Реформа «Укроборонпрому», пропозиція Володимира Зеленського, 12-годинний робочий день і лайка як частина оборонної екосистеми
Понеділок, 07:58. Ми з фотографом Олександром Кузьміним дзвонимо у двері квартири на чотирнадцятому поверсі київської багатоповерхівки. За кілька секунд відкриває Юрій Гусєв. Він одягнений у світлу сорочку, блакитні штани та темно-зелені шкарпетки. Гусєв жестом запрошує нас увійти та йде на кухню, кидаючи:
— Там є капці, якщо потрібно, але я зазвичай ходжу у шкарпетках.
Ми проходимо в невелику кімнату-студію. Фотошпалери, біля стіни холодильник з магнітами, телевізор у центрі, невеликий журнальний столик і диван. На полицях — численні ікони, на стіні фото Гусєва і його дружини Ольги зі Вселенським Патріархом Варфоломієм, особисто ним підписане. Гусєв — доктор богословських наук і зустріччю з Патріархом дуже пишається.
Запитую, як віра уживається з необхідністю очолювати концерн, що продає зброю, Гусєв обмежується коротким поясненням: «Війна за свою землю — священна».
Він ставить на плиту каву і розповідає про свою квартиру. Каже, що купив її у 2007 році, але кредит виплатив тільки місяць тому. У 2017 купив ще одну, теж у кредит, але вона майже втричі більша — 133 квадрати.
Я змінюю тему розмови, запитую, чи завжди Гусєв виїжджає на роботу так рано. Уже о 08:30 у нього заплановано перше засідання в будівлі концерну на вулиці Дегтярівській.
— Менше ніж 12 годин на день працювати виходить дуже рідко, — каже Гусєв, виймає із шафи синю краватку і повʼязує її, — сподіваюся, у липні буде відпустка, заяву на імʼя президента Володимира Зеленського вже написав.
Я пропоную почати день з того, щоб згадати, чому саме його призначили генеральним директором концерну «Укроборонпром», адже це стратегічний виробник озброєння і військової техніки в Україні. До війни він обʼєднував 137 підприємств. Зараз 116 з них залишилися на підконтрольній Україні території, а 21 — на тимчасово окупованих територіях, зокрема у Криму. У квітні цього року 17 підприємств передали Фонду держмайна на приватизацію. Загалом на підприємствах працюють приблизно 67 тисяч співробітників. Гусєв, хоч і працював заступником міністра оборони України, зізнається, що з концерном ніколи не перетинався. Так чому ж його призначили?
Гусєв хвалиться, що за ті півтора року, що він очолював Херсонську облдержадміністрацію, президент Володимир Зеленський приїжджав в область шість разів і залишився задоволений показниками «Великого будівництва» та інших проєктів. В один з листопадових днів Зеленський зателефонував і запросив на розмову.
— Він сказав: «Я вважаю, що тобі потрібно йти в «Укроборонпром». Я не дуже хотів йти в «Укроборонпром», тому що... Ну, це непроста структура, про неефективність якої завжди ходили легенди. Але зараз я радий, що президент вирішив саме так, — міркує Гусєв.
Співрозмовники «Бабеля» в концерні стверджують, що чутки про призначення Гусєва в «Укроборонпром» ходили ще в липні 2020 року, коли концерн очолював Айварас Абромавичус. Головним лобістом цього призначення й тоді і зараз називають главу фракції «Слуга народу» Давида Арахамію.
Питаю, чи мав стосунок до його призначенням Давид Арахамія. Із ним Гусєв подружився у 2014 році — під час їхньої спільної роботи в Міністерстві оборони. Арахамія, розповідає Гусєв, про майбутнє призначення не знав і дуже здивувався пропозиції Зеленського.
За розмовами ми так і не встигаємо випити кави. Гусєв накидає піджак, швидко взуває туфлі, і ми йдемо до ліфта. Годинник на його іPhone спеціально налаштований на кілька хвилин вперед, щоб всюди встигати.
Від будинку Гусєва до будівлі «Укроборонпрому» близько семи хвилин їзди. По дорозі він постійно відволікається на повідомлення в телефоні. Запитую, які завдання йому поставив Зеленський. Відповідає чиновницькою заготовкою:
— Трансформувати «Укроборонпром» у нові, сучасні інституції, які реалізовували б завдання, спрямовані на зміцнення обороноздатності Збройних сил, — чеканить Юрій.
