1
У четвер, 3 лютого, о 23:16 у Telegram-каналі, присвяченому виборам президента Києво-Могилянської академії, зʼявилось фото кількох плакатів. З гаслами «КМАрафон з відставки Шкарлета», «На*** мені система, що працює проти мене», «Батько наш Бандера, Україна — мати, ми за Могилянку будем страйкувати!» активісти з-поміж студентів і працівників вишу готувались до мітингу під стінами Кабміну. Мітинг призначили на девʼяту ранку пʼятниці, його причина ― відмова Міністерства освіти і науки визнати результати виборів президента університету.
У МОН відмову пояснили інцидентом під час голосування. Тоді невідомі викрали одну з двох виборчих скриньок, в іншу налили зеленки. Хто це зробив, невідомо. Однак через 50 хвилин після інциденту вкрадену скриньку знайшли, пломби на ній були неушкоджені, а кількість бюлетенів збіглася з зареєстрованою. Виборча комісія одноголосно визнала вибори дійсними — переміг Сергій Квіт, який вже очолював виш у 2007—2014 роках. Кандидатка Олександра Гуменна привітала його з перемогою.
Реакція від МОН надійшла лише через кілька днів: міністерство призначило нові вибори. При цьому за законом «Про вищу освіту», якщо в університеті визнають результат виборів, держава не має права втручатися. Це посягання на автономію обурило студентів найбільше, запевняють співрозмовники «Бабеля» з-поміж активістів.
Через пʼять хвилин після згаданого допису в Telegram-каналі на сайті МОН зʼявилось повідомлення про скасування наказу про нові вибори. Це планів протестувальників не змінило: у пʼятницю вони таки вийшли під будівлю Кабміну. Втім, швидше за все, повідомлення МОН нарешті закінчило епопею з вибором нового керівника вишу. Визначитися з новим президентом у Києво-Могилянській академії намагаються вже два роки, ці вибори були пʼятими.
2
Спершу обрати керівника вишу заважала пандемія ковіду. За тодішніми державними вимогами, кандидат вважається переможцем, якщо за нього проголосували понад 50% від усіх, хто має право голосу. Через коронавірус чимало викладачів та студентів у день голосування до вишу не приїздили: навчання в Могилянці від початку пандемії загалом дистанційне. А процедура голосування онлайн чи поштою ― не передбачена, тож показника 50% + 1 голос жодному з кандидатів досягти не вдалося. Так завершились перші дві кампанії.
У 2021 році МОН врахував нові умови: тепер кандидат перемагає, якщо у другому турі набирає понад половину голосів тих, хто прийшов на дільницю. І тут проявилась інша проблема — люди, які голосують проти всіх. Їх було то 50, то 25 ― відчутна частка, коли загалом голосів близько 500. «У результаті один кандидат отримував, наприклад, 47% голосів, інший — 48%. Переможця немає — знов ідемо на вибори», ― каже викладач факультету правничих наук Сергій Петухов.
Кожні вибори у виші проходили демократично: їх активно висвітлювали університетські медіа, кандидати представляли програми й проводили кількагодинні дебати, давали довжелезні інтервʼю студентам. Зʼявився навіть сайт «Могилянська мрія», де намагались визначити, у якому напрямку розвиватись університету. У спільноті без цензури проговорювали всі проблеми. І це не сприяло її єдності.
3
Університет «Києво-Могилянська академія» зʼявився 19 вересня 1991 року з нуля: базою для нього не став жоден радянський виш. Могилянка вважає себе правонаступницею однойменного найстарішого українського закладу вищої освіти, активного з 1615 по 1817 роки. Один із предметів, який студенти вивчають одразу після вступу ― історія Києво-Могилянської академії, серед університетських традицій ― щорічне миття памʼятника Григорію Сковороді, філософу, який навчався в академії у 1734—1780 роках.
Ініціатором відновлення закладу і його першим президентом став філолог Вʼячеслав Брюховецький. До 1991-го він жив і викладав у Сполучених Штатах, відтак виш було створено за лекалами північноамериканських університетів. Уже в 1990-х чимало предметів викладали англійською, до вишу приїжджали іноземні викладачі. Навчальний рік ділився не на семестри, а на триместри, студенти частину предметів могли обирати самостійно ― наприклад, студент кафедри фізики міг прослухати пакет предметів з економіки й отримати сертифікат про це. Виш декларував нульову толерантність до корупції, а вступ відбувався шляхом не іспитів, а тестування, результати якого в день складання перевіряв компʼютер.
Відродження Могилянки стало одним із ключових освітніх проєктів початку 1990-х, тодішня влада активно виділяла на нього гроші. Виш підпорядковувався не профільному міністерству, а безпосередньо Кабміну, що давало йому більше автономії. Усе це швидко вивело університет у лідери української освіти. Попри те, що кількість студентів Могилянки відносно невелика ― від 3 до 5 тисяч ― випускники вишу займали чи займають багато впливових посад у бізнесі та владі, десятки людей стали відомими митцями. У парламенті поточного скликання випускники НаУКМА є, зокрема, у фракціях «Голос» та «Слуга народу».
У 2020-х стандарти Могилянки перестали бути унікальними. На дебатах кандидати на посаду президента НаУКМА часто згадують приватні Український католицький університет та Київську школу економіки як приклад якісних вишів, що розвиваються динамічніше й переманюють потенційних студентів. В державних університетах стандарти теж поступово підвищуються.
