«Блакитний Макс»
1918 рік, триває Перша світова війна. До німецької ескадрильї капітана Отто Гайдемана прибуває новий пілот — лейтенант Бруно Штахель. У Гайдемана служать самі аристократи, а новичок із простих міщан. Проте він амбітний, сміливий та вправний. Мрія Штахеля — отримати орден «Блакитний Макс», для цього треба збити 20 ворожих літаків. У першому ж бою Штахель збиває британський літак, але ніхто не може це підтвердити, тому його не зараховують. Тим часом у Штахеля починається роман із Кеті, дружиною генерала фон Клюгермана.
Стрічка отримала премію BAFTA за найкращий артдирекшн.
«Битва за Британію»
1940 рік. Німецькі війська захопили Францію і готуються поставити на коліна Британію. Рейхсміністр авіації Герман Герінг готує понад дві тисячі літаків, щоб масовано бомбардувати Лондон та інші міста. Британці готуються дати відсіч. Опір у небі організовують голова винищувального командування маршал Г’ю Давдінг і начальник штабу Королівських повітряних сил Сіріл Нюволл. Починається найбільша повітряна битва в історії, яка триватиме з липня по жовтень 1940 року.
У 1970 році стрічка потрапила до списку 10 найкращих фільмів англійською мовою за версією Національної ради кінокритиків США.
«Тора! Тора! Тора!»
«Тора» з японської — «тигр». Саме це слово повторював у своїй радіограмі японський лейтенант Міцуо Фучіда, який командував авіанальотом на американську базу в Перл-Гарборі 7 грудня 1941 року. Фільм описує атаку та події, що їй передували, — американська розвідка намагалася донести військовому та політичному керівництву інформацію про підготовку до нападу, проте невдало. Знімальну групу консультували американські та японські ветерани Другої світової. У фільмі можна побачити й документальні кадри. З японської сторони знімати фільм починав легендарний режисер Акіра Куросава. Але продюсери замінили його на Кіндзі Фукусаку, бо вирішили, що воєнні драми — не жанр Куросави. Залишилася лише хвилина матеріалу, який він відзняв.
Стрічка отримала чотири номінації на «Оскар»: за найкращу операторську роботу, монтаж, дизайн і звук. І виграла одну статуетку за найкращі спецефекти.
«Руйнівники гребель»
1942 рік. Провідний інженер британської компанії «Віккерс» Барн Воллес пропонує план диверсії — підірвати німецькі дамби на річках у Північному Рейні-Вестфалії. Для цього Воллес розробив спеціальні обертові авіабомби, що можуть «стрибати» по воді. Військове командування Британії сприймає ідею скептично, але несподівано вона подобається маршалу Королівських ВПС Артуру Гаррісу. Він розробляє операцію «Кара» і формує спеціальну 617 ескадрилью бомбардувальників під командуванням Гая Гібсона.
Стрічка отримала номінації на «Оскар» за найкращі спецефекти та на BAFTA як найкращий фільм.
«Топ Ґан»
1986 рік, лейтенант Піт Мітчелл, позивний «Маверік», вчиться керувати винищувачем F-14 Tomcat. Курсанти постійно змагаються і сперечаються, хто з них найкращий і наймайстерніший пілот. Головний конкурент Мітчелла у цих змаганнях — Том Казанський, позивний «Сніговик». Під час одного з навчальних польотів літак Мітчелла розбивається, гине його напарник Нік Бредшо. Після цього Мітчелл впадає у депресію та роздумує над тим, щоб піти з авіації. Але попереду в курсантів справжній бій з радянськими МіГами — щоб вижити та перемогти в ньому, Мітчеллу та Казанському доведеться забути про своє суперництво.
Фільм отримав премії «Оскар» і «Золотий глобус» за найкращу пісню — Take My Breath Away гурту Berlin. Та ще багато різних номінацій.
«Мемфіська красуня»
«Мемфіська красуня» — бомбардувальник Boeing B-17 Flying Fortress часів Другої світової війни. Екіпаж літака під командування Роберта Моргана зробив 29 успішних бойових вильотів в Європі у 1942—1943 роках. Стрічка описує події останньої операції, в якій брала участь «Мемфіська красуня». Після бою екіпаж має повернутися до США у статусі героїв, американські агітатори вже розробили під них рекламну кампанію військового займу. Однак останній виліт стає найскладнішим для пілотів.
Фільм отримав нагороду Evening Standard British Film Awards і номінацію на BAFTA за найкращу музику.
«Пілоти з Таскігі»
Під час Другої світової війни на базі Військово-повітряних сил США «Таскігі» в Алабамі навчаються чорношкірі пілоти. Командування довго не вірить в їхні здібності та не випускає на справжні бойові завдання. А керівник бази майор Шерман Джой використовує будь-який привід, щоб відрахувати когось із курсантів. Під його тиском кадет Волтер Піплс вчиняє самогубство. Але раптом до «Таскігі» прибуває перша леді США Елеонора Рузвельт і заявляє, що хоче піднятися в небо разом з одним із пілотів. Її бере на борт свого літака найкращий пілот бази Ганнібал Лі. Про це пишуть газети, і чорношкірих пілотів все ж таки відправляють до Європи на нових винищувачах P-51 Mustang.
Стрічка отримала премію «Пібоді» та три премії «Еммі» — за найкращий звук, монтаж і кастинг.
«Темно-синій світ»
Екранізація автобіографічних книг «Битва за Британію» і «Я літав із 313-ю» чеського генерала Франтішека Файтла. 1950-ті, Чехословаччина. За ґратами сидить політичний вʼязень Франтішек Слама. Він згадує молодість — у 1939 році, коли його країну окупували нацисти, Слама разом із Карелом Войтишеком втекли до Британії. Там друзі вступили до лав Королівських ВПС, куди британське командування почало набирати іноземних добровольців. Британці навчають їх літати на винищувачах Spitfire. Разом Франтішек і Карел беруть участь у повітряних боях в Європі та одночасно закохуються у британку Сюзан.
Стрічка отримала кілька премій «Чеський лев» — за найкращу режисуру, операторську роботу, монтаж і музику, й окрему премію чеських кінокритиків.
«Ескадрилья «Лафаєт»
У 1916 році Франція створює ескадрилью «Лафаєт», до якої приєднуються пілоти-добровольці зі США. Їх тренують капітан Жорж Тіно та пілот-ас Рід Кесседі. Один з добровольців, Блейн Роулінгс, знайомиться з місцевою дівчиною Люсьєн, у них починається роман. Під час перших бойових вильотів пілотів ескадрильї тероризує німецький ас на прізвисько «Чорний Сокіл». Роулінгс починає шукати зустрічі з ним у повітрі.
Фільм отримав три номінації на премію «Сатурн».
«За тих, кого ми любимо»
У 1944 році керівництво японської армії починає набирати добровольців-смертників — «особливі штурмові загони божественного вітру», яких ми знаємо як камікадзе. Вони були не професійними військовими, а просто юнаками 17—24 років, яких кілька тижнів тренували, перш ніж відправити у самовбивчу атаку — таранити літаками американські кораблі. Головна героїня фільму Томє Торіхама — власниця кафе неподалік авіабази Тиран, де тренують камікадзе. Добровольці приходять до її закладу у вільний час, вона спілкується з ними та підтримує. І розуміє, що ці знайомства будуть короткими.
Бонус: «Пастка-22»
Це не воєнна драма, а екранізація однойменного сатиричного роману 1961 року американського письменника Джозефа Геллера. Друга світова, на базі ВПС США в Середземному морі служить капітан Джон Йоссарʼян. Керівництво вимагає від нього дедалі більше бойових вильотів, хоча Джон за всіма правилами вже мав би вирушити додому. Він намагається симулювати божевілля згідно з правилом № 22, але потрапляє у бюрократичну пастку. Відправити божевільного пілота додому можна лише за його власною заявою — та якщо пілот подає таку заяву, щоб поїхати додому, це свідчить про його здоровий глузд.
Фільм отримав дві номінації на BAFTA — за найкращу операторську роботу та на спеціальну премію ООН. У 2019 році вийшла нова екранізація роману Геллера — серіал «Пастка-22», який зрежисував Джордж Клуні.
Журналістам не потрібні винищувачі, щоб робити свою роботу. А підтримка читачів потрібна завжди: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]