Про необхідність реформувати концерн говорили ще в середині 2016 року. Реформа «Укроборонпрому» стартувала у 2019 році. Її ідеологом став колишній генеральний директор концерну Айварас Абромавичус.
Якщо коротко, то замість концерну, створеного у 2010 році указом тодішнього президента Віктора Януковича, передбачається створити кілька галузевих обʼєднань за видами озброєнь і роботи. Усього таких обʼєднань має бути шість: авіаремонт, бронетехніка, високоточні озброєння, боєприпаси і спецхімія, радарні та морські системи, ще одну групу планують обʼєднати в «Аерокосмічні системи України».
Підприємства, які не повʼязані з оборонною промисловістю та в яких вже довго немає замовлень, але є активи, планують передати Фонду держмайна і потім приватизувати.
Юрій Гусєв застав цю реформу вже на стадії, коли зібрали команду, були готові основні напрями, а в парламенті зареєстрували потрібний законопроєкт 3822. У грудні 2020-го Гусєв підписав наказ про початок корпоратизації підприємств УОП і публічно пообіцяв, що завершить цей процес протягом шести місяців. У січні цього року депутати в першому читанні ухвалили цей законопроєкт 3822. Однак потім процес сповільнився. Поки реформа йде повільніше, ніж очікувалося.
За кілька хвилин ми підʼїжджаємо до будівлі концерну. Гусєв швидким кроком заходить у будівлю, на ходу встигаю запитати, чи матюкається він на співробітників.
— Так. Це погано, але в оборонці — це частина екосистеми, — каже Гусєв і додає, що якщо підлеглі виконують свої зобовʼязання і досягають поставлених цілей, то він — позитивний керівник, а якщо цього не відбувається — жорсткий.
Нескінченні наради, символічне щеплення від коронавірусу і більше ніякого паперу
Юрій піднімається до себе в кабінет, надягає маску та йде в кімнату переговорів, де вже зібралися підлеглі — його заступники і керівники різних департаментів.
Гусєв першим розповідає про важливі новини минулого тижня: наради, минулі та майбутні засідання в Офісі президента й Раді національної безпеки і оборони. А ще — про «дуже продуктивну зустріч» з Асоціацією суднобудівної галузі України, на якій створили чергову робочу групу.
— До речі, — помітно пожвавлюється Гусєв, — на цьому тижні нам повторно потрібно оголосити конкурс на посаду директора з інновацій та науково-технічного розвитку! Усі, хто подавалися минулого разу, можуть подаватися повторно, і, можливо, ми все-таки знайдемо людину, яка була б діамантом в нашій команді!
Уперше конкурс оголосили ще у грудні минулого року. Список вимог до кандидата — серйозний. Ступінь МВА, 10-річний досвід на такій самій посаді. Директору доведеться впроваджувати стратегію з інновацій, розробляти бізнес-моделі, проводити переговори з донорами і робити ще багато чого.
Потім Гусєв пропонує створити робочу групу і скласти план, які саме комплектуючі для своєї продукції підприємства концерну можуть виготовляти самі, а не купувати в інших.
— Давайте все направляти перш за все на виробничі потужності наших підприємств. Усе, що можна! Навіть якщо це один болтик і ми можемо його виробляти — давайте його виробляти! — міркує Гусєв.
Його виступ триває близько десяти хвилин, а далі він по черзі надає слово своїм заступникам. У кімнаті з Гусєвим близько 12 людей, ще багато підключені в ZOOM — це видно на великому екрані навпроти крісла Гусєва.
Один з підлеглих розповідає про зустріч із Центром РНБО щодо стратегії з кіберзахисту й оборони.
— Тетяна, — звертається Гусєв до керівника департаменту комунікацій Тетяни Боковні, — я вважаю, що нам потрібно це прокомунікувати. Ми ж вводимо додаткову посаду офіцера з кіберзахисту і кіберзброї! Я готовий це сьогодні озвучити на форумі «Україна 30».
Раптово Гусєв при всіх вичитує одного з підлеглих за запізнення. Це виглядає надто театрально і дивно.
