Українського режисера Євгена Лавренчука затримали в Неаполі на вимогу Росії. Його звинувачують у тому, що в лютому 2014-го він нібито переконав своїх російських студентів набрати мікрокредитів. Деталі справи

Євген Лавренчук родом зі Львова, однак вищу освіту отримав у Москві ― в Російському інституті театрального мистецтва

. Його головним учителем був інший виходець з України — Роман Віктюк. У 2003 році, закінчивши виш, 21-річний Лавренчук заснував у Росії свій театр ― «Польський театр у Москві». Лавренчук є етнічним поляком і навіть володарем польського родового титулу. Діяльність театру ― приватного закладу, оформленого як закрите акціонерне товариство ― фінансувалася коштом, зокрема, польських грантів. Він ставив чимало пʼєс польських авторів, брав участь у театральних фестивалях у Польщі. Активна діяльність театру завершилась у 2015 році, однак його сторінка в Facebook доступна й досі.

Особливу увагу театр приділяв навчальним програмам ― це вказано на його сторінці. Там були різні курси: з акторської майстерності, особитісного розвитку й навіть польської мови. У 2010-му Лавренчук в інтервʼю заявляв, що постійно при театрі навчаються близько 80 людей. Слухачів таких курсів у театрі називали студентами. На початку 2014 року однією з таких студенток була Євгенія Підметенна, яка й стала фігурантом кримінальної справи Лавренчука. Про це свідчать документи російських судів.

У лютому 2014 року, згідно з цими документами, Лавренчук запропонував Підметенній та іншим студентам театру

взяти на своє імʼя мікрокредити. Нібито це було потрібно для ремонту приміщення театру. Їх запевнили, що самі вони матеріально не ризикують, адже ЗАТ «Польський театр у Москві» є поручителем за цими кредитами й відповідає своїм майном за те, що їх виплатять. Студенти погодились. Про які суми йдеться, невідомо: ці дані в документах приховано, а дізнатись їх від учасників процесу на момент публікації матеріалу «Бабелю» не вдалося

Довідка

Ані Олександр Шличков, ані Євгенія Підметенна повідомлень у соцмережах не прочитали. Робочий телефон Підметенної (людина з такими прізвищем, імʼям та по батькові працює юристкою московського «Центру міжнародної торгівлі») 5 січня не відповідав.

.

В усіх випадках кредитні кошти надавало ТОВ «Створення та освоєння нових технологій» (СОНТ). Коли зʼясувалося, що жодних планових виплат за кредитом немає, СОНТ подало на позичальників до суду. В ході судового розгляду, який дійшов до апеляційної інстанції, відповідальність за виплату поклали на театр і його директора ― Євгена Лавренчука. Рішення, зокрема, щодо випадку Підметенної, прийняв 28 червня 2016 року Московський міський суд. Лавренчук на той момент уже понад два роки проживав в Україні: він не раз заявляв, що залишив Росію з політичних переконань із початком російсько-української війни навесні 2014 року.

«Я ще три роки думками жив у Москві, тому що працював там. Не міг одразу закрити театр, школу, були свої фінансові зобовʼязання», ― розповідав він у 2020-му. Втім, на жодне судове засідання в рамках згаданих процесів ані Лавренчук, ані представник театру, якщо вірити судовим документам, не зʼявились. Хоча формально до 19 січня 2017 року Лавренчук очолював театр.

Кримінальну справу

проти Лавренчука московські слідчі порушили 3 листопада 2015 року. За версією слідчих, не повернувши записані на студентів кредитні кошти, він фактично їх вкрав. Жодних публічних коментарів Лавренчука чи театру з цього приводу ми не знайшли.

Процес ліквідації юрособи «Польський театр у Москві» почався 25 листопада 2016 року. 16 вересня 2021 року компанію ліквідували.

«Створення та освоєння нових технологій» співзаснував Олександр Шличков. У Росії він більше відомий не як людина, що займається кредитним бізнесом, а як керівник російської організації з розвитку філіппінських єдиноборств, паратхеквондист

і коментатор питань самооборони на російському ТБ. Відомий Шличков і в Україні ― як фігурант списку «Миротворець». Туди він потрапив як людина, що готувала бойовиків «Л/ДНР». Однак, у контексті випадку з Лавренчуком важливий факт співзаснування Шличковим іншої позичальної організації ― воронезької «Займ інвест».

Місцеве видання «Блокнот Воронеж» улітку 2020 року випустило матеріал під заголовком «Статусний тхеквондист використовує воронезьку поліцію для переслідування бізнесмена». У ній підприємець Сергій Мухін розповідає, що іще у 2013 році позичив у «Займ інвесту» 2,4 млн російських рублів. Спершу він повертав гроші за графіком, але за кілька років через стрибки курсів валют почав затримувати виплати. У відповідь родичів Мухіна, за його словами, почали переслідувати поліцейські: за матірʼю підприємця стежили, шкільних учителів доньки застерігали, що «її тато проходить у кримінальній справі», його самого кілька разів «помилково» арештовували й надягали кайданки, обшукували його квартиру.

У тому ж 2013 році кредит у Шличкова взяв і Євген Лавренчук. Ця позика теж стала проблемною.

Лавренчук позичив у «Займ інвесту» 950 тисяч рублів

11 листопада 2013 року — іще до історії зі студентами. Формальним позичальником стало ЗАТ «Польський театр у Москві». Втім, якщо довіряти матеріалам справи, кредитору не виплачували ні сам кредит, ні відсотки за ним. У підсумку на початку 2016 року Арбітражний суд Воронезької області вирішив стягнути з Лавренчука на користь компанії Шличкова майже 4 мільйони рублів

Довідка

Точніше 3 710 890 рублів 46 копійок, тобто близько 1,3 мільйона гривень за офіційним курсом на той день.
Крім державного мита, самого кредиту, відсотків за ним, до цієї суми увійшов штраф за невчасне виконання фінансових вимог. Він склав майже 2,5 мільйона рублів: за кожну добу прострочки до суми простроченої заборгованості додавалося 10%.

.

Ані Лавренчука, ані його представників на цьому суді також не було.

Із вашими донатами «Бабелю» ніколи не знадобиться навіть найдобріший кредитор.