Суд узяв до уваги всі меседжі російської пропаганди ― і всі їх спростував
Слідство уважно поставилося до всього, що звучало в інформаційному просторі невдовзі після того, як літак із 298 людьми на борту впав поблизу села Грабове на Донеччині. Зокрема, у російських ЗМІ звучали версії, що пасажирський літак збив український винищувач. Або що його збили з землі, однак із підконтрольної українським військам території. Або що це міг бути нещасний випадок, помилка екіпажу чи навіть вибух або теракт на борту ― таку версію в серпні 2015-го запропонувало російське видання «Комсомольская правда», опублікувавши нібито розмови двох агентів американського ЦРУ про підрив літака.
Чи міг винищувач збити MH17? Бортові самописці пасажирського літака не зафіксували жодних звуків, характерних для наближення ракети класу «повітря-повітря». Немає доказів того, що біля MH17 був іще бодай один літак. Нещасний випадок чи помилка екіпажу теж виключені: лайнер вилітав у чудовому технічному стані, політ до останньої миті відбувався у штатному режимі. Версія з бомбою на борту теж відпала: на тілах і фрагментах інтерʼєру літака немає слідів пожежі, які точно були б у разі вибуху. Та й характер пошкоджень на корпусі лайнера свідчить, що вибух відбувся ззовні, а не всередині.
А ось версія про «Бук» цілком підтверджується. Особливо ретельно слідчі вивчали ймовірне місце запуску ракети. Точка на перетині багряної та помаранчевої зон ― кукурудзяне поле, найімовірніше місце запуску. Іще у 2014-му зʼявилися свідчення, що ракету запустили звідти, доказом цього було й те, що частину поля оперативно переорали, що видно на супутникових знімках.
Також на знімках після 16 липня помітно сліди від транспортного засобу завширшки понад три метри ― саме такою завширшки є гусенична база установки «Бук». Крім того, слідство має в розпорядженні розповіді учасника подій на полі ― у документах він фігурує як свідок М58. Зокрема, він сказав, що на блокпості сепаратистів (на фото вище позначений праворуч) зʼявилося кілька великих наметів ― і надіслав знімок моделі намету. Пізніше фрагмент намету з блокпоста зʼявився на документальному відео про рейс MH17 німецького телеканалу ARD. Моделі збігаються.
Сепаратисти потерпали від авіаударів українських військ і прямо казали, що їм потрібен «Бук»
За оцінкою нідерландського слідства, сепаратисти мали ресурс, щоб вести бойові дії на півдні й навіть просуватися вперед, однак їм дошкуляли удари української армії з повітря. Засоби протиповітряної оборони, які мали на озброєнні бойовики «ДНР» та «ЛНР», давали можливість збивати українські літаки й гелікоптери лише тоді, коли ті заходили на зліт чи посадку. Один із підозрюваних у справі, «міністр оборони» «ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков), за даними прослуховувань телефонних розмов, просив самопроголошеного голову «Ради міністрів» Криму Сергія Аксьонова допомогти з протиповітряним озброєнням іще на початку червня 2014 року.
У липні ситуація погіршилася. Шістнадцятого липня одному з підозрюваних, Олегу Пулатову, «заступнику голови розвідувальної служби» «ДНР» подзвонив «командир розвідки» «ДНР» Леонід Харченко. За даними білінгу мобільного телефону, він тоді перебував у районі Сніжного. Харченко повідомив, що не може захищатися: половину його людей поранено з повітря. Пізніше Пулатов казав іншому керівнику «розвідки» «ДНР» Сергію Дубінському, що бойовикам потрібна ефективна система протиповітряної оборони. Ввечері того ж дня ці двоє ще раз зідзвонилися й Дубінський сказав, що «Бук» ― їхня єдина надія, ніщо інше не допоможе. Пулатов це підтвердив. Співрозмовники вирішили відправити «Бук» на ділянку фронту неподалік від Савур-Могили, тільки-но він прибуде з Росії.
Сепаратисти від початку припускали, що MH17 могли збити вони
Одразу після інциденту бойовики повідомляли, що вони збили «сушку» ― український військовий літак Су-25. Коли стало відомо, що впав пасажирський літак, вони казали, що збито Су-25, який збив «китайський пасажирський літак». Але слідству невідомо про будь-які збиті українські військові літаки в той день.
Ближче до вечора в телефонних розмовах сепаратистів зʼявляються припущення, що MH17 могли збити й вони самі. Слідство наводить запис телефонного діалогу сепаратиста Олега Мамієва з неназваним співрозмовником, також сепаратистом. Розмова відбулась 17 липня 2014 року о 19:35. Неназваний сепаратист спитав: «А хто може тут це зробити? В кого є «Бук»?» — «В «укропів», — відповідає Мамієв, маючи на увазі українські війська. — «Не в «укропів», а в Стрєлкова», ― каже сепаратист. Мамієв реагує лайкою.
Наступною слідство навело розмову Мамієва з іншим сепаратистом, яка відбулася того ж дня о 23:07. «Якщо вони зрозуміють, що Стрілок мав до цього стосунок, я йому не заздрю», ― каже Мамієв. Його співрозмовник питає: «Якщо виявиться, що це зробили його люди ― чи будуть його позбуватися?» Спершу Мамієв це заперечує, але на повторне запитання відповідає: «Можливо».
Ігор Гіркін залишив Україну в серпні 2014-го. Пізніше він згадував, що його змусили поїхати. Публічно свою причетність до «Бука» та збиття літака Гіркін заперечує й досі, на супутні питання відповідає: «Далі без коментарів».
Сепаратисти намагалися «прорубати» коридор через Савур-Могилу до кордону з Росією, щоб отримувати звідти зброю
Активні бойові дії у липні 2014-го в районі населених пунктів Сніжне, Торез, Степанівка й Маринівка, а також висоти Савур-Могила, сепаратисти розпочали, щоб дійти до кордону з Росією та отримувати звідти зброю. Нідерландські слідчі згадують про це як про незаперечний факт.
Російські війська обстрілювали позиції української армії зі своєї території
Докази цього є в матеріалах прослуховування телефонних переговорів сепаратистів. Так, Пулатов в одній із розмов з Дубінським каже: «Стадо поросят поповзло на схід… Хай східний сусід подивиться і в**бе. Бо у Григорівці залишилось 5—6 БМП».
Спираючись на дані Служби безпеки України, журналістів-розслідувачів та висновки розвідки й Королівського інституту досліджень у сфері оборони й безпеки Нідерландів, слідство подає обстріли російськими військами українських як незаперечний факт. І демонструє карту цих обстрілів.
Хочете оперативно дізнаватися про хід цієї справи? Підтримайте «Бабель» донатом!