Білий дім і Держдепартамент США мають схвалити дві угоди, від яких залежить майбутнє спільних космічних програм Росії і Сполучених Штатів.
Перша дозволить російським астронавтам літати на МКС на американському кораблі Crew Dragon в обмін на місця на російському космічному кораблі «Союз» для американських астронавтів. З 2011 року Росія була монополістом доправлення людей на Міжнародну космічну станцію — США припинили польоти своїх космічних шатлів. За кожного астронавта, який летів на «Союзі», Росія отримувала близько $90 мільйонів. Але після травня 2020 року, коли Crew Dragon Ілона Маска вперше доставив на МКС астронавтів, такої монополії Росія вже не має, а отже, не має й грошей.
Запуск корабля Crew Dragon, який збудувала компанія Ілона Маска.
Getty Images / «Бабель»
Друга угода має продовжити співпрацю «Роскосмосу» та NASA з експлуатації Міжнародної космічної станції до 2030 року, інакше станцію мають скинути у Тихий океан у 2024 році. У Росії також озвучують ідею передати свою частину МКС американцям після 2024 року. Як заявив глава «Роскосмосу» Дмитро Рогозін, оцінку технічної можливості продовжити термін вже провели, і зараз РФ очікує від NASA офіційної пропозиції про продовження польоту МКС до 2028—2030 років.
Запуск російського корабля «Союз».
Getty Images / «Бабель»
Остаточне рішення ухвалюватимуть на рівні урядів обох країн — його мають узгодити у Білому домі та Держдепартаменті, а від Росії — в уряді. Але на тлі загрози російської агресії в Україні доля угод опинилася під питанням.
«Роскосмос» шантажує NASA в рамках спільної роботи на МКС
Міжнародна космічна станція складається з двох сегментів — американського та російського. Сегменти поділяються на модулі. Наразі РФ фінансує близько 15—20% вартості експлуатації МКС. При цьому Росія, за словами Колесника, вважає себе практично рівноправним партнером.
Україна теж могла бути учасником цієї грандіозної програми, якби приєдналася до російського сегмента: українські інженери розробили проєкт повноцінного модуля, але на його створення у 1998 році не вистачило грошей. Росіянам тоді збудувати базовий модуль для свого сегмента фінансово допомогло NASA.
Колесник пояснює, що розділити сегменти неможливо. «Це як сіамські близнюки, сегменти не можуть функціонувати окремо», — говорить він. Технічний стан російських модулів гірший, ніж американських. За оцінкою Колесника, близько 85% робочого часу російських космонавтів йде на ремонт обладнання станції, а не на дослідження, для яких, власне, станцію і створювали.
Наразі США щорічно витрачають на утримання станції $3—4 мільярди. Щоб оптимізувати витрати, у NASA вирішили зробити ставку на приватні космічні компанії, які будуть проводити на станціях експерименти та заробляти на космічних туристах. У 2022 році планується перший політ приватного екіпажу на МКС. NASA вже запропонувало кільком провідним космічним компаніям розробити власні проєкти космічних станцій, далі планується запустити їх у космос, пристикувати до МКС, випробувати. А коли вони будуть готові — стануть самостійними космічними станціями, поступово збільшуючись у розмірах за рахунок додаткових модулів, приймаючи космічних туристів та виконуючи окремі роботи в інтересах NASA.
Для цього американцям потрібен час, тому США хочуть продовжити експлуатацію МКС до 2030 року. Росія вже заявила, що хоче будувати свою «Російську орбітальну службову станцію» і літати туди «вахтовим» методом (коли станція порожня під час перезмінки космонавтів). Рогозін оцінював, що вивести її на орбіту можна за 5—6 років, а запустити її роботу в повноцінному режимі вдасться не раніше 2030 року.
РФ та США зацікавлені у продовженні роботи МКС, але у переговори втрутилася велика політика. США зволікають із підписанням через військову напругу в Україні. А Росія використовує МКС для шантажу. Вони вимагають, щоб Вашингтон зняв санкції з двох російських компаній, внесених до чорного списку США в 2020 році через їхні ймовірні військові контракти. Глава «Роскосмосу» Дмитро Рогозін заявив, що санкції не дають Росії будувати деталі, які дозволять МКС проіснувати до 2030 року. Рогозін і сам під санкціями через те, що підтримав окупацію Криму Росією — тепер він не може відвідувати США і вести там переговори зі своїми колегами з NASA.
Робота астронавтів на МКС. Міжнародна космічна станція.
Getty Images / «Бабель»
Росія показує можливості своєї космічної зброї
У середині листопада 2021 року РФ уперше за свою історію використала протисупутникову зброю — збила супутник серії «Целина-Д», запущений на орбіту за радянських часів. Офіційний представник Держдепартаменту США Нед Прайс заявив, що після вибуху на орбіті Землі утворилося близько півтори тисячі уламків, що становлять небезпеку для Міжнародної космічної станції. Дії Росії він назвав «небезпечними» та «безвідповідальними», а також засумнівався у щирості заяв Росії проти мілітаризації космосу.
Ексрадник голови Державного космічного агентства України Андрій Колесник вважає, що Росія, знищуючи супутник, переслідувала політичні цілі та «піднімала ставки в переговорах із США та НАТО щодо подальшої долі України». За його словами, зараз на орбіті багато супутників, запущених за радянських часів, на яких Росія могла провести випробування, але вибір вона зробила невипадково. «Росія обрала саме той, єдиний, який розробляли в КБ «Південне» та виготовляли на заводі «Південмаш» у Дніпрі», ― каже Колесник. Друга мета, за словами Колесника, — показати, що Росія має достатній високоточний арсенал, щоб потрапити в ціль навіть у навколоземному космічному просторі, як мінімум на низьких орбітах.
Росія ― не єдина країна, яка має протисупутникову зброю. Свої супутники раніше вже збивали Китай (2007), США (2008) та Індія (2019). Від уламків китайського супутника Міжнародній космічній станції довелося ухилятися у листопаді цього року. Також у космосі залишилися уламки від індійського супутника, а уламки американського згоріли в атмосфері.
Україна може замінити Росію у новому «місячному» проєкті
У квітні 2020 року США публічно заявили про програму «Артеміда», а у вересні того ж року запросили іноземних партнерів до неї приєднатися. Її головна мета — повернення людини на Місяць у 2024 році, будівництво навколомісячної станції Gateway та підготовка умов для можливої колонізації Місяця у майбутньому. За словами Колесника, Росія хотіла бути не звичайним її учасником, а співзасновником програми нарівні зі США, як на МКС. Але їй запропонували створити лише один невеликий модуль для Gateway. Зараз, за словами Колесника, Росія продовжує торгуватися, починаючи співпрацю з Китаєм у дослідженні Місяця, якщо її участь в «Артеміді» не розширять до рівноправного зі США.
Україна ж приєдналася до клубу країн, які хочуть взяти участь у проєкті. У листопаді минулого року Державне космічне агентство України підписало Домовленості в рамках програми NASA «Артеміда» про співпрацю у дослідженні Місяця, Марсу, комет та астероїдів, ставши девʼятою країною-підписантом. Колесник вважає, що технічно Україна могла б виконати ту частину роботи, яку хотіли доручити Росії у межах навколомісячної станції Gateway. Це затратний проєкт. Але якби ми стали країною, яка має свій модуль, наш астронавт міг би увійти до складу міжнародних екіпажів і досліджувати з ними Місяць.
Літати в космос дорого, а ось допомагати писати про нього точно по кишені. Підтримайте «Бабель» донатом.
Getty Images / «Бабель»