадково.

Офіцер зазначив, що командири військових частин укладають договори не читаючи й не цікавляться тим, хто виступає постачальником послуг, через необхідність терміново поховати загиблих.

За його словами, відповідальність за ці договори несуть чиновники цивільно-військового співробітництва, які «радять» командирам домовлятися з потрібним підприємцем.

«Така примітивна військова логіка. Мені сказали — я зробив», — пояснює мотивацію командирів «Микола». За його словами, поховання загиблих військових є «клондайком» для антикорупційних розслідувань, проте ними ніхто не займається.

Роздачею порад командирам частин займається представник Управління цивільно-військового співробітництва Генштабу ЗСУ полковник Віталій Бондар, який відмовився від коментарів.

За даними проєкту Соколової, ймовірна теща полковника Алла Марш протягом останніх кількох років виграє тендери з надання послуг військовим — зокрема, продає до установ Міноборони офісне устаткування, комп’ютери, програмне забезпечення та канцелярію. За цей час вона отримала кілька мільйонів гривень доходу.

Сам полковник Віталій Бондар за останні два роки придбав дві земельні ділянки у престижному передмісті Києва, а його дружина Оксана Бондар (до одруження — Марш), яка працює в київській прокуратурі, придбала люксове авто Range Rover.

• 8 грудня Міністерство оборони України запропонувало посаду журналісту Юрію Бутусову, який неодноразово критикував відомство. Бутусов повідомив, що прийняв пропозицію роботи в Міноборони, й оприлюднив свою програму дій. Але вже наступного дня розповів, що після його згоди відомство перестало виходити на звʼязок. У Міноборони на це згодом відреагували і запросили журналіста на співбесіду. Там також додали, що ознайомилися з програмою Бутусова та виявили, що він не розуміє меж обовʼязків посад, на які претендує, а амбіції журналіста «перевищують його рівень необхідних компетенцій». Після цього Бутусов звинуватив Міністерство оборони України у брехні та заявив, що подасть до суду.
• У серпні журналісти Юрій Бутусов, Яніна Соколова та видання «Українська правда» і «Дзеркало тижня» писали про зрив спецоперації Служби безпеки та військової розвідки із затримання російських найманців з «ПВК Вагнера», яких зрештою затримали в Білорусі та видали Росії. Українські спецслужби начебто готували масштабну операцію з їх затримання, для чого виманили бойовиків у Білорусь. Однак після того як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Згодом Соколова опублікувала другу частину записів «вербування» російських бійців з «ПВК Вагнера».