Площа Богдана Хмельницького (нині Софійська площа) в Києві, грудень 1953 року.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
Софійська площа — одна з найстаріших у Києві. Вона зʼявилася після завершення будівництва Софійського собору, приблизно у 1030-х роках. У XV столітті площа стала однією з центральних у Києві. Тут відбувалися народні збори, молебні, хресні ходи, влаштовувалися ярмарки. У 1648 році на Софійській площі кияни зустрічали козацькі війська Богдана Хмельницького після перемоги над польською шляхтою під Пилявцями.
У 1854—1857 роках велику Софійську площу розділили на дві частини під час будівництва губернського урядового кварталу. Так зʼявилася Михайлівська площа, яка притикалася до Михайлівського Золотоверхого монастиря. А за іншою половиною з 1869 року офіційно закріпили назву — Софіївська площа.
Софійська площа в Києві, 1860-ті роки.
Wikimedia
У середині XIX століття серед київської інтелігенції виникла ідея встановити в місті памʼятник Богдану Хмельницькому. Спочатку довго обирали місце, як варіант була Бессарабка, але зрештою зійшлися на Софійській площі. Макет памʼятника замовили скульптору Михайлу Микешину. Але імперські чиновники, які очолили комітет із влаштування памʼятника, переборщили з шовінізмом. У початковому варіанті кінь Богдана Хмельницького скидав зі скелі польського шляхтича, єврея-орендаря та єзуїта.
Початковий макет памʼятника Богдану Хмельницькому, 1870 рік. Фінальна версія памʼятника Богдану Хмельницькому після встановлення в Києві, кінець XIX століття.
Wikimedia; Wikimedia Commons
До процесу підключився імператор Олександр II. Він пропонував, щоб Хмельницький в одній руці тримав прапор із двоголовим орлом, а друга рука гетьмана була піднята для присяги російському цареві. Через такі суперечки на найвищому рівні навколо памʼятника місцева влада відмовилася фінансувати його будівництво. Тому гроші на монумент довелося збирати за підпискою — аналог сучасного краудфандингу. А саму композицію скоротили: Хмельницький на коні погрожує булавою в бік Польщі. На постаменті вирішили зробити три написи: у центрі — «Волим под царя восточного, православного», праворуч — «Богдану Хмельницкому — единая неделимая Россия» і ліворуч дати «1654—1888».
Вилитий з бронзи монумент привезли до Києва у 1880 році. Проте грошей на постамент уже не вистачило, тому ще майже вісім років памʼятник зберігався у дворі однієї з адміністративних будівель. Нарешті вдалося домовитися використати для постаменту шматок граніту, який залишився від будівництва Миколаївського ланцюгового мосту. За підтримки меценатів вдалося зібрати гроші на огорожу з ліхтарями навколо монумента. Відкриття памʼятника включили в програму святкування 900-річчя хрещення Русі в липні 1888 року.
Відкриття памʼятника Богдану Хмельницькому на Софійській площі в Києві (малюнок з фото), 23 липня (11 липня за старим стилем) 1888 року.
Wikimedia
За однією з легенд, незадовго до відкриття памʼятника стався такий казус. Духовенство обурилося, що кінь Хмельницького дуже неввічливо повернений хвостом до Михайлівського Золотоверхого собору. Тому памʼятник довелося трохи розвернути, і гетьманська булава, яка, за задумом, мала загрожувати Польщі, вже була спрямована кудись у бік Швеції. Та й сам памʼятник вийшов дещо непропорційним через невідповідність висоти постаменту розмірам коня і вершника. Щоб приховати диспропорції, постамент вирішили оповити плющем і диким виноградом.
Памʼятник Богдану Хмельницькому в Києві, кінець XIX століття. Памʼятник Богдану Хмельницькому в Києві з постаментом, оповитим плющем і диким виноградом, кінець XIX століття.
Wikimedia
У 1890-х на Софійській площі встановили фонтан і проклали новий трамвайний маршрут — через Володимирську вулицю до Караваєвської площі (сучасна площа Льва Толстого).
Поштова листівка з видом Софійської площі в Києві, 1900-ті роки.
Wikimedia
Аерофотозйомка району Софійської площі в центрі Києва, 1918 рік. 1. Софійський собор. 2. Памʼятник Богдану Хмельницькому. 3. Михайлівський Золотоверхий монастир (зруйнований у 1930-х, відновлений наприкінці 1990-х). 4. Андріївська церква. 5. Десятинна церква (знищена більшовиками у 1928 році). 6. Думська площа (нині Майдан Незалежності). 7. Царська (нині Європейська) площа. 8. Будівля Купецького зібрання (нині Національна філармонія України).
