Хто і чому прийняв це рішення?
Двадцять другого лютого 2023 року прокуратура Міжнародного кримінального суду звернулася до Палати попереднього провадження (це як слідчий суддя, але в МКС у Палаті працюють троє суддів) з проханням дати ордер на арешт володимира путіна та Марії Львової-Бєлової. Палата розглянула клопотання, вивчила докази, які суддям мав надати прокурор, і лише після цього погодила своє рішення. У документі зазначено, що путін та Марія Львова-Бєлова особисто відповідальні за цей воєнний злочин і суд має підстави так вважати.
Прокурор МКС Карім Хан розповів, що його офіс підтвердив випадки депортації щонайменше сотень дітей, вивезених з дитячих будинків та інтернатів. Багато з цих дітей, за даними слідства, передали на усиновлення в російську федерацію. На думку прокурорів, це говорить про те, що дітей назавжди хотіли вивезти з України.
Що означає ордер? Це визнання злочинів? Хто має право арештувати? Де це можна зробити?
Простими словами, відтепер путін ― офіційно підозрюваний у скоєнні воєнного злочину. І те, що він президент, не захищає його від кримінального переслідування. Цей ордер судді видали, сподіваючись, що це утримає путіна і Львову-Бєлову від подальших кроків з депортації українських дітей. Якщо путіна затримають, суд далі обиратиме йому запобіжний захід і продовжить розслідування.
Арештувати Путіна тепер точно зобовʼязані 123 країни, які ратифікували Римський статут. Це всі країни Європи, всі країни Південної Америки, в тому числі деякі члени БРІКС — організації, в якій росія є учасником. Також до членів МКС входить Японія, Австралія й Канада, Афганістан, Таджикистан, Монголія і багато інших країн. До речі, Україна не ратифікувала Римський статут. Але це не означає, що ми не можемо затримати путіна, якби він раптом до нас заїхав.
МКС також має право звернутися до Інтерполу з проханням затримати путіна, каже експерт з міжнародного і національного кримінального права Гюндуз Мамедов. Тоді путіна додатково можна буде затримати в країнах, де поширюється юрисдикція Інтерполу — а це 195 країн.
А якщо ці країни відмовляться арештувати путіна, їм щось буде за це?
Не всім. Країни, які ратифікували Римський статут, зобовʼязані виконувати рішення МКС, тому навряд чи хтось відмовиться виконувати цей ордер. Інакше може постати питання про доцільність членства такої країни в МКС, каже Мамедов. А от інші країни справді можуть відмовитися від арешту, і жодних механізмів тиску на них немає.
Дитячий омбудсмен росії Марія Львова-Бєлова порушила міжнародне право і без дозволу України всиновила українську дитину — 15-річного Пилипа з окупованого росією Маріуполя. На фото обіймає його. Пилип із Маріуполя.
Скриншот / Youtube / «Бабель»
Коли буде суд?
Цього ніхто не знає. Важливо розуміти, що Міжнародний кримінальний суд розглядає справу по суті лише тоді, коли обвинувачений особисто сидить на лаві підсудних. Тож поки путіна фізично не привезуть у Гаагу — суду не буде. Крім того, для суду йому мають висунути обвинувачення.
Чи можна буде з путіним вести політичні й економічні перемовини?
Офіційна заборона ніде не прописана. Але для демократичних країн тепер постане питання: чи готові вони співпрацювати з людиною, яку підозрюють у воєнному злочині?
Чи вплине це на війну? Чи можна вести мирні перемовини з людьми з таким статусом?
Однозначно стверджувати не можна, але, ймовірно, вплине — і на нашу користь. Путіну буде важко тепер переманювати лідерів інших країн на свій бік і, наприклад, просити зброю, щоб воювати з нами. Питання мирних переговорів з путіним теж тепер відходить з повістки, адже він — офіційно підозрюваний у воєнних злочинах. Володимир Зеленський і раніше говорив, що Україна не буде вести перемовини саме з путіним, але тепер, після рішення МКС, позиція України посилилася.
Президенти з такими ордерами часто втрачають владу. Наприклад, президент Ліберії Чарльз Тейлор, якого звинувачували у скоєнні воєнних злочинів, отримав ордер на арешт, іще будучи президентом. Через місяць після цього Тейлор оголосив про свою відставку. Колишній президент Югославії Слободан Мілошевич також втратив президентську посаду після того, як Міжнародний трибунал щодо Югославії висунув йому звинувачення та видав ордер на арешт у 1999 році. Він програв чергові президентські вибори у 2000 році, а в червні 2001 року його арештували в Сербії. Уряд довго не хотів віддавати його Трибуналу, але врешті віддав в обмін на фінансову допомогу Югославії, а саме на 1,25 млрд доларів США. Колишній президент Судану Омар аль-Башир також отримав ордер на свій арешт у 2009 році, внаслідок перевороту в 2019 році він втратив владу і вже за рік його видали Міжнародному кримінальному суду.
Дочекалися ордера на арешт путіна — дочекаємося й самого арешту. Підтримайте «Бабель», щоб ми першими написали про це: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]