Під час війни «Дія» стала головним застосунком українців і дивом для європейців, які про неї дізналися. Один день із головним ідеологом сервісу — міністром Михайлом Федоровим

Автор:
Марія Жартовська
Редактори:
Катерина Коберник, Євген Спірін
Дата:
Під час війни «Дія» стала головним застосунком українців і дивом для європейців, які про неї дізналися. Один день із головним ідеологом сервісу — міністром Михайлом Федоровим

Кузьмін Олександр / «Бабель»

Віцепремʼєр-міністру — міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову 31 рік. До президентських виборів 2019 року його знали хіба що в Запоріжжі, де він навчався і жив. Федоров був засновником і генеральним директором SMMSTUDIO — digital-агенції, яких сотні в Україні. Усе змінилося 2019 року, коли він очолив digital-напрямок передвиборчого штабу тоді кандидата в президенти Володимира Зеленського. Ключову ставку той зробив на соціальні мережі. Згодом Федоров став кандидатом у нардепи, отримавши прохідне шосте місце в списку «Cлуги народу». У Раді він майже не працював — уже в серпні 2019-го Федоров очолив Міністерство цифрової трансформації та один з небагатьох міністрів, хто протримався на посаді з першого складу Кабміну й дотепер. Головна причина — Зеленський йому довіряє і вважає одним із найефективніших міністрів. Для решти українців Федоров — це сервіс «Дія». У застосунку можна допомогти армії, купити військові облігації, отримати допомогу по безробіттю, відправити заявку про пошкоджене майно, сплатити штрафи за порушення правил дорожнього руху й багато іншого. Там є цифрові копії всіх важливих документів українців і ковід-сертифікати. До 24 лютого «Дію» часто критикували. Тепер українці, які виїхали за кордон і зіткнулися з європейською бюрократією, кажуть, що застосунок — технічне диво. Провести день із «Бабелем» Федоров обіцяв ще в лютому цього року, але через початок повномасштабного вторгнення плани довелось змінити. І не лише ці. Наступного року бюджет Мінцифри скоротять на рекордні 86% — це 3,7 мільярда гривень, але Федоров каже, що впорається. Що нового варто чекати від міністра та його молодої команди (с) — розповідає кореспондентка «Бабеля» Марія Жартовська. Вона провела з ним один доволі спокійний день.

О 07:58 Михайло Федоров заходить у свою приймальню. На ньому кепка популярної останнім часом в української влади фірми Stone Island і світшот відомого бренду Balenciaga.

— Оце ви модний! ― говорю я, потискаючи руку міністру.

Насправді світшот не просто модна річ, Balenciaga створив його на підтримку України. Усі гроші від продажів через платформу UNITED24 йдуть на відновлення України. Роздрібна ціна ― €250, або майже 10 тисяч гривень.

Робочий кабінет Федорова.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

Разом із Федоровим і фотографом проходимо в кабінет міністра. Востаннє ми були тут 3 лютого. Відтоді майже нічого не змінилось: на робочому столі ― шахи, у шафі ― малюнки 5-річної доньки Федорова та підсвічений напис «Дій». Раніше на стіні була фотографія італійського футбольного тренера Клаудіо Раньєрі, яким захоплюється Федоров. Під керівництвом італійця англійський клуб «Лестер» уперше у своїй історії став чемпіоном Англії, та зробив це без зіркових футболістів.

— Фото у мене віджав один із заступників, ― сміється Федоров.

Із нового в кабінеті ― ящик вина з магазину GoodWine. Це вино вижило після російського авіаудару 3 березня по складу компанії в Київській області. Згодом магазин його розпродав, а 20 гривень із кожної пляшки пішли ЗСУ. Федоров дарує вино західним партнерам.

Те саме вино з GoodWine.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

Зранку на спілкування маємо годину. Федоров просить помічницю принести чорну каву. Питаю, чи завжди він приїжджає на роботу так рано, чи це разова акція для нас.

— Ніколи не приїжджаю пізніше восьмої ранку. Буває Zoom о 07:30, закінчую його в машині, а потім вже піднімаюся [у кабінет] на наступну зустріч, ― говорить Федоров.

