До мене підійшов поліцейський. Що робити?
Поліцейський зобовʼязаний представитися: назвати прізвище, імʼя, посаду і звання, а також на вашу вимогу предʼявити службове посвідчення. На формі повинен бути жетон із номером, який легко прочитати.
Поліцейський зобовʼязаний повідомити вам причину, чому він вас зупинив, і вказати конкретну норму закону. У нього повинні бути підстави вважати (хоча переважно це їхнє внутрішнє переконання), що ви:
- схожі на людину, яка перебуває в розшуку, або на безвісти зниклого;
- проходите через місце скоєння злочину або ДТП;
- ваш зовнішній вигляд «підказує поліцейським», що ви могли щось порушити;
- проходите через зону поліцейського контролю.
Спеціального переліку зон поліцейського контролю немає, але є внутрішні документи поліції, які їх визначають, тому просіть їх вам показати. Те ж саме з орієнтуванням і тими, кого розшукують. Вимагайте інформації, на кого саме ви схожі.
Бажано таку інформацію запамʼятати або по можливості записати — вашому адвокату це потім стане в нагоді.
А можна сфотографувати посвідчення поліцейського?
Так. Згідно із законами України «Про інформацію» та «Про національну поліцію», це не конфіденційна інформація і поліцейський не має права її приховувати.
Мене можуть обшукати? А провести огляд?
Обшукати — ні. Обшук дозволяється у виняткових випадках.
Провести огляд — так, можуть. Але! Оглядати може людина однієї з вами статі. Вас можуть оглянути візуально або провести поверхневий огляд одягу, провести рукою або спеціальним приладом. Огляд може проводитися виключно, якщо ви маєте при собі заборонену річ або якщо така річ становить загрозу вашому життю або здоровʼю чи життю інших людей. Тобто поліцейський має повідомити, що саме він шукає і на якій підставі вимагає огляду.
Я можу не показувати документи та відмовитися від огляду?
Можете не показувати документи, якщо доведете, що у поліцейського немає достатніх підстав їх вимагати. Але важливо, щоб відмова не переросла в затримання: невиконання законних вимог поліцейського — це адміністративна або кримінальна відповідальність, краще показати документи. Те ж саме стосується й огляду.
Крім того, для встановлення вашої особистості поліцейські можуть вас затримати, але не більше ніж на три години.
Чи можуть вони копирсатися в наплічнику чи сумці?
Не можуть, але попросити вас дістати речі — так. У будь-якому випадку такий огляд можуть провести з метою запобігти злочину, якщо на їхню думку певна річ є знаряддям для вчинення злочину або якщо така річ перебуває в тому місці, де можуть вчинити злочин. Це стосується як пістолета, ножа, так і рюкзака або пакунку — усе залежить від фантазії правоохоронців.
Мене садять у патрульну машину, що робити? (Нічого забороненого у мене немає)
Не панікуйте і не чиніть опір, адже тоді патрульні матимуть додаткові підстави вас затримати. При адміністративному затриманні вам повинні видати протокол. Ви можете відмовитися його підписувати, але обовʼязково вимагайте другий примірник — для себе. Про ваше затримання обовʼязково повинні повідомити членів сімʼї та, якщо хочете, роботодавця. Поліція також повідомляє про затримання центр юридичної допомоги або адвоката, якщо він у вас є.
Намагайтеся ставити запитання, повʼязані з вашим затриманням, однак самі не надавайте ніякої додаткової інформації. Опитати вас поліція може тільки, якщо ви згодні, а допитати — тільки якщо вам вручать повістку за три дні до самого допиту.
Мене привезли до відділку. Як поводитися?
Памʼятайте, що вас не можуть затримати більш ніж на три години. Якщо ж вас затримали, нічого не говоріть, поки не приїде адвокат. Вимагайте пояснень, наполягайте, щоб приїхали члени сімʼї. Стежте за тим, щоб склали протокол. Коли будете його підписувати, вкажіть імена свідків та їхні контактні дані. На будь-які запитання краще відповідати, що до прибуття адвоката ви відмовляєтеся розмовляти.
Я можу викликати поліцію на поліцію, якщо мої права порушують?
Так, якщо конкретні поліцейські, які вас зупинили, порушують закон, ви можете зателефонувати 102 і викликати патрульних.
Якщо ви впевнені, що поліція порушила ваші права, звертайтеся із заявою до прокуратури та Державного бюро розслідувань. Зверніться до центрів надання безоплатної правової допомоги, до правозахисників і журналістів.