ДПСУ заперечила, що ексгенпрокурора Кравченка випустили за кордон «після дзвінка з Києва»

У Державній прикордонній службі назвали неправдивою інформацію про те, що тодішнього генерального прокурора Руслана Кравченка у вересні випустили з України нібито після дзвінка з Києва.

Про це речник ДПСУ Андрій Демченко заявив у коментарі Інтерфакс-Україна.

«Інформація про виїзд Кравченка начебто «за дзвінком з Києва», яка зараз лунає в інформаційному просторі, неправдива і вкрай абсурдна», — сказав Демченко.

За його словами, Кравченко перетинав кордон уночі 14 вересня 2026 року через пункт пропуску «Шегині» на Львівщині. Він надав документи про службове відрядження, які давали йому право виїхати з України.

Під час перевірки в базі прикордонників спрацювало доручення одного з уповноважених державних органів з індексом «І» — тобто інформування. За словами Демченка, воно передбачає, що прикордонники мають повідомити відповідний орган про перетин кордону людиною, але не забороняє їй виїжджати.

Речник ДПСУ зазначив, що ініціатора доручення одразу повідомили телефоном про виїзд Кравченка. Жодних вказівок не пропускати його через кордон чи інших обмежень не надходило.

Сьогодні «Українська правда» у своєму розслідуванні повідомила, що під час виїзду Кравченка через «Шегині» у нього нібито забрали паспорт і тривалий час не повертали його. За даними співрозмовників видання, причиною могла бути позначка від НАБУ і САП у базі прикордонників. Але згодом, як стверджують джерела УП, прикордонники отримали «дзвінок з Києва», після чого Кравченку дозволили виїхати до Відня.

У цьому ж розслідуванні УП йдеться про те, що Кравченко міг перебувати в Австрії за підтримки одеського бізнесмена Володимира Галантерника, який є фігурантом справ НАБУ й САП і багато років перебуває за кордоном.

Журналісти отримали матеріали австрійських правоохоронців, з яких, за їхніми словами, випливає, що Кравченко був зареєстрований за адресою, біля якої працювала знімальна група УП, а австрійські спецслужби опікувалися «українцем, якому загрожує небезпека».

Звільнення Руслана Кравченка

Руслан Кравченко був генпрокурором з червня 2025 року. 15 вересня цього року Зеленський звільнив його після того, як тоді ще генпрокурор підписав підозру керівнику НАБУ Сергію Кривоносу та людині, близькій до голови САП Олександра Клименка. При цьому в Офісі генпрокурора офіційно заявили, що інформація про підозру Кривоносу не відповідає дійсності.

Ці підозри Кравченко підписав після того, як 4 вересня НАБУ та САП опублікували розслідування про «кришування» шахрайських кол-центрів, яке, за версією слідства, очолював посадовець Офісу генпрокурора. На записах у цій справі фігурує «Шеф» — колишній керівник Державної податкової служби. З грудня 2024-го до червня 2025 року головою ДПС був Руслан Кравченко.

У день, коли Кравченко оголосив про підозру Кривоносу та близькій людині Клименка, медіа написали, що тодішній генпрокурор утік за кордон. Сам він казав, що поїхав у відрядження. Це відрядження завершилося 18 вересня, однак він так і не повернувся на роботу, хоча попри звільнення з посади продовжував перебувати у статусі звичайного прокурора. Це дало юридичну підставу остаточно звільнити його з прокуратури.

17 вересня в. о. генерального прокурора став Антон Ковальський, який раніше був керівником Хмельницької обласної прокуратури.

Затримання журналістів УП у Відні

8 жовтня редакція УП заявила, що Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка незаконно затримали у Відні, де вони готували матеріал про колишнього генпрокурора Руслана Кравченка.

Вже 9 жовтня Ткача відпустили, трохи згодом відпустили й Бондаренка. Ткач розповів, що їх затримували «як терористів»: «без пояснень вибили вікна в автівці, наставили зброю і змусили лягти обличчям на дорогу».

Бондаренко під час затримання отримав поранення: уламки скла порізали йому руку і застрягли під оком. У лікарню його повезли вже після СІЗО, а під час операції відмовилися знімати кайданки.

У віденській прокуратурі згодом розповіли, що Ткача і Бондаренка затримали на підставі свідчень очевидців про те, що троє людей в один період спостерігали за тим самим місцем. Двох із них затримали раніше (австрійські медіа писали, що це українські розвідники), а під час затримання третього в автівці з ним була ще одна людина. Австрійці переконують, що на момент затримання не знали, що це журналіст і оператор УП. Лише згодом вони визнали, що журналісти не мають стосунку до затриманих раніше українців.