[У 1996 році] було зрозуміло, що [Борис] Єльцин ненадовго [буде президентом РФ] і він не хороший. Але, крім комуністів [не було претендентів на перемогу]. Ми боялися комуністів. Боялися не гроші втратити, а що «червоні прийдуть і всіх нас перевішають». [З Володимиром Путіним] ми познайомилися в Ленінграді, коли він був заступником [Анатолія] Собчака. Десь у 1992 році. З 1996 року ми спілкувалися з Путіним майже щодня. Понад 10 років [щільного щоденного спілкування]. Разом справляли свята, дні народження. Дні народження були похмурими і нудними. Пізніше Путін жив на дачі [Лаврентія] Берії. Ми грали на більярді, і Путін сказав: «Чи могли ми подумати, що гратимемо на більярді, на якому грав Берія?» У 1999 році Єльцин не приходив до тями, і ніхто не приходив до Єльцина. У Кремлі було все сумно, а Росія керувала сама собою. Я [порадив призначити Путіна премʼєром, а потім зробити президентом]. Путін хотів виїхати з Росії, купити будинок. Думав про Іспанію. Президентом Путін ставати не хотів. І сказав: «Максимум на два роки, більше не розраховуйте». Путін не пʼє [алкоголь]. У нього немає друзів. Він нікому не довіряє, дружині не довіряв. Щось приховує, темнить. Ніколи не декларував, що він збирається робити і куди веде країну. Путін слабкий, невпевнений у собі, досить ледачий, любить поспати, любить комфорт, дуже заздрісний, неосвічений, не любить читати.
Путін витратив величезні гроші на передвиборчу кампанію Віктора Януковича [в 2004 році]. З «Газпрому», наймав «політтехнологів», платив артистам [за виступи на підтримку Януковича]. Гроші роздерибанили, Януковича не обрав народ. Але для Путіна такого слова «народ» — немає. Він думав, що якщо Янукович не переміг, то або гроші вкрали, або щось пішло не так. Я їхав до Путіна, по радіо сказали, що [Віктор] Ющенко виграв [президентські вибори]. Приїхав до Путіна, кажу: «Ну, що, обрали клоуна, Януковича?» Путін сказав: «Завтра виборчком України оголосить його президентом». Тоді Україна Путіна і зачепила. Путін ставиться до України, як до Тамбовської області. Українські президенти для нього як губернатори [Російської Федерації]. Неначе помилково вони називаються президентами, а не губернаторами. Крим, звісно, український. Не впевнений, що за нашого життя [Україна поверне Крим і Донбас].