Він родом із Василівки Запорізької області, що наразі окупована. Університет закінчив у Запоріжжі, яке зараз щодня під обстрілами росіян. Питаю, як особисто його зачепила війна.

— Я стараюсь залишатися спокійним і зваженим і не переходити на емоції та рефлексії, бо це сильно заважає ефективно діяти. Ми точно деокупуємо Василівку і Мелітополь ― це питання часу, ― впевнено говорить Федоров.

Двадцять четвертого лютого його близькі були у Василівці, але згодом усі виїхали, крім батька ― він хотів іти воювати, проте завадив інсульт. Швидка вивезла його в окупований Мелітополь. Забрати його звідти Михайлу вдалося лише за два місяці, у важкому стані.

— У мене ще викрали дядька і повернули, не розібралися до кінця [хто він]. Ми його теж вивезли.

Питаю, чи вірив він у можливість повномасштабного вторгнення. Федоров трохи кривиться і зізнається, що не любить відповідати на це запитання.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

— Це як ніби…

— Махати руками після бійки? ― підказую я.

— Точно! Я скажу лише одне: 16 лютого депутати ухвалили закон, який дозволив хостити всі важливі дані про нашу інфраструктуру за кордоном. Це була реакція на можливу проблему.

Міністерство Федорова не схоже на традиційне. Є формальна структура ― департаменти, експертні групи, але на практиці це команди, які працюють по проєктах. Загалом 200 співробітників і 25 розробників. До 24 лютого було чотири напрями: державні послуги онлайн, розвиток інтернету, цифрової грамотності та цифрової економіки. Тепер додався ще мілітарітех. Зараз у міністерстві готують презентацію «Мінцифра 2.0», щоб більше розповісти про новий напрям.

Через війну змінилися й завдання команд. Ті, хто відповідали за цифрові послуги, тепер фокусуються на швидких виплатах компенсацій постраждалим, пошкодженому майні, чат-боті «єВорог», електронних документах, «Дія.Радіо» та «Дія.TV». Команда, яка відповідала за розвиток інтернету, тепер займається його відновленням на деокупованих територіях і терміналами Starlink. Команда проєкту «Дія.City» домовляється з технологічними компаніями про їхній вихід із російського ринку та співпрацю.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

Ще одна нова мета, що насправді була актуальна й до війни, ― Федоров хоче оцифрувати 100% держпослуг і зробити так, щоб там, де не має бути держави, її не було. За його підрахунками, це мінус 50—70 тисяч чиновників і мінус 4—5 міністерств.

— На початку війни [в Кабміні] працювали десь 25% людей, і нічого не зламалось, усе вирішували швидко, ― згадує Федоров.

Згодом правила стали важливішими за страх втратити все, і кожне рішення почали обговорювати довше. Як зробити міністерства більш гнучкими й адаптивними до нових умов ― відкрите питання. У Мінцифри розробили шаблон для самоаудиту міністерств, який закінчили наприкінці серпня. Зараз очільники відомств презентують свої ідеї змін премʼєр-міністру Денису Шмигалю та невеликій команді.

— Вони приходять заряджені, пропонують нову організаційну структуру ― що прибрати, що оптимізувати, куди та яких людей перевести, яку реформу зробити. Подивимося, як це реалізують після пітчингів, ― розповідає Федоров.

Часом здається, що у нього в голові є ідеальна модель ідеального світу ― і так не буде працювати ніколи.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

О девʼятій ранку у Федорова перша нарада ― із заступницею з питань євроінтеграції Валерією Іонан. Наради тут називають «лічками». Усі вони проходять за схожою схемою: звечора учасники надсилають асистентці Федорова презентацію, інакше до міністра не пускають. Федоров пояснює: це не тому, що він любить красиві картинки, а щоб краще структурувати думки. Після зустрічі учасники отримують follow up.

Іонан заходить у кабінет без стуку та з посмішкою.

— Оце ти увірвалася! ― сміється Федоров.

Він сідає в центрі столу і розвертається до монітора, що ліворуч від нього.

Іонан вмикає презентацію і розповідає про новинки на платформі «Дія.Цифрова освіта», де наразі є чимало онлайн-курсів. Скоро там за допомогою освітніх серіалів і онлайн-уроків можна буде проходити різні курси, отримувати сертифікат і одразу подаватися на вакансії у своєму регіоні. Перемовини про партнерство з найбільшими порталами з пошуку роботи вже провели.

Михайло Федоров і його заступниця Валерія Іонан.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

— Там сильно [міністр економіки] Юлія Свириденко «пушить» державні вакансії, ― зауважує Федоров, маючи на увазі, що на порталі будуть і такі варіанти.

Іонан пояснює, як це має працювати. На платформі є 200 освітніх серіалів. Людина обирає напрям, складає профільний тест, програма визначає рівень підготовки і сама створює програму з різних освітніх серіалів.

— На інших освітніх платформах ми такого не бачили, ― переконує вона.

Також на платформі, а згодом і в застосунку будуть курси англійською мовою, також додадуть тест на рівень її знання. Федоров зізнається, що в Мінцифри займаються секретним проєктом ― хочуть запровадити в Україні англійську як повноцінну другу мову, але не державну, а для бізнес-спілкування. Це завдання від президента. Деталі проєкту Федоров не розкриває, але його планують запустити наступного року. Мета прагматична: у Мінцифри проаналізували країни, які пріоритезували вивчення англійської, — усі показали зростання ВВП. У самого Федорова англійська в школі та універі була слабка, тепер доводиться займатися нею щодня. Але зізнається, що нехтує домашніми завданнями, тому процес затягується.

Кілька хвилин міністр і його заступниця говорять про портал «Дія.Бізнес», де приватні підприємці можуть отримати бізнес-консультації. Проблема в тому, що портал розрісся, там багато послуг, і користувачі губляться. У Мінцифри планують зробити редизайн і реструктуризацію платформи та перекласти її англійською. Сімнадцятого травня центр «Дія.Бізнес» відкрили у Варшаві. Ще є запити відкрити такі центри в польських Вроцлаві, Кракові та Ґданську, але поки це не на часі.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

Після зустрічі із заступницею Федоров накидає куртку, надягає кепку, і ми в супроводі прессекретаря, фотографа й оператора Мінцифри на мікроавтобусі Mercedes їдемо на відкриття центру «Дія.Бізнес» у Бучі. Його запустили в грудні 2021 року, і на той час він вважався еталонним. Там підприємці могли навчатися, шукати партнерів та інвесторів. Після вторгнення росії центр, як і весь житловий квартал Continent, де він розташований, опинився в окупації та зазнав руйнувань. Наразі центр перезапустили за підтримки Visa і Caparol Ukraine. Тепер там іще більше послуг: підтримка місцевих підприємців, консультації з розвитку локального бізнесу, релокейт підприємств зі східних областей, психологічна підтримка жителів, освітні курси для підлітків.

Дорогою говоримо не про плани та досягнення, а про проблеми. Наприклад, у Бучі вже відновили «Дія.Бізнес», а в багатьох людей у місті досі немає навіть нових вікон. У цьому є певний дисонанс, адже заявки на компенсацію пошкодженого окупантами майна надсилають у застосунок «Дія». Федоров про цю проблему, звісно, знає, але вирішити не може. Усі заявки потрапляють у спецреєстр. Далі депутати в другому читанні мають ухвалити законопроєкт, який визначить подальшу долю заявок.

— Ми «пушимо» інші міністерства, інституції, адже люди не розуміють ― вони лишили заявку, а що далі? Я теж відчуваю певну відповідальність, ― каже Федоров.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

Він розповідає, що гроші на відбудову збирають і через платформу UNITED24. Уже зібрали понад 400 мільйонів гривень. Мінцифри запропонувало на ці кошти відремонтувати багатоповерхівки. Наразі відібрали 15—20 будинків, а це приблизно 4 тисячі людей, які зможуть повернутися до своїх домівок.

Ще одна проблема безпосередньо міністерства Федорова ― відтік клієнтів українських IT-компаній. Через війну міжнародні замовники бояться співпрацювати з українцями. Федоров каже, що така проблема є, але цифри поки оптимістичні. За перше півріччя український ІТ-ринок виріс на 23%.

Інша річ ― закордонні відрядження айтішників. Ще в червні заступник Федорова Олександр Борняков сказав, що військовозобовʼязаним працівникам IT-індустрії можуть дозволити виїздити за кордон на певний період. Відповідне рішення мав ухвалити уряд, але досі цього не зробив.

