Анатолій
Рік тому Анатолій прийшов у флігель провідати паралізовану матір. Якоїсь миті він відчув, що в повітрі пахне гаром. Виглянув у вікно і побачив — горить ліс. Коли чоловік зрозумів, що вогонь перейде на будинок, виніс мати, а потім речі. Він зібрав їх у вузол і відніс на город. У цей момент загорівся будинок, шматок розпеченого шиферу відірвався і прилетів просто в тюк з речами — від них нічого не залишилося.
Анатолій біля флігеля, який уцілів у пожежі. Будинок праворуч згорів, жовтень 2020.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Увесь рік Анатолій намагався отримати належні 300 тисяч гривень компенсації. Каже — безуспішно. «Ходив до [Сергія] Гайдая, потім комісія якась приїжджала — уже цього року, щоб збитки зафіксувати. Сказали, грошей немає. Ніхто нічого [залишки згорілого будинку] не вивозить. Депутати приїжджали або їхні помічники — обіцяли звʼязатися і передзвонити, не передзвонили».
Анатолій біля свого флігеля, вересень 2021.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Анатолій каже, що отримав з місцевого бюджету пʼять тисяч гривень і зробив новий дах у сараї. Вони з матірʼю, як і раніше, живуть у флігелі. «Вона і раніше лежача була, а тепер взагалі, потрібно прибирати за нею і годувати. Чув, у селі люди отримали гроші, але не я. Дасть бог, перезимую».
Анатолій біля своїх воріт, вересень 2021.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Михайло і Сергій
Михайло жив у своєму будинку у Вороновому разом із дружиною. Неподалік жив його брат Сергій разом зі своїми онуками. У день пожежі Михайло був удома — дивився телевізор. Коли побачив за вікном заграву, зібрав, усе що потрапило під руку, і виштовхав жінку з дому. Сам побіг заводити машину, щоб виїхати від вогню, думав, що дружина вже десь на дорозі. «Але вона чомусь побігла за документами в будинок. Повернулася. Я поїхав за ворота, думав, що вона втекла. Я кричав крізь дим: “Люба, біжи”. Я кричав, зривав горло, сподівався, що вона десь за двором. А потім зрозумів: вона в будинку. Я тільки крикнув “Люба!”, і тут дах обвалився і все засипало палаючими балками. Я дивився, як вона горить, горить живцем». Останки Люби Міша знайшов на третій день.
Міша і Сергій на руїнах після пожежі, жовтень 2020.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Пожежа знищила обидва будинки — і Михайла, і Сергія. Перезимувати в один з уцілілих будинків їх пустив сусід-військовий. Сам він поїхав служити в Чугуїв. Михайло, Сергій та його внуки опинилися під одним дахом. Вони разом «крали» дрова в лісі та збирали вугілля по купах у дворів. «Крали» — тому що місцева влада заборонила пиляти ліс, але й на допомогу погорільцям дров не привезли.
Машина Сергія, згоріла у вересні 2020.
Сергій Моргунов / «Бабель»
У Михайла згоріли всі документи, щоб їх відновити, він щодня їздив до Сєверодонецька. Зробив паспорт, права, документи на будинок, отримав посвідчення мисливця. Тепер він знову може стріляти зайців у лісі.
Міша в кімнаті нового будинку, вересень 2021.
Сергій Моргунов / «Бабель»
На відновлення будинку Михайло отримав 300 тисяч гривен, його брат — 20 тисяч «за те, що отруївся [чадним газом]». На ці гроші Михайло купив будматеріали і найняв робітників: вони зробили каркас будинку і проводку. Решту Михайло з братом закінчили самі.
Міша і Сергій на порозі нового будинку, вересень 2021.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Зараз у будинку готова вітальня, скоро Михайло доробить ванну і туалет. У день, коли ми приїхали, він купив супутникову антену, щоб дивитися телевізор. «Ось, із Сергієм обмивати зібралися. Скромно. Пацани антену варили аж в Лисичанську».
Сергій Моргунов / «Бабель»
Після пожеж Михайло зимував у Сєверодонецьку, а цю зиму збирається провести в новому будинку. «Буде тепло, у мене тут все готово. А взагалі, ліс знову горів, але цього разу швидко загасили. Усім, як зазвичай, плювати на пожежі». Про дружину Михайло намагається не згадувати.
Надія і Петро
З Надією ми теж познайомилися торік. Вона розбирала завали і не хотіла спілкуватися, тим паче фотографуватися. Надія разом з чоловіком Петром усе життя прожили в будинку в Вороновому. Він дістався їм у спадок від батьків. Батько Наді побудував його в 1950-х роках. «Спочатку ми з батьками жили, їздили на роботу на комбінат, нам дали квартиру, але жити в ній ми і не збиралися». Будинок був чотирикімнатний з верандою. Коли почалася пожежа, Петро дивився новини, а Надія займалася домашніми справами.
Петро і Надія в переробленій під будинок майстерні. Вересень 2021.
Сергій Моргунов / «Бабель»
«Я побачив вогонь, — каже Петро, — вискочив на бугор, перший побіг, думаю: сам врятуюся, а все нехай горить». Спочатку пара хотіла сховатися в погребі — але Петро злякався, що там можна учадіти. Зрештою вони побігли селом до тих вулиць, де не було вогню.
Надя біля руїн старого будинку. Вересень 2021.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Раніше у Петра була майстерня — теслярська. Пожежа її знищила. «Інструмент, рубанки, фуганки — усе поплавило від вогню. Пилораму теж. У гаражі цвяхи розплавилися. У нас майна згоріло на стільки грошей, що два будинки купити можна б було». Петро отримав компенсацію — 300 тисяч гривень. Каже, що цих грошей ледь вистачило на дах.
Сергій Моргунов / «Бабель»
Зараз сімʼя живе в колишній майстерні, після пожежі від неї залишилися самі стіни. Петро зробив навіс, усередині постелили підлогу і поставили два ліжка. «Потихеньку будуємо. Живемо в таких умовах. На зиму їдемо [у Сєверодонецьк]». Надія хотіла купити за компенсацію дачу, але відмовилася від цієї ідеї. «Ми до дач не звикли. Тут нікого навколо немає, а там люди з усіх боків». Петро думає, що міг би побудувати великий будинок, як раніше, але заважає вік — йому 76 років, Надії — 74.
Надя в переробленій під будинок майстерні. Вересень 2021.
Сергій Моргунов / «Бабель»
У переробленій майстерні Петро і Надія збираються залишатися до перших холодів. Зимувати знову поїдуть у квартиру в Сєверодонецьку, щоб навесні повернутися. «Ми так звикли тут, — каже Надія, — побули зиму у квартирі, у чотирьох стінах — це взагалі смерть. Краще смерть, ніж там жити. Зараз нам на природі добре».
Сергій Моргунов / «Бабель»
Ми не забуваємо про героїв наших історій, а ви не забувайте про нас — оформлюйте донат.