Одразу після екзекуції звітує Михайло Морозов, заступник Гусєва з маркетингу та збуту. Він розповідає про виставку «Зброя та безпека». У ній беруть участь близько 40 підприємств, які входять до складу концерну і виставляють майже півтори сотні експонатів.
— На виставці є ціла низка технічних зауважень. Наприклад, там є радар на базі КАМАЗа, і ми докладаємо зусиль, щоб заклеїти назву КАМАЗ назвою фірми, яка його [радар] встановила — це чи то чехи, чи то турки, — говорить він.
Морозову не хочеться, щоб назва російської компанії «КАМАЗ» фігурувала на міжнародній виставці, що проходить в Україні.
Він кілька хвилин розповідає про чисельні контракти підприємств концерну: отримали гроші з Ефіопії, беруть участь у тендері Малайзії, можливе підписання контрактів в Іраку, продовжують боротися за гроші з Перу і сподіваються на партнерство з Бразилією. Але з промови не ясно, що це за контракти і партнерства, а також скільки це реально принесе грошей.
— Американці купили в «Укрспецекспорту» «Дозор». Контракт на понад 500 тисяч доларів. Я сподіваюся, що машини їм сподобаються, вони відмовляться від своїх Хаммерів і купуватимуть наші «Дозори», — чеканить Морозов.
«Укрспецекспорт» — держпідприємство у складі концерну, яке спеціалізується на експорті та імпорті продукції і послуг військового й спеціального призначення. У 2015 році «Дозор» проходив державні випробування — у нього виявили 49 різних недоліків. Після цього між Міноборони і концерном підписали договір, за яким машину могли прийняти на озброєння української армії, але тільки коли усунуть всі недоліки. Перші 10 автомобілів передали армії у 2016 році.
Після Морозова доповідає Роман Забарчук — заступник генерального директора з безпеки. Він розповідає про ситуацію на тернопільському заводі «Промінь». Цей завод спеціалізується на розробці та виробництві антенних систем для наземних станцій супутникового телебачення і звʼязку. Продукцію заводу використовують для виробництва систем ППО й авіаційної навігації. У кінці травня Гусєв мав відрядження до Тернополя, там він заявив, що завод потребує негайного реформування. На нараді обговорюють дві проблеми — ремонт даху і призначення нового директора.
— У мене два запитання: коли ми призначимо керівника і коли почнемо ремонтувати дах? — строго говорить Гусєв, стукаючи рукою по столу. — Ці ж завдання ставилися майже три тижні тому, й ось зараз я хочу отримати відповідь на два прості запитання!
Сяк-так терміни визначають, Забарчук записує їх собі у блокнот. Потім на нараді обговорюють питання вакцинації — збираються вакцинувати людей, які повʼязані з експортом продукції та обладнання, тому що у них багато закордонних відряджень. Проблема в тому, що необхідної для подорожей вакцини Pfizer для «Укроборонпрому» немає, є тільки CoronaVac.
— Якщо потрібно, я готовий зателефонувати Віктору Ляшку і сказати, що це дуже важливо. Щоб як виняток зробити щеплення тим, у кого вже є міжнародне визнання, — каже Гусєв.
— Пані Тетяно, — звертається він до Боковні, — а ми якось вакцинацію комунікуємо?
— Ми обовʼязково її комунікуємо, — каже вона.
— Ми ж говорили, щоб Сергія Бичкова якось вакцинувати, треба якусь символічну людину!
На нараді погоджуються внести 76-річного директора «Антонова» Бичкова у списки, щоб той зробив символічне щеплення.
Потім говорять про IT, і тут Гусєв знову пожвавлюється.
— Коли повністю перейдемо на електронний документообіг? — запитує він.
Йому відповідають, що більшість документів можуть бути в системі електронного документообігу — вони вже оцифровані, але є нюанси. Суперечка про електронні документи триває кілька хвилин, і якоїсь миті звучить проста ідея: заборонити друкувати паперові документи.
— А я за, — говорить Гусєв, — а давайте всі перейдемо на планшети і будемо робити все в електронному вигляді!
Він продовжує вимагати дату, але її важко назвати через багато нюансів, зрештою Гусєв називає її сам — 1 серпня.
— Ось з 2 серпня у нас на принтері буде дозволено друкувати тільки ті документи, які не можна використовувати в електронному вигляді, — каже він.