Також якщо колись академія була осередком українськомовного спілкування у здебільшого російськомовному Києві, то зараз української мови в інших вишах стало більше, а в НаУКМА, як визнають кандидати, менше. Іще поступово відходить покоління, яке відроджувало виш із Вʼячеславом Брюховецьким. У нових умовах заклад шукає себе. «Ми ніколи не боялися бути лідером, пропонувати щось нове. Треба це повертати», ― сказала кандидатка у президенти закладу на одних із попередніх виборів Тетяна Ярошенко. Кандидат на поточних виборах Сергій Квіт продовжує її думку: «Важливо визначити, яку саме роль ми відіграємо в суспільстві, у країні. Спершу бодай між собою».
Тривала відсутність лідера й пандемія ускладнили це завдання.
«На кожному факультеті зараз вистачає якісних фахівців на всіх рівнях, поточна робота йде нормально, ― заспокоює Сергій Петухов. ― Виш провів одну з найбільш успішних вступних кампаній, у нас вистачає охочих вступити і на інформатику, і на правознавство, й на економіку». Однак приймати стратегічні рішення й задавати загальний тон роботи в університеті зараз нікому.
Пандемія відчутно вплинула на спільноту вишу: є студенти, які почали навчатись у Могилянці у 2020-му, але іще жодного разу не були в університетських аудиторіях. Усе навчання для них відбувається онлайн. І якщо раніше для першокурсників у НаУКМА використовували сленгове слово «фреші», першокурсники наборів 2020 й 2021-го ― «кіберфреші».
4
На останніх виборах кандидатів було двоє ― Сергій Квіт і Олександра Гуменна, декан факультету економічних наук і виконувачка обовʼязків президента університету. Для Гуменної ці вибори за два роки були вже четвертими.
Команди конкурентів конфліктували: на дебати перед першим туром Гуменна не прийшла, на початку других дебатів вимагала від двох членів команди Квіта ― політолога й викладача університету Олексія Гараня та Сергія Петухова, якого Квіт обіцяє у разі своєї перемоги призначити одним із віцепрезидентів ― вибачитись за публічні образи. Гарань заперечує, що такі образи були. Петухов відповідає, що питання викликали, зокрема, ініційовані Гуменною зміни складу вченої ради університету, одного з його керівних органів.
Формальним приводом для МОН не визнавати вибори стала нібито заява Гуменної про викрадення скриньки для голосування. Те, що вона підписала протокол про визнання виборів дійсними, до уваги не береться. За словами кандидатки, вона надіслала заяву до міністерства через перенапруження й тепер відкликає її. Спілкуватись із «Бабелем» Гуменна відмовилась, пославшись на погане самопочуття. Відмовились від коментарів і в МОН: помічниця Сергія Шкарлета заявила, що позицію міністерства відображено в публікації на сайті та заяві міністра державному інформагентству Укрінформ. Там ідеться про те, що вибори мають відбутись без жодного сумніву в їхній чесності.
Версій, чому скриньку викрали й чому її вийшло так швидко знайти, залучені у вибори сторони не озвучують. Як і те, хто може бути зацікавлений у зриві виборів і подальшій стагнації університету. Неофіційно представники вишу говорять про конфлікт між міністерством та закладом: чимало працівників НаУКМА виступили проти призначення Сергія Шкарлета міністром через підозри останнього в плагіаті. Також інцидент, підозрюють співрозмовники «Бабеля» з числа університетських працівників, може стосуватись особистої неприязні між Шкарлетом та Квітом. Останній зараз очолює Національне агентство з питань забезпечення якості вищої освіти, яке у 2020-му виявило факти плагіату в наукових роботах міністра. У відповідь Шкарлет подав на НАЗЯВО до суду, справа ще розглядається.
Рішення МОН скасувати вибори призвело до несподіваного результату: спільнота університету згуртувалась. Крок міністерства, як вирішили у виші, зазіхає на автономію університету.
5
«Шкарлет ― чорт! Шкарлет ― чорт!» ― вигукував натовп перед Кабміном вранці у пʼятницю, 4 лютого. У кількох сотень людей здебільшого студентського віку ― плакати з картону, часто із коробок «Нової пошти» чи різних піцерій. Більшість написів ― фломастерами від руки: «Дайте планету без Шкарлета», «Шкарлета Могила виправить», «НаУКМА не твоя ― от і бісишся».
Одним зі спікерів мітингу був випускник Могилянки, народний депутат від партії «Голос» Ярослав Юрчишин. «Помаранчева революція почалася з Могилянки: перший намет протестувальників стояв біля памʼятника Сковороді. Могилянські активісти стояли біля початків Революції гідності. І зараз ми теж зможемо досягти свого, якщо будемо гуртуватись. І ніякі шкарлети, ніякі табачники нічого зробити не зможуть. Тому памʼятаємо і скандуємо: «Разом ― сила!» ― говорив він.
Невдовзі кількох активістів запросили до Кабміну. З ними зустрівся премʼєр-міністр Денис Шмигаль. Він не відповів конкретно, чи готовий звільнити Шкарлета ― однак запевнив, що перебуває «на боці студентів». МОН на долю виборів, як запевнив премʼєр, уже не впливатиме: прийняти рішення щодо нового керівника вишу має університетська комісія на чолі з першим президентом НаУКМА Вʼячеславом Брюховецьким.
«Бабель» висвітлює головне в українській освіті без перерв на канікули. Підтримати нас можна тут.