67 років тому Микита Хрущов вирішив наздогнати і перегнати США та показати їм «кузькіну мать». Зрештою СРСР (тимчасово) виграв космічну гонку, але залишився без їжі. Як це було — в архівних фото

Автор:
Сергій Пивоваров
Редактор:
Євген Спірін
Дата:
67 років тому Микита Хрущов вирішив наздогнати і перегнати США та показати їм «кузькіну мать». Зрештою СРСР (тимчасово) виграв космічну гонку, але залишився без їжі. Як це було — в архівних фото

Микита Хрущов (ліворуч) і Річард Ніксон (праворуч) сперечаються на американській виставці в Москві, у центрі — їхній перекладач, 25 липня 1959 року.

Наздогнати й перегнати розвинуті капіталістичні країни, зокрема і США, більшовики намагалися ще за часів Леніна. Особливо популярним цей лозунг став в епоху правління Микити Хрущова, який публічно його озвучив на сільськогосподарській нараді 22 травня 1957 року. «Втерти носа американцям» вдалося в тому ж році — СРСР запустив у космос перший у світі супутник. Через два роки США і СРСР обмінялися виставками господарства і промисловості. На американській виставці в Москві Хрущов довго сперечався з віцепрезидентом Річардом Ніксоном, доводячи, що все радянське найкраще. Під час цієї дискусії він пообіцяв американцям «показати кузькіну мать». Ця фраза згодом увійшла в історію. А от змагання в сільському господарстві завершилися повним провалом. Перед керівниками областей, колгоспів і радгоспів ставилися свідомо нездійсненні завдання. Зрештою все завершилося продовольчою кризою. СРСР довелося закуповувати зерно і продовольство у США, а Хрущова усунули від влади внаслідок змови у партійній верхівці. Оглядач «Бабеля» Сергій Пивоваров розповідає, чим завершилася спроба Хрущова «наздогнати й перегнати Америку» в максимально короткі терміни і будь-якими засобами.

Зустріч Микити Хрущова в США, вересень 1959 року.

Гасло «наздогнати і перегнати» висунув ще у 1917 році лідер більшовиків Володимир Ленін. Щоправда, тоді це стосувалося не лише США, а й розвинених європейських країн — Франції, Великої Британії, Німеччини.

Потім цей лