Що буде з ЗАЕС? Вона вибухне?
Поки ЗАЕС нічого не загрожує, пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Охолоджувальні басейни повні, води в них навіть більше ніж зазвичай. Але влітку вода випаровується, тож зараз є 4—5 тижнів, щоб вирішити, як їх заповнювати далі, каже експерт. Технічно це можливо — після того як рівень води усталиться, до Дніпра можна прокласти трубу, через яку насосами накачати воду в басейни. Це було б легко зробити в мирний час, але зараз ЗАЕС окупована росіянами, всі береги заміновані і фізичного доступу Україна до них не має. До того ж тривають обстріли.
Підрив ГЕС уплине на енергопостачання?
Ні. Каховська ГЕС від моменту окупації не постачала електроенергію ні на вільні від росіян території, ні на окуповані. Тому аварія на ГЕС зараз жодним чином не впливає на кількість електроенергії в Україні.
Які загрози несе руйнування Каховської ГЕС?
Масштаб проблеми буде зрозумілий завтра, каже Олександр Харченко, коли рівень води усталиться. Але вже ясно, що без води можуть залишитися міста і підприємства, розташовані на берегах Каховського водосховища. Це Нікополь, Кривий Ріг, Марганець та інші населені пункти. Рівень води впаде, і заповнювати водозабори Нікополя і Кривого Рогу буде неможливо, каже Харченко. А це загроза для сотень тисяч людей.
Що буде з полями і врожаєм?
У населених пунктах, які зараз опинилися під водою, здебільшого вирощували овочі: томати, огірки, перець, картоплю. За один сезон фермери отримували два врожаї: ранній наприкінці весни — на початку літа, і другий восени, після посадки в червні — липні. Тобто через підрив Україна втратила і перший, і другий врожай, каже «Бабелю» представник громадської організації «Земля Таврії», яка працює з місцевими фермерами, Олександр Синюк. «Але зерно не постраждало — здебільшого його вирощують подалі від русла», — додає він.
Ми втратили врожай лише в цьому році чи це на роки?
Поки не зрозуміло. В «Укргідроенерго» кажуть, що за чотири дні вода з водосховища має зійти .Тоді, можливо, її вберуть піски лівобережної Херсонщини, і десятикілометрова зона навколо русла ріки відновиться. І вже наступного літа овочі можна буде саджати. Але ті населені пункти, що знаходяться безпосередньо біля Дніпра, і врожаї, які там збирали, можуть бути втрачені на роки.
Найбільше постраждають господарства на лівому березі, який наразі окупований. Олександр Синюк каже, що там вода затопила теплиці, сільгоспугіддя, присадибні ділянки. Навіть коли рівень води впаде, рівень ґрунтових вод залишиться високим. Тобто ця земля буде непридатна для вирощування овочів. На правому березі все більш оптимістично, додає Синюк. Села біля русла постраждають, але там не так багато господарств. Вода відійде, і особливої загрози для врожаю надалі не буде.
Чи зруйнує вода оборону російських військових, яку вони побудували на лівому березі Дніпра?
Вода має дуже велику руйнівну силу. Тому система інженерних загороджень, фортифікаційних споруд окупантів біля русла Дніпра затоплена. Але як пояснює «Бабелю» діючий військовий інженер, який зараз на фронті, поки зарано говорити, наскільки вони зруйновані. Це треба бачити і вивчати, а українські військові не мають такої можливості.
А що буде з мінними полями?
Їх змиває водою, і це дуже небезпечно. Вибухові й невибухові загородження переміщаються, покриваються мулом, тож після деокупації їх буде важко знайти і розмінувати.
Підрив заважає наступу українських військових?
Зруйнування будь-якої дамби або греблі ускладнює маневри військ, тож і цей підрив не виняток. Але як сказав командувач українських Обʼєднаних сил Сергій Наєв, підтоплення внаслідок підриву ГЕС не заважатимуть наступу українських військових.
Можливо, навпаки, стане легше наступати вище по Дніпру, там, де впаде рівень води?
Навряд. Під час форсування водної перешкоди завжди треба враховувати підʼїзні та виїзні шляхи. Коли вода відходить, відкриваються замулені ділянки річки, якими складно пересуватися. Історія повторюється — у 1941 році російські чекісти підірвали греблю Київської ГЕС, щоб зупинити наступ німців. Німці відновили станцію вже влітку наступного року, а восени 1943-го, під час відступу знову спробували її підірвати.
Що буде з екосистемою Каховського водосховища і русла Дніпра?
Підрив ГЕС — це екологічна катастрофа. Масштаб впливу поки важко оцінити, але він буде великим та руйнівним. Без води можуть загинути риби, молюски, ракоподібні й мікроорганізми в Каховському водосховищі, а розкладання загиблих організмів впливатиме на якість води. Можуть загинути тварини, які живуть на підтоплених територіях, і рослини. Особливо це загрожує популяції гризунів, зокрема ендемічних видів та занесених до Червоної книги України, кажуть в екологічній правозахисний організації «Екологія. Право. Людина».
Підрив дамби також загрожує трьом українським національним природним паркам — «Нижньодніпровський», «Камʼянська Січ», «Білобережжя Святослава» — та Чорноморському біосферному заповіднику, який охороняється ЮНЕСКО. Затопити може ландшафтний парк «Кінбурнська Коса». Ці території мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення, їх охороняють Рамсарська конвенція і Бернська конвенція.
А що з Кримським каналом?
Кримський канал уже почав міліти. Але росіяни набрали достатньо води у водосховища, тому найближчим часом води в Криму буде достатньо.
Чи вплине підрив ГЕС на Чорне море?
На жаль, так. У першу чергу йдеться про токсичні речовини, які потрапляють у воду через те, що затопило населені пункти, склади та промислові обʼєкти. Території нижче за течією також можуть забруднити отруйні речовини.
І як тепер із цим бути?
Менеджер кампаній Олег Савицький з громадської організації Razom we stand каже, що підрив ГЕС може стати приводом для нових санкцій проти росії. Наприклад, країни припинять закуповувати російське викопне паливо включно зі скрапленим природним газом і переробленими нафтопродуктами.
Чи можлива якась відповідальність за підрив ГЕС?
Так. Згідно з Женевськими конвенціями і додатковими протоколами до них, під час війни сторони обовʼязково мають зважати на екологічну ситуацію і за можливості мінімізувати вплив на екологію. Окремо в Женевських конвенціях прописана заборона руйнувати дамби, і порушення цієї норми — це воєнний злочин, прирівнюваний до застосування зброї масового знищення. Якщо буде зрозуміло, що наказ підірвати греблю надало військове чи політичне керівництво росії, за такий злочин може взятися Міжнародний кримінальний суд.
Окрім кримінальної відповідальності, Україна ще може вимагати від росії окремо компенсації і репарації за шкоду, якої росія завдала для екології підриванням ГЕС. Як уточнила «Бабелю» правниця Наталія Гутаревич, в історії вже були такі прецеденти. Хоча, каже Гутаревич, практика з цього питання напрацьовується довго і складно. «Війн і конфліктів між державами відбувається досить багато, однак екологічний аспект наслідків таких дій тільки починають серйозно розглядати як підставу для відшкодування збитків», — зазначає Гутаревич.