У світі енергетична криза — ціна на газ бʼє рекорди та його всім не вистачає. Хто винен? Росія? Китай? Пандемія? Усі разом. Пояснюємо максимально коротко

Автор:
Дмитро Раєвський
Редактор:
Євген Спірін
Дата:
У світі енергетична криза — ціна на газ бʼє рекорди та його всім не вистачає. Хто винен? Росія? Китай? Пандемія? Усі разом. Пояснюємо максимально коротко

Getty Images / «Бабель»

На початку жовтня 2021 року ціна на газ встановила абсолютний рекорд — $1 969 за тисячу кубометрів. Зараз вона знову впала — 25 жовтня паливо на біржі торгується на рівні $1 115. Це не означає, що тепер все буде добре — цього року ціни постійно скачуть. Через дефіцит газу багато країн Європи та світу опинилися на межі енергетичної кризи — вона може статися вже цієї зими. Тільки у Британії 13 енергетичних компаній закрилися, бо не змогли купувати газ за новими цінами. «Бабель» максимально просто і коротко розповідає, чому почалася криза і хто в ній винен.

Перша причина — погода і клімат. Минула зима була дуже холодною і в Європі, і в Азії. Запаси газу різко зменшилися — його витрачали на опалення. Потім настало спекотне і безвітряне літо: кондиціонерам потрібно було багато енергії — вітряні та гідроелектростанції не справлялися. До зими 2021 року європейські газові сховища сильно виснажилися.

Ще одна причина — масовий вихід більшості країн з локдауну. Провідні (і не дуже) економіки вперше після довгої паузи запрацювали на повну потужність, і попит на паливо різко збільшився. Китайська економіка запрацювала трохи раніше, і Китай встиг викупити 80 відсотків додаткового скрапленого газу на світовому ринку.

Головний драйвер зростання цін — Китай. Він намагається відмовитися від неекологічного вугілля і послідовно переходить на газ. За останні 10 років попит на нього в Китаї зріс утричі.

«Щороку КНР підключає до газу 15 мільйонів людей у своїх прибережних містах. Це як додати одночасно ринок Бельгії та Нідерландів. Тому коли холоднішає в Китаї, ціни ростуть у Британії та Німеччині», — пояснює Хеннінг Глойштейн із консалтингової компанії Eurasia Group.

Жорстка конкуренція з Китаєм за газ — це наслідок спроби ЄС запропонувати економікам Азії життя без вугілля. Поставки не через трубопроводи, а морем створюють щось на зразок нафтового ринку з його неймовірною конкуренцією. Тому «забронювати» контракти у 2021 році стає дедалі складніше.

Ринки вугілля і газу повʼязані — ціна на вугілля теж зростає. У 2020 році Китай зобовʼязався до 2060 року скоротити викиди вуглекислого газу до нуля і почав поступово відмовлятися від вугілля. Раніше він споживав майже половину всього вугілля планети. Через Китай попит на вугілля тимчасово впав, а разом з ним впав його видобуток. Дефіцит газу знову підвищив популярність вугілля у світі, але тепер його вистачає тільки великим імпортерам на кшталт Індії, чия енергетика на 70 відсотків залежить від вугілля.

Наростаючу кризу посилила низка випадковостей — найбільший вугільний термінал Африки в ПАР заблокувала катастрофа поїздів, а великі шахти в Іллінойсі у США затопило.

Росія ситуацію з газом в Європі погіршила, але всупереч прогнозам головним драйвером кризи не стала. «Газпром» забезпечує Європу газом на 35 відсотків. В умовах підвищеного попиту він міг би збільшити поставки та врятувати регіон від кризи, але не поспішає це робити. У Росії приблизно ті ж тенденції в енергетиці, що й в інших — внутрішній попит на газ зріс, а вільного газу немає. Або вона просто не хоче його давати, шантажуючи Європу, щоб якомога швидше запустити «Північний потік — 2». Міжнародна енергетична асоціація вважає, що РФ вже зараз, якщо є бажання, може направляти в ЄС на 15 відсотків більше газу. Утім, шантаж може виявитися блефом — якщо Росія не має вільного газу, нова труба ситуацію не змінить.

Новою жертвою кризи стала Молдова, яка попросила у Росії 50-відсоткову знижку на газ. Кремль висунув Кишиневу ультиматум — або новий контракт зі знижкою всього у 25 відсотків і вищою ціною, або Молдова залишається без газу в найкритичніший момент.

Молдова від цих умов відмовилася, парламент країни оголосив надзвичайний стан в енергетичній галузі до 20 листопада. Допомогти подолати кризу погодилася Україна — вона безплатно надасть Молдові 15 мільйонів кубометрів газу з умовою повернення до кінця зими.

«Там дуже критична ситуація. І вчора, позавчора проводили дуже багато зустрічей і розмов з Молдовою щодо того, як вирішувати цю кризу. І, звісно, її можна вирішувати тільки спільно. Тому що Молдова — це перший дзвоник. У принципі ця криза буде притаманна всій Європі. І, на жаль, Україна наступна», — заявила радник міністра енергетики України Лана Зеркаль.

Вона зазначила, що в українських сховищах газу більше, ніж в європейських, але не весь він належить Україні. Тому потрібно вести переговори з трейдерами, які зберігають газ у нас. Президент Володимир Зеленський запропонував європейським компаніям і «Газпрому» збільшити обсяги транзиту газу через Україну — в обхід «Північного потоку — 2», який раніше березня 2022 року не запрацює. Зеленський обіцяє, що тарифи для населення в Україні не виростуть, але це буде можливо тільки за умови, що країні не доведеться докуповувати газ.

Заплуталися в нескінченних світових кризах? Ми пояснимо і спробуємо заспокоїти. Підтримайте «Бабель» донатом.