Шостого січня 2021-го Еліес Кампо насолоджувався вечором у родинному колі в будинку під Барселоною. Тридцятивосьмирічний інженер живе у США й через пандемію давно не бачився з рідними. Дітей кількох своїх двоюрідних братів та сестер він тримав на руках уперше. Ввечері Еліесу почали писати знайомі з закликом подивитись, що відбувається в американському Капітолії. Будівлю якраз захопили учасники мітингу на підтримку Дональда Трампа, які не визнавали його програшу на президентських виборах. Вигукнувши: Deu Meu! («Боже мій!» каталонською), Еліес увімкнув відеотрансляцію протестів. Його хвилювала не так доля американської демократії, як майбутнє месенджера Telegram, де він працював на посаді менеджера з розвитку і партнерств. Кампо давно помічав, що платформа стає дедалі популярнішим місцем для спілкування американських ультраправих та прибічників Трампа.
Кампо переживав щодо політики Telegram іще від середини 2010-х, коли цей месенджер активно використовували терористи з ІДІЛ. Після штурму Капітолія він написав засновнику сервісу, росіянину Павлу Дурову довгого листа, в якому припустив, що месенджер може стати провідним майданчиком комунікації американських ультраправих. А це значно погіршить репутацію сервісу. Дуров, за словами Кампо, відповів, що на глобальному рівні це незначна деталь. І що як буде треба, він зробить заяву на своєму офіційному Telegram-каналі. Пост Дурова дійсно вийшов, однак у ньому він здебільшого хвалився, що у Facebook цілому підрозділу доручили досліджувати причини успіху Telegram. Якраз незадовго до того месенджер WhatsApp, який належить Facebook, змінив правила користування. Мільйони людей, занепокоєні можливим використанням своїх даних, мігрували на інші платформи. Дванадцятого січня 2021 року Дуров похвалився знов: за попередні три доби сервіс отримав 25 мільйонів нових користувачів.
Ця цифра стала новиною для Кампо. До 2014 року він працював у WhatsApp, і кожен працівник компанії знав статистику щодо користувачів. У Telegram, запевняє інженер, більшу частину інформації знає лише Дуров. І в багатьох випадках доводиться вірити йому на слово.
Telegram ― біла ворона у світі соціальних медіа. Хоч сервіс часто входить у десятку найпопулярніших світових платформ комунікації, в його команді лише близько 30 людей. Донедавна цей гібрид месенджера й соцмережі не мав жодного стабільного джерела доходів. А ще — попри загальну тенденцію протидіяти мові ненависті й дезінформації в повідомленнях, контент у месенджері практично не модерується.
Telegram часто називають сервісом захищеної комунікації. Це не зовсім так: на відміну від сервісів Signal чи WhatsApp, за замовчуванням Telegram не кодує сповіщення та зберігає їх на своїх серверах. Повне шифрування можливе, лише якщо ввімкнути функцію таємних чатів ― і вона працює лише для особистого спілкування, а не для груп чи каналів. Telegram же набув популярності не в останню чергу саме через сервіс груп: якщо WhatsApp дає можливість створювати групи чисельністю до 256 людей, у месенджері Дурова обмеження ― 200 тисяч. Тому він став зручним інструментом для координації активістів ― саме в Telegram у 2020-му спілкувались продемократичні протестувальники Білорусі та Гонконгу. Хоча багатолюдні демонстрації проти ковідних обмежень у Берліні та акції на підтримку бразильського правого президента-популіста Жаїра Болсонару теж не обійшлись без Telegram.
Син Дональда Трампа ― також Дональд ― завів Telegram-канал, «рятуючись від цензури великих корпорацій». Невдовзі кількість його фоловерів сягнула мільйона. Те ж стосується інших прибічників Трампа та ультраправих груп на кшталт Proud Boys та QAnon. Дослідниця месенджера з Університету Північної Кароліни Меган Сквайр оцінює кількість правих та ультраправих американців, які користуються Telegram, як десять мільйонів.
У колективі Telegram авторитет Павла Дурова, за словами колишніх та теперішніх співробітників, непорушний. «Це секта», ― каже експрацівник компанії Антон Розенберг. Компанія дуже закрита. Репортер Wired згадує, що контактував для статті із 40 людьми, які були повʼязані з Telegram чи працюють там зараз. Погодились говорити лише девʼять колишніх і троє теперішніх колег Дурова.
Якщо автори Facebook познайомились у студентському гуртожитку, спільна історія творців Telegram почалась у ще більш ранньому віці. З частиною своїх теперішніх колег Павло Дуров познайомився ще у школі, а найближчим колегою, який відповідає за технічну частину проєкту, є старший брат Дурова Микола. Він — блискучий математик, представляв Росію на міжнародних змаганнях школярів із математики й інформатики, зрештою став дворазовим чемпіоном світу з програмування. Восени 2006-го зʼявився сервіс «ВКонтакті». На той момент соцмережа виглядала як один із багатьох клонів Facebook, що зʼявлялись по всьому світу. В перші роки роботи соцмережі брати Дурови продовжували жити з батьками ― у квартирі в радянській панельці на півночі Санкт-Петербурга.