— Чекаємо на підписання, ― каже Федоров.

Він зізнається, що через цю затримку і сам припинив їздити в закордонні відрядження ― йому ніяково.

Ми дістаємося оновленого центру «Дія.Бізнес» близько 11-ї ранку. Я питаю Федорова, чи був він у Бучі після деокупації. Він не памʼятає ― після 24 лютого багато подій змішалися.

Біля центрального входу в житловий квартал, де на першому поверсі розташований «Дія.Бізнес», Федорова вже зустрічають мер Бучі Анатолій Федорук і голова Київської ОВА Олексій Кулеба. Поруч ― зруйновані будинки, дитячий майданчик, деякі вікна в багатоповерхівках закриті фанерою, деякі ― плівкою, трохи далі чутно звуки ремонту.

Праворуч від Федорова мер Бучі Анатолій Федорук та голова Київської ОВА Олексій Кулеба.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

Федоров з усіма вітається та йде всередину, де вже зібралося чимало людей ― бізнесмени, місцеві чиновники. Тут варять каву, поруч ― невеликий стенд із продукцією місцевих бізнесів. Наприклад, квіти з пофарбованою в різні кольори бавовною. Організатори відводять Федорова у невелику кімнату на другому поверсі. Там пояснюють, як і що відбуватиметься: спочатку його виступ, потім — Федорука і Кулеби. Федоров знімає куртку і кепку. Його прессекретар підказує, що волосся по боках трохи примʼялося.

– Ну от що ви причепилися до моєї кепки, ― сміється він, поправляючи волосся, ― мені подобається, це подарунок дружини.

Він питає організаторів, яким має бути ключовий меседж його виступу. Федорова просять говорити про відновлення України, попри війну. Про це він і говорить. Презентація триває хвилин сорок, після неї у міністра коротке включення в ефір «Національного телемарафону» і невелике інтервʼю для японського видання The Yomiuri Shimbun. Журналіст розпитує Федорова про проєкт «Армія дронів».

Кузьмін Олександр / «Бабель»

— Це ідея президента Зеленського. Великі міжнародні організації не завжди розуміють потреби українців і нерідко великі кошти витрачають нераціонально. Ідея UNITED24 ― розподіляти гроші на першочергові потреби, зокрема на «Армію дронів», ― каже Федоров.

Наостанок він дає коротку пресконференцію, фотографується з підприємцями, збирає візитки та поспішає на наступну локацію ― полігон, де школа Global Drone Academy навчає охочих на операторів дронів. Міністра пригощають макаруном від місцевих підприємців і кавою. Раптом у нього за спиною зʼявляються дві жінки, питають, де він придбав такий світшот. Федоров пропонує зісканувати код у нього на спині. Виходить не з першого разу. Жінки дякують, а ми сідаємо в машину.

— Я не буду це їсти, не буду це їсти, не буду це їсти, у мене є сила волі, ― повторює Федоров, вдивляючись у тістечко, і швидко його зʼїдає.

Федорова питають, як купити худі Balenciaga.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

Уже в дорозі Федоров зʼясував, що мер Бучі Федорук не відправив заявки на багатоповерхівки, які можна відновити через UNITED24. Чому він цього не зробив ― для міністра загадка.

Ми підʼїжджаємо до полігону. Тут навчаються кілька десятків військових. Такі центри працюють по всій країні. У середньому курс триває 7 днів. Загалом планують навчити понад 2 тисячі операторів дронів. Уже законтрактовано понад тисячу дронів на більш ніж 2 мільярди гривень. У Мінцифри порахували: щоб забезпечити всю лінію фронту, потрібно приблизно 10 тисяч маленьких дронів і 250 дальнього радіусу.

Федорова зустрічають керівник Global Drone Academy Антон Вікленко і кілька учнів. Вони розповідають міністру, як усе влаштовано, що на школу потрібно ще три дрони. Федоров слухає і записує все в телефон.

– Найскладніше ― це топографія. Він керує [дроном], а ти йому кажеш «на північний схід», а він не знає, куди це. На жаль, не кожен може скласти іспит, ― каже керівник школи.

Керівник Global Drone Academy Антон Вікленко.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

Федоров обіцяє і надалі підтримувати школу. Наостанок йому дають покерувати одним із дронів і умовно розвідати обстановку біля муляжних гаубиць. Військовий, який дав Федорову свій дрон, користується нагодою і каже, що йому потрібен ще один дрон, а краще два. Усі сміються.

Раптом на полігоні зʼявляється актор, ведучий та гуморист Ігор Ласточкін. Його не впізнати: він завів вуса, лице закриває кепка. Він приїхав складати іспит. Поки його не мобілізували. Трохи спілкуємося і з ним. Каже, свого часу вже колишні друзі з Москви на день народження подарували йому дрон «Фантом», яким він майже не користувався, а у 2014 році віддав його на Донбас.

Один із військових, який вчиться керувати дронами.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

– Це [курси] для ліквідації безграмотності, щоб знати, як планується бойове завдання, розвідка. Якщо що, у мене вже буде якась спеціальність, якщо буде потрібно, зможу виїхати [на фронт], ― каже Ласточкін. Зараз всі його телепроєкти на стопі.

Наостанок Федоров фотографується з військовими, і ми повертаємося назад у міністерство. Міністр пояснює, що такі поїздки потрібні для того, щоб зрозуміти, як все працює. Зазвичай усе погоджують із Генштабом, і так дрони потрапляють до тих, кому вони потрібні.

Керівник Global Drone Academy Антон Вікленко (ліворуч від Федорова) і гуморист Ігор Ласточкін (праворуч).

Керівник Global Drone Academy Антон Вікленко (ліворуч від Федорова) і гуморист Ігор Ласточкін (праворуч).

Кузьмін Олександр / «Бабель»

— Але ми хочемо започаткувати IT-систему, яка фіксуватиме, що боєць такий-то пройшов навчання тут, виконує те-то і ось його результати з дроном. Тоді ми будемо розуміти, яка школа на якому рівні навчає. Щоб побудувати базу даних та ефективно приймати управлінські рішення, кому допомагати, а кому ні, – каже Федоров.

Питаю, чи будуть ще IT-рішення для військових, адже є багато складнощів, навіть з отриманням довідок. Федоров про проблеми знає та обіцяє вирішувати. Розповідає, що зараз у міністерстві працюють над іпотекою для військових, а потім для медиків, після цього ― для вчителів.

— От уявіть, ви хочете купити квартиру в іпотеку, заходите в «Дію», натискаєте «отримати іпотеку» ― і формується ваша заявка в банк, а можна кілька. Після того вони вам надсилають відповідь про умови та відсотки. І немає дзвінків, принижень, запитань про те, скільки ви заробляєте. Думаю, запустимо наприкінці жовтня, і для нас це буде технологічна революція, ― каже він.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

Питаю, чи планують розсилати повістки через «Дію» або брати на військовий облік, про що раніше ходили чутки. Усередині вересня в Мінцифри говорили, що не розробляють таку послугу. Федоров каже, що й зараз не планують. Він трохи розповідає про своє бачення армії: до ЗСУ варто підходити більш системно ― прозоро відповісти на запитання, що таке армія, як до неї потрапити та куди саме, які завдання.

— Адже для людей армія ― це здебільшого про те, що я зараз попаду «на передок» і в мене там стрілятимуть, а якщо їм пояснити, що до чого, і правильно упакувати армію як продукт ― за напрямами, як відбувається мобілізація, навчання, коли ти можеш потрапити на фронт тощо. І тоді люди відповідально ставатимуть на облік, розумітимуть і знатимуть свої права. Ми запропонували це бачення Міністерству оборони, і сподіваюся, що зможемо реалізувати його з Міноборони, мені здається, це буде круто, ― каже він.

Федоров воліє детально не розповідати, чим саме Мінцифри допомагає Міноборони та ЗСУ, але на поверхні ― термінали Starlink. Федоров хотів їх отримати із часів створення міністерства. Розповідає, що в усіх регуляторах, департаментах і профільних органах йому говорили, що в Україні термінали не працюватимуть ― дорого, не той канал передачі, поганий звʼязок тощо. Федоров надсилав листи в SpaceX Ілона Маска, але йому ніхто не відповідав. Зрештою послу України в США Оксані Маркаровій вдалося сконтактувати міністра з керівництвом компанії. За три дні до повномасштабного вторгнення Федоров переконував їх зайти в Україну.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

— Я запевнив, що вони рекордно швидко отримають ліцензію. Я вам буду і нянею, і татом, і мамою та особисто все проконтролюю, тільки зайдіть, ― згадує Федоров.

