Законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу» внесли на розгляд в парламент у лютому цього року. Він пропонує створити реєстр «агентів іноземного впливу», куди будуть включати недержавні організації та ЗМІ, які принаймні 20% фінансування отримують з-за кордону. Якщо організація відмовиться реєструватися як агент іноземного впливу, то її очікує штраф до 25 тисяч ларі (€8,8 тисячі). Щороку агенти іноземного впливу мають подавати декларації. Також їм заборонено отримувати будь-яку інформацію від держслужбовців.
Сьомого березня парламент підтримав цей законопроєкт у першому читанні. Остаточне голосування має пройти 9 березня. Тоді ж депутати мають обговорити ще один законопроєкт — «Про реєстрацію іноземних агентів». Він більш жорсткий, аніж перший — за ним іноагентом можуть визнати будь-яку фізичну чи юридичну особу, а не лише ЗМІ чи некомерційні організації. Також цей проєкт запроваджує кримінальну відповідальність і обовʼязкове маркування про те, що особа — іноземний агент.
Автори законопроєктів — колишні депутати правлячої партії «Грузинська мрія», які створили власний рух «Сила народу». Вони називають себе опозицією до «Грузинської мрії», але теж притримуються антизахідної риторики — наприклад, говорять про те, що Захід «хоче втягнути Грузію у війну в Україні». Це також стало одним з аргументів законопроєктів про іноземних агентів — у «Силі народу» кажуть, що необхідно протистояти «пропаганді ліберальної ідеології» та «бажанню Заходу втягнути Грузію у війну». Грузинські медіа стверджують, що «Сила народу» — це повністю проєкт правлячої партії. У 2024 році в країні пройдуть парламентські вибори. За даними журналістів, останні пів року «Грузинська мрія» почала поступово втрачати прихильників. Тому для партії було важливо створити сателіта, який би відтягнув на себе голоси консерваторів. У «Грузинській мрії» заперечують, що якось повʼязані з «Силою народу», але підкреслюють, що їхні погляди в багато чому збігаються.
Законопроєкти розкритикували правозахисники, журналісти, опозиціонери, Європа та США. Його називають калькою з російського закону про іноагентів. Некомерційні організації та медіа виступили з заявами, що закони є антидемократичними та антиконституційними, а також стають перешкодами для європейської інтеграції Грузії, яка (як і в Україні) закріплена в конституції. Про те, що ці законопроєкти можуть зупинити євроінтеграцію, заявив і голова Європейського парламенту Жозеп Боррель. У США назвали 7 березня «чорним днем грузинської демократії». У «Грузинській мрії» та «Силі народу» не погоджуються з «російським шлейфом» і стверджують, що за основу брали американський досвід боротьби з іноземними агентами. «Ніхто не пояснює, чому він [законопроєкт] російський, чим він відрізняється, наприклад, від американського. Якщо у США це працює добре, то чому не може працювати в Грузії?» — заявив генеральний секретар «Грузинської мрії» та мер Тбілісі Каха Каладзе.
Нинішня ситуація — це продовження політичної кризи в Грузії, яка триває вже декілька років. «Грузинська мрія», яку заснував олігарх Бідзіна Іванішвілі, понад десять років тримає владу в Грузії. Ідеологія партії базується на європейському шляху країни, але останніми роками «Грузинська мрія» все більше дрейфує в бік співпраці з росією. У 2019 році в парламенті Тбілісі виступала російська делегація, це спровокувало масові протести в країні. Поліція розігнала протести та арештувала одного з опозиційних лідерів Ніку Мелію. Росія у відповідь на антиросійські протести зупинила пряме авіасполучення з Грузією.
Бідзіна Іванішвілі.
Getty Images / «Бабель»
У 2020 році в країні відбулися парламентські вибори, на яких знову перемогла «Грузинська мрія». Опозиція назвала ці вибори сфальсифікованими та бойкотувала засідання парламенту. План виходу з ситуації запропонував президент Європейської ради Шарль Мішель наприкінці 2020 року. За ним влада мала випустити опозиціонера Ніку Мелію, здійснити судові реформи та провести позачергові парламентські вибори у 2022 році, якщо на місцевих виборах 2021 року «Грузинська мрія» набере менше як 43% голосів. Опозиція, своєю чергою, мала припинити бойкотувати парламент. Але влітку 2021 року «Грузинська мрія» заявила, що виходить з угоди. На думку грузинських журналістів з незалежного видання Jam News, це стало сигналом, що правляча партія дозволяє собі все частіше критикувати Захід.