13-річний Микола Дуров (у центрі в темній сорочці) у літньому математичному таборі, 1994 рік. Фото з особистого архіву Антона Розенберга.
У 2009-му на «ВКонтакті» звернув увагу Facebook. Дурова й Цукерберга познайомив російський бізнесмен Юрій Мільнер, який на той момент інвестував у обидві компанії. Засновник Facebook запросив Дурова додому на вечерю. Там вони багато спілкувались про те, що держава ― застарілий механізм, і багато чого технологічні компанії здатні робити краще. На тій зустрічі Дуров відчув, що зможе позмагатись і з лідерами глобального ринку. Так, Цукерберг розпитував його, чому «ВКонтакті» так швидко завантажується. Павло знав, що цього вийшло досягти командою лише з двадцяти людей ― тоді як у Facebook їх було понад тисячу. Невдовзі «ВКонтакті» змінила назву на VK й отримала кілька версій іншими мовами.
У найпопулярнішої на той момент російської соцмережі зростав політичний вплив. Наприкінці 2011 року, коли в Росії відбувалися найбільші в її сучасній історії опозиційні протести, до офісу VK завітали представники ФСБ і наказали блокувати групи опозиційного спрямування. Керівництво соцмережі відмовило, однак Дуров поспішив заявити, що не підтримує ні владу, ні опозицію. У Wired пояснюють це тим, що Павло зрозумів: якщо він набуде статусу опозиціонера, влада зосередить на ньому увагу й обмежить або його свободу, або його вплив на VK. Російська опозиційна «Новая газета» у 2012-му опублікувала нібито листи Дурова Владиславу Суркову ― наближеному до Володимира Путіна чиновнику, який тоді відповідав за інформаційну політику. В цих листах Дуров запевняв Суркова, що соцмережа співпрацює з органами держбезпеки, надаючи контакти людей, які їх цікавлять. Переконував, що на сайті мають залишитись опозиційні групи, бо інакше люди мігрують у зовсім непідконтрольний російській владі Facebook. Дуров заперечив, що такі листи були ― однак сказав, що Сурков кілька разів відвідував офіс VK.
З часом інші акціонери VK продали свої частки лояльним до Кремля бізнесменам. Дуров заявив, що це атака влади, і невдовзі пішли чутки, що він займається іншим проєктом. Чотирнадцятого серпня 2013 року чутки підтвердились: у магазині додатків Apple зʼявилась програма Telegram.
Юридично за Telegram та VK стоять різні компанії, але спочатку обома проєктами в одному офісі в Санкт-Петербурзі займались ті самі люди. Навіть коли Дуров втратив свою посаду у VK і продав частку акцій в обмін на повний контроль над Telegram. Восени 2014-го Дуров дав інтервʼю The New York Times, в якому пояснив потребу створити месенджер візитом до нього додому ФСБ. Коли озброєні силовики стояли за дверима, Дуров захотів звʼязатися з братом і зрозумів, що не має надійного способу це зробити: телефон можуть прослуховувати, наявні месенджери не були достатньо захищені. У статті Дуров характеризував себе як «вигнанця», «людину, яка кожні кілька тижнів змінює одну країну на іншу». Однак за словами співрозмовників журналіста Wired, наприкінці 2014-го й більшість часу в наступні роки Дуров перебував у Санкт-Петербурзі. Він залишив Росію лише у 2017-му, перевізши команду месенджера до Дубаю.
Попри роботу з Росії, Дуров і його колеги називали Telegram глобальною компанією, не привʼязаною до жодної з країн. Цей імідж спрацював: уже на початку 2016 року кількість користувачів додатку перевищила 100 мільйонів. Компактна команда й авторитарний лідер забезпечили Telegram швидкий розвиток. Лише у 2015-му в месенджері зʼявились інструмент для створення чат-ботів, програвач відео, фоторедактор, публічні канали для необмеженої кількості фоловерів. Лише Facebook, маючи незрівнянно більшу кількість працівників, розвивався в подібному темпі.
Якщо роботу VK затьмарювали конфлікти акціонерів ― у Telegram такого не було. Але конфлікти траплялись усередині команди: кількох людей Дуров звільнив, тому що не симпатизував їм. Антона Розенберга звільнили, оскільки він та Микола Дуров полюбили одну жінку. Звільняючись, Розенберг помітив, що вся історія його листувань у Telegram зникла. Він запідозрив у цьому Миколу Дурова: той написав частину коду системи й технічно міг так зробити. Недоторканність листування ― один із наріжних каменів репутації месенджера, тож Павло Дуров був змушений пояснити ситуацію на внутрішній нараді. За його словами, стався технічний збій і протягом доби листування має повернутись. Так і сталось, однак Розенберг у збій не вірить. «Всі чати, окрім секретних, зберігаються на серверах Telegram. Технічно працівники мають до них доступ», ― каже він.
У 2017-му Telegram мав 200 мільйонів зареєстрованих користувачів, які відправляли по 70 мільярдів повідомлень на день. За все платив Павло Дуров, якому заплатили за частку VK близько $300 мільйонів. Однак грошей потрібно було більше. У червні 2017-го Дуров спробував знайти вихід, випустивши свою криптовалюту. TON ― таку назву отримала система ― за ідеєю мала бути інтегрована в Telegram, і кожен користувач месенджера міг би легко отримувати чи надсилати «грами» ― одиниці віртуальної валюти. І якщо система криптовалюти Bitcoin обмежена сімома транзакціями на секунду, а Ethereum ― пʼятнадцятьма, планова потужність TON оцінювалась у мільйони транзакцій на секунду. Це перетворило б систему на «аналог Visa чи mastercard для криптовалют». Якби ці наміри були втілені, розробники Telegram коштом комісій з платежів легко закрили б питання з фінансуванням платформи.
Попередній продаж криптовалюти приніс Дурову й колегам $1,7 мільярда. Однак на справі поставила хрест Комісія з цінних паперів та бірж США. Там назвали привʼязку TON до месенджера поширенням незареєстрованих цінних паперів, побачили в роботі системи чимало можливостей для зловживань ― і звернули увагу, що із зібраних $1,7 мільярда майже все пішло на підтримку діяльності Telegram, а не на розробку криптовалюти.
Комісія заборонила запускати TON. Спершу Дуров планував судитись, однак після дводенної зустрічі з американськими чиновниками стало зрозуміло, що проєкту не буде. «США можуть використовувати свій контроль над доларом та глобальною фінансовою системою, щоб закрити будь-який банк чи банківський рахунок у світі», ― пояснив згортання проєкту Дуров. Щоб розрахуватись з інвесторами в криптовалюту, рік тому Telegram випустив пʼятирічні облігації вартістю $1 мільярд. Однак усі інвестиції повернути досі не вийшло. Як і знайти стабільне джерело доходу: недавно запроваджена реклама у великих каналах покриває лише дрібну частку витрат команди.
Марш проти блокування Telegram у Росії, 1 травня 2018 року.
Getty Images / «Бабель»
У червні 2021-го міжнародна команда журналістів-розслідувачів опублікувала результати так званого Pegasus Project ― аналізу витоку даних ізраїльської компанії NSO Group, яка виробляє софт для стеження за людьми. Серед телефонних номерів, за якими компанії замовлено стежити, ― номер Дурова. Журналісти вважають замовником послуги владу Обʼєднаних Арабських Еміратів, нову домівку Telegram. Дуров не обурився. Він відповів, що з 2011-го року живе з розумінням, що його телефон можуть прослуховувати, тож для важливих розмов використовує інші канали звʼязку. Про владу Еміратів поганого не говорять ні він, ні представники його команди: навпаки, хвалять керівництво держави за бізнес-підхід до справ.
Тепер Дуров активніше виступає не лише проти «неповоротких держав», але й проти приватних корпорацій. «Капіталістичні монополії та соціалістичні диктатури однаково погані», ― запевняє він і поширює лібертаріанський підхід на Telegram. У месенджері практично не блокують групи й фактично не видаляють дані зі спільнот ― навіть якщо це домашня адреса ненависної членам групи людини. Через таку політику месенеджер має проблеми, зокрема, з Google та Apple, які погрожують видалити додаток з Google Play та App Store відповідно, якщо месенджер не заблокує антивакцинаторські спільноти й канали з фейками про коронавірус.
«Цей ковід ― така смішна штука. Те, що роблять технологічні корпорації, ― абсолютна цензура, ― сказав Wired один із топменеджерів Telegram Ілля Перекопський. ― Ми ж просто вважаємо, що люди мають право на власну думку. Якщо вони не погоджуються [із заведеним порядком] ― хай собі не погоджуються. І використовують Telegram, щоб висловити свою позицію». Коли в січні 2021-го прибічники Трампа почали масово реєструватись у Telegram, керівництво месенджера відчуло гордість, запевняє Перекопський. І цитує Дурова: «Це знак якості, який показує, що ми ― нейтральна платформа».
Згаданий на початку статті Еліес Кампо вже не працює в Telegram. Запевняє, що причиною стали закритість керівництва месенджера навіть щодо частини працівників і політика толерування фейків на платформі. Останні свої діалоги з журналістом Wired Кампо проводив уже не в Telegram, а в Signal ― захищеному месенджері американського виробництва. Щодо Telegram пояснив: «Та знаєш… Всяке може бути».
На відміну від Telegram, «Бабель» ретельно перевіряє всю інформацію, яку публікує. Підтримати нашу роботу можна донатом.