Двадцять шостого лютого він написав твіт, де попросив Маска надати Starlink, той відповів, що вони вже в дорозі.

— Після цього вони відкрили Україну як геолокацію без ліцензії, без нічого. Ми все дали потім і почали отримувати Starlink від Євросоюзу та міжнародних партнерів, ― каже Федоров.

Близько 15:30 ми повертаємося в міністерство, там заплановані ще дві наради, насправді більше, але частина ― закриті. Одна з них стосується автоматизації процесів щодо акцизних марок, щоб покращити аналітику, а споживач міг відсканувати марку і розуміти, як в Україну потрапила пляшка того чи іншого алкоголю. Нас просять не фотографувати слайди та учасників наради, а також не писати, хто на ній був, ― не всі на це погодилися. Тож переважно слухаємо суперечки. Суть наради в тому, щоб знайти програмне рішення для того, аби не підробляли акцизні марки. І синхронізовувати все з базами податкової, зокрема й марки старого зразка. На нараді є один із радників Федорова Георгій Цхакая, який очолював Податково-митну службу в Грузії за часів Михеіла Саакашвілі, а потім допомагав із реформою Одеської митниці. Він сперечається найбільше. Якоїсь миті Федоров питає, як це працює в Грузії. Той відповідає просто: «Якщо контрафакт ввозять у Грузію, то забирають машину, в якій знайшли якийсь безакцизний товар».

– У нас же демократична країна, ― жартує над ним Федоров.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

— У нас теж, просто правила працюють правильно, ― парирує той.

— Ну все, розходимося, ― сміється Федоров. Домовляються зустрітися ще раз, щоб подумати над програмним забезпеченням.

Ця зустріч тривала трохи понад годину, наступна ― із керівниками команд, HR-ом і керівником команди мобільної розробки в «Дії» Євгеном Горбачовим. Майже всі ― у фірмових світшотах «Дії», частина людей підключаються по відеозвʼязку. Федоров каже, що його турбує, що в останніх проєктах, які робили, часто повертаються до cтарих помилок, багато переробок із текстами та дизайнами. І це треба швидко виправляти, просто ввівши чіткі правила. До того ж накопичилася така кількість проєктів і роботи, що він не встигає в режимі реального часу відстежувати, що відбувається. Виправлятимуть це за рахунок нової структури та платформи, де в режимі реального часу можна буде подивитися завдання і прогрес. Після наради Федоров пояснює, що до чого.

— Голова розробників сам продає ідею трансформації. Він цього не каже, але він розуміє, що працюють хріново, можуть працювати краще, не вистачає якихось функцій. Вони повинні самі розвиватися, розуміти проблеми, копатися та повірити, що вони це роблять самі, ― сміється Федоров.

Нарада в кабінеті Михайла Федорова.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

Він ― прибічник мʼякої системи управління.

— Немає такого, що я злюсь або кажу: «Боже, ви ж обіцяли це зробити!» Люди намагаються робити результат самостійно, і в них є мотивація це робити, ― каже він.

У Мінцифри є HR-команда, яка займається людьми. До міністерства, каже Федоров, просто не потрапляють люди, які не підходять за цінностями і портретом, а плинність кадрів становить лише 2% на рік. Допомагають Федорову HR-ри, які бачать, хто може скоро вигоріти, а в кого статися конфлікт.

— HR-команда ― мій порятунок, я не уявляю, як би там було, бо це ж усе люди й усі люди амбітні, талановиті. І з ними непросто, ― каже Федоров.

Ми прощаємося. Він ще лишається в міністерстві, а ми з фотографом Олександром Кузьміним спускаємося вниз пустим закритим урядовим кварталом.

— Ти знаєш, це якесь міністерство здорової людини, не хотілося йти, ― каже мені Саша.

Нарада щодо автоматизації процесів акцизних марок.

Кузьмін Олександр / «Бабель»

ДІЯти «Бабелю» допомагають ваші донати: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]