На цьому робоча нарада закінчується, попереду у Гусєва їх ще кілька. Вони стосуються боргів із зарплати на підприємствах концерну та реєстрації нової торгової марки.
Звільнення працівників, борги із зарплати, сварка з Мустафою Найємом і паперова газета
Ми йдемо до кабінету Гусєва. Там він забороняє фотографувати, мовляв, такі вимоги безпеки. Кабінет — як кабінет. Шкіряні дивани і крісла, темно-синій килим на підлозі, на стіні — дошка з графіками та завданнями. Гусєв показує на портрет своїх дітей на стіні.
— Памʼятайте, президент говорив посадовцям повісити в кабінетах фотографії своїх дітей? Ось я так і зробив, — не без гордості говорить він.
Перед черговою нарадою встигаю запитати про його перші кроки в концерні. Із приходом Гусєва в «Оборонпромі» скоротили 10 відсотків персоналу в різних департаментах. Він каже, що приблизно 30 осіб з орієнтовно 300.
Наприклад, під таке скорочення потрапив Мустафа Найєм — колишній депутат, а пізніше заступник гендиректора концерну. Гусєв і Найєм причини звільнення не коментують, але за інформацією «Бабеля» останній готував план оздоровлення підприємства, зокрема з виплат боргів за зарплатою на Харківському авіаційному заводі. Він є одним з найбільш проблемних підприємств концерну. Гусєв призначив на підприємство нового директора, а питання зарплат і колективу все одно доручив Найєму. Гусєв і Найєм відкрито посварилися, після чого посаду Найєма скоротили, а всіх підлеглих передали заступнику з безпеки.
Питання про Найєма Гусєва помітно дратують.
— Я свої кадрові рішення не коментую. Його посаду скасували в рамках оптимізації роботи нашої команди. З Мустафою я знайомий понад десять років і бажаю йому всього найкращого, але в нашій команді він не працює, — каже Гусєв.
Він дивується, що я запитую про Найєма. Пояснюю, що за час роботи Найєма в УОП багато новин про реформи суспільство дізнавалося саме завдяки йому.
— А тепер дізнаватимуться завдяки вашим матеріалам, — відрізає Гусєв.
Комунікації він приділяє багато часу й уваги. Наприклад, у профільному департаменті раніше працювали три людини, тепер його розширили до семи. Ще при Гусєві запустили новий сайт концерну. Його розробили за два з половиною місяці та 47 тисяч гривень.
Юрій міркує про те, як важливо розповідати працівникам підприємств про реформу.
— Ми зробили корпоративну газету, ми пишемо про плани і дякуємо колективам і керівникам цих підприємств, коли вони досягають поставлених цілей, — захоплено говорить про газету Гусєв, який ще кілька хвилин тому вимагав у підлеглих відмовитися від паперу. Трохи пізніше керівник департаменту комунікацій Тетяна Боковня приносить йому тези для виступу на форумі. Вони теж роздруковані на папері.
Поговорити більше не встигаємо. Гусєв має починати нараду зі своїми заступниками Романом Бондарем і Сергієм Іванютою, який відповідає за фінансово-економічні питання. Обговорюють борги за зарплатами, що накопичувалися роками.
Фіндиректор пояснює, що концерн та його підприємства можуть виплатити лише дуже невелику частину боргів.
— Якщо не знайдете гроші, будемо затримувати нашу зарплату — це оцінка нашої роботи, я втомився весь час говорити про це, — каже Гусєв і до пʼятниці просить підготувати звіт про виплати.
Поки чекають наступну нараду, Гусєв повертається до свого першого заступника Романа Бондара і говорить про те, що у вихідні прочитав книгу викладачки Львівської бізнес-школи Валерії Козлової про емоційний інтелект і зробив багато різних висновків про себе.
— Ось анекдот згадав: звільнили співробітника банку на прізвище Козлов, який у відповідь на дзвінки відповідав: «Банк розвитку козлов», — сміється Гусєв.
Виступ на форумі, поїздка на «Антонов», пріоритети, піонерські табори та ковбаса з кроликів
Близько пів на одинадцяту Гусєв поспішає на форум «Україна 30» у конгресно-виставковий центр «Парковий». Там у нього запланований виступ про реформу концерну, участь в пресконференції та невелике інтервʼю телеканалу «Перший діловий».