У країні загострилося протистояння між консерваторською частиною населення та лібералами. У 2021 році консерватори та ультраправі жорстоко побили журналістів та учасників Тбілісі-прайду. На фоні цього стали виникати проросійські рухи, які не підтримують західну інтеграцію та виступають за дружбу з росією як із «захисницею традиційних цінностей». Головним став рух «Альт-інфо», який має власні медіа та, за даними грузинських журналістів, спонсорується Кремлем.
Арешт Михеіла Саакашвілі та війна в Україні тільки посилили розбіжності між ЄС, США та Грузією. Саакашвілі повернувся в країну в 2021 році, сподіваючись, що його приїзд мобілізує прихильників опозиції та допоможе тій перемогти на місцевих виборах. Політика одразу арештували та засудили до шести років увʼязнення за «зловживання посадовими повноваженнями». У вʼязниці Саакашвілі оголосив голодування, стан його здоровʼя сильно погіршився. Європа та Україна вимагають від Грузії звільнити політика, але правляча партія вже неодноразово заявляла, що це неможливо.
Після російського вторгнення 24 лютого 2022 року Грузія зайняла нейтральну позицію. Уряд засудив вторгнення та підтримує всі проукраїнські резолюції, але відмовився вводити санкції проти росії. Також Грузія відмовляється постачати в Україну воєнну допомогу. «Ставати стороною в окупаційній війні Росії не на користь Грузії, ми підтримуватимемо мир», — сказав голова парламентської фракції «Грузинська мрія» Мамука Мдінарадзе. Після війни 2008 року Грузія намагається відновити партнерські відносини з росією. З 2014 року росія скасувала заборону на імпорт грузинських товарів, а у 2021 році стала головним постачальником вугілля в країну. Держстат Грузії повідомляв, що товарообіг між країнами за шість місяців 2022 року зріс вполовину. Грузію також підозрюють у тому, що вона імпортує в росію підсанкційні товари, зокрема електроніку. На проросійських грузинських майданчиках, таких як телеканал та сайт «Альт-інфо», просували думку, що «Європа замерзне без російського газу», а підтримка України країнами Заходу слабне.
У Грузію також втікають росіяни, які бояться потрапити під російську мобілізацію. За офіційними даними, з 24 лютого в країну переїхало 112 тисяч громадян рф. Багато хто з них купує в країні нерухомість. Президент Саломе Зурабішвілі говорила, що, можливо, варто зробити вʼїзд для росіян більш жорстким, але в «Грузинській мрії» заявили, що не бачать від росіян загрози для країни. Тим часом грузинська опозиція невдоволена тим, що в країні відкривають російські школи. Самі грузини недовірливо ставляться до приїзду росіян — опитування показують, що 78% респондентів проти безвізового режиму, за яким росіяни можуть перебувати в країні рік без будь-яких додаткових документів.
Саломе Зурабішвілі.
Getty Images / «Бабель»
Протести в Грузії, вочевидь, продовжаться — але навряд чи це вплине на політику «Грузинської мрії». Законопроєкти про іноагентів після голосування мають відправити на розгляд у Венеціанську комісію, але в «Грузинській мрії» вже говорять, що все одно їх затвердять, навіть якщо у комісії будуть зауваження. Опозиції нинішня ситуація може допомогти мобілізувати прихильників та переломити ситуацію на виборах наступного року на свою користь. «Вчорашній протест не був організований якоюсь політичною силою, політичною партією. Я не думаю, що потрібно зупиняти людей чи їх щось зупинить. Ми будемо боротися, чіткого календарного плану про те, що робити, у когось [з опозиції] наразі немає, ми тільки чітко розуміємо, що не здамо нашу державу», — каже одна з лідерок грузинської опозиції та колишня голова Нацполіції в Україні Хатія Деканоїдзе. Президент Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що ветує закон, якщо його приймуть.
«Бабель» щиро підтримує грузинів в боротьбі за справжню незалежність. А ви можете підтримати наше незалежне медіа: 🔸 у гривні 🔸 у криптовалюті 🔸 Patreon 🔸 PayPal: [email protected]