Wikimedia
Після розвалу Російської імперії у 1917 році на Софійській площі проходили численні мітинги і демонстрації різних політичних сил і течій. Передусім прихильників української держави. Тут проголошували Універсали Центральної Ради, влаштовували масовий молебень на честь гетьмана Павла Скоропадського. А в 1919 році на Софійській площі відбулася головна подія в українській історії початку ХХ століття — був проголошений Акт соборності Західноукраїнської та Української народної республіки.
Українська Центральна Рада на Софійській площі проголошує ІІІ Універсал, яким оголошується про створення Української Народної Республіки. У центрі члени УЦР: Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, 20 листопада 1917 року. Маніфестація прихильників Української Народної Республіки на Софійській площі в Києві, 1917 рік.
Wikimedia
Уряд УНР вирішив прибрати памʼятники російським царям та імперським діячам. А на памʼятнику Хмельницькому планували замінити написи. Але дуже скоро стало не до того. У Києві часто змінювалася влада. Тільки на початку 1920-х років, коли в Києві встановився більшовицький режим, на памʼятнику залишили один напис, який зберегіся до нинішнього часу — «Богдан Хмельницький 1888».
У 1921 році Софіївську площу перейменували на площу Героїв Перекопу на честь перемоги червоноармійців і махновців над білогвардійськими військами Врангеля. У 1930-х памʼятник планували перемістити ближче до Софійського собору, а то й взагалі знищити. Усе тому, що столицю радянської України перенесли з Харкова до Києва, і на Софійській і Михайлівській площах планували будувати новий урядовий квартал в стилі «сталінського ампіру». Але проєкт не встигли повністю реалізувати через Другу світову війну.
Демонстрація і військовий парад на площі Богдана Хмельницького (нині Софійська площа) в Києві на честь перемоги над Німеччиною у Другій світовій війні, 9 травня 1945 року.
Wikimedia; ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
Після визволення Києва від німецької окупації Софійську площу у 1944 році перейменували на площу Богдана Хмельницького. А памʼятник гетьману зберігся на своєму первісному місці і став одним із найвідоміших символів Києва.
Памʼятник Богдану Хмельницькому в Києві, 14 грудня 1953 року.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
У середині 1950-х трамвайний маршрут від площі Хмельницького скоротили до станції «Університет». А в 1959 році трамвайну лінію остаточно замінили тролейбусні та автобусні маршрути.
Площа Богдана Хмельницького (нині Софійська площа) в Києві, 1975 рік.
Wikimedia
У 1993 році площі повернули її історичну назву — Софійська. Але з 1990-х років основні політичні події відбувалися вже на Майдані Незалежності. А Софійська площа стала центром суспільно-значущих зборів. Приміром, у 2014 році, після початку російської агресії на Донбасі, тут проводжали на фронт добровольців. А в грудні 2018 року у Софії Київській відбувся Обʼєднавчий собор православних церков України, на якому створили єдину помісну церкву і обрали її предстоятеля. На рішення Собору на Софійській площі чекали десятки тисяч людей.
Українські добровольці з батальйону «Азов» на церемонії присяги біля памʼятника Богдану Хмельницькому в Києві, 23 червня 2014 року.
Anadolu Agency / Contributor / Getty Images
Прихильники української помісної церкви на Софійській площі в Києві під час Обʼєднавчого собору православних церков України, 15 грудня 2018 року.
Костянтин Стрілець / «Бабель»
На Софійській площі влаштовували концерти, фестивалі та ярмарки. Сюди перенесли з Хрещатика головну новорічну ялинку країни. Памʼятник Богдану Хмельницькому знову обнесли огорожею з ліхтарями, як і понад сто років тому. А після початку повномасштабного повномасштабного російського вторгнення у 2022-му пам’ятник Хмельницькому, як й інші визначні монументи та архітектурні пам’ятки столиці, облаштували захисними конструкціями.
Вигляд Софійської площі та пам'ятника Богдану Хмельницькому у 2021 році. Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві, оточений захисними конструкціями на випадок російських обстрілів, 27 травня 2024 року.
Wikimedia; Getty Images / «Бабель»
Ваш донат допоможе зберегти «Бабель» у нинішньому вигляді та форматі: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].