У «Парковому» вже чекає Тетяна Боковня. Вона відводить Гусєва на інтервʼю, потім на грим, після цього він йде виступати. Поки чекає на початок виступу, говорить із головою наглядової ради «Укроборонпрому» і радником глави Офісу президента з економічних питань Тимофієм Миловановим.
У червні, за день до того як Милованов очолив наглядову раду, стало відомо, що дочірнє підприємство УОП «Спецтехноекспорт» уклало контракт про послуги з проведення ринкових досліджень на 1,68 мільйона гривень з Київською школою економіки (КШЕ), президентом якої є сам Милованов. У підсумку Милованов заявив, що КШЕ зробить аналітику для підприємства безкоштовно, а контракт анулюють.
Гусєв виступає на форумі 11 хвилин. Він розповідає про корпоративне управління та реформування концерну за дорученням президента. Гусєв взагалі часто хвалить Зеленського, дякує йому за підтримку, розповідає про доручення.
Після виступу їдемо на «Антонов» — там підпишуть договір про кластер високих технологій. Це буде обʼєднання між «Антоновим», Міністерством освіти і науки та Національною академією наук. За задумом кластер має створювати високі технології в авіабудуванні.
Дорогою розпитую його про співпрацю концерну з КШЕ, нагадую про скандал із контрактом «Спецтехноекспорту».
— Його [контракт] відпрацьовували кілька місяців. Зараз ми проводимо внутрішню перевірку, чи було порушення закону під час його підписання. Наразі він розірваний, витрат з боку «Укроборонпрому» не було, — пояснює Гусєв.
Боковня, яка їде на передньому сидінні авто, показує Гусєву фото з його виступу на форумі, акцентує увагу на красивій презентації.
Крім красивих слайдів, нагадую Гусєву його слова в одному з інтервʼю про те, що він дає собі 9 місяців, щоб показати результат. З моменту його призначення гендиректором концерну минуло вже шість, чого домігся?
Розвернувшись до мене корпусом на задньому сидінні машини, Гусєв розповідає, що є чотири напрями і пріоритети.
- Перший — виконання державного оборонного замовлення. За результатами 2020 року деякі контракти з держоборонзамовлення, рапортує Гусєв, виконані на 100%, деякі — достроково. За результатами чотирьох місяців 2021 року Гусєв зазначає зростання виробництва на 20 відсотків і планує зберегти таку динаміку до кінця року.
- Другий пріоритет — розширення зовнішніх ринків для продукції «Укроборонпрому». Гусєв розповідає, що за чотири місяці 2021 року підписали контрактів на суму в 2,5 раза більшу, ніж за такий же період 2020-го.
- Третій пріоритет — корпоратизація «Укроборонпрому», Гусєв чекає, коли ухвалять потрібний для цього закон № 3822.
- І четвертий пріоритет, розповідає Гусєв, повʼязаний з розвитком нових проєктів і продуктів.
— Ми ввели посаду директора з інновацій. На першому конкурсі не встановили переможця і зараз шукаємо людину, яка б рухала інновації. Чому? Безпілотні системи, кіберзброя, нові технологічні та високотехнологічні види зброї — це майбутнє, і нам потрібно думати, яким воно повинно бути, — розповідає він.
Розмовляючи про пріоритети, ми приїжджаємо на «Антонов». Гусєва зустрічає гендиректор Сергій Бичков та інші співробітники. Бичков метушиться навколо Гусєва, той не звертає на нього уваги, відходить поговорити телефоном. Бичков в очікуванні начальника кокетує з Боковнею.
Вона каже, що його потрібно вакцинувати публічно. Той запитує, якою вакциною — Pfizer чи CoronaVac?
— У нас на заводі щодня вакцинують CoronaVac, але я їм не хочу, — каже Бичков так, ніби щойно зʼїв лимон, — я хочу Pfizer.
Поки Гусєва немає, а захід ще не почався, слухаю про велике господарство «Антонова»: тут і «піонерські табори, які не зруйнувалися після розвалу СРСР», і навіть свині та кролики, з мʼяса яких роблять ковбасу, а потім продають працівникам заводу в магазині «Кулінарія» на 20 відсотків дешевше, ніж у роздрібній торгівлі.
— Але все це дотаційне, — каже Бичков. Отже, збиткове.
Гусєв якраз закінчує говорити телефоном, і всі разом йдуть підписувати угоду. Десь накритий стіл, щоб відзначити в урочистій атмосфері, але Гусєв не залишається — поспішає назад у будівлю концерну.
Віра в поліграф, співбесіди директорів підприємств і думки Юрія Гусєва про Батьківщину
Плюхнувшись у робоче крісло, Гусєв просить секретарку принести чай. За планом у нього робота з документами.
— Як у нас справи, — запитує її Гусєв і робить комплімент, — ви сьогодні в червоному? Вам пасує. А коли ви на поліграф?
— У середу, — відповідає секретарка.
Гусєв — великий шанувальник перевірки на поліграфі, він розповідає, що і сам проходив її кілька разів. При ньому перевірки стали частиною кадрової політики — можливість перевірки прописана в контракті, відмовитися від неї співробітники не можуть. Гусєв каже, що на основі даних перевірки може звільнити співробітника.
Підписавши багато документів, а на це йде близько пів години, Гусєв проводить ще одну нараду, яка стосується виставки. Про неї говорили вранці.
— Ми вирішили проблему з цим КАМАЗом, — одразу починає Морозов, — просто відірвали цю табличку! 80 відсотків, що президента не буде на виставці — у нього в цей час інший захід.
Морозов розповідає, що «головний на цій виставці — Арсен Аваков», і з Офісу президента надійшла інформація, що Аваков президента на виставку не запросив. Тому Морозов просить Гусєва розписатися в запрошенні від імені концерну, у нього на виставці свій стенд.
Після цього Гусєв проводить співбесіду керівників оборонних підприємств. Виглядає це так: з приймальні заходять директори, у Гусєва вже підготовлені всі дані, говорять вони не більше ніж пʼять хвилин. Суть — продовження контрактів. Директори заходять по черзі, Гусєв дивиться на показники підприємств. Вимога до всіх одна — зростання обсягів виробництва, відсутність заборгованості із зарплати. Майже у всіх директорів «на підприємствах все добре», а запитань до Гусєва немає.
В окремих кандидатів Юрій може запитати про досягнення за останні пів року, а ще — яка в них мрія. Це останнє запитання, яке зазвичай ставить Гусєв. Дехто не може відразу відповісти, а хтось розповідає про квартири для дітей або самореалізацію.
Запитую, навіщо він ставить це запитання.
— Мені здається, якщо у людини є мрія, значить, вона до чогось прагне. Цілеспрямованість для мене — якість керівника, а якщо він не бачить мети, то не може керувати, — пояснює Гусєв.
Керівники підприємств, які зʼявляються на співбесіді, — люди у віці. На вигляд їм за 60 років. Але Гусєв каже, що є і «молоді хлопці 30—40 років».
Іноді Гусєв говорить як справжній чиновник, уникає гострих кутів у відповідях і ніби грає. Кажу йому, що він намагається демонструвати ефективність. Він поправляє, що не демонструє, а хоче бути ефективним. Проблеми, наполягає Гусєв, він не замовчує. Каже про накопичені борги, застаріле обладнання, високий середній вік головних конструкторів.
Попереду в нього ще кілька нарад в Офісі президента, які стосуються зброї та безпеки, зустріч із потенційними партнерами, а потім вечеря з делегацією з Арабських Еміратів у готелі Intercontinental.
На ці зустрічі нам не можна. Ми прощаємося близько пʼятої вечора перед входом до Офісу президента на вулиці Банковій. Ставлю йому майже те саме запитання, що і він під час співбесід: ким би він хотів запамʼятатися на цій посаді?
— На мій погляд, важливо не стільки, ким ти станеш, скільки те, що ти зробиш. Я кожен свій день працюю для того, щоб всі наші пріоритети реалізовувалися, — відповідає він і додає, — мені важливо, щоб хлопці знову хотіли створювати літаки, а не стати юристами і виїхати на полуницю в Польщу.
Сам Гусєв не знає, де опиниться після реформи концерну. Каже, що буде працювати, де вирішить президент.
— Буду робити все можливе і неможливе, щоб служити Батьківщині! — пафосно каже він і входить до будівлі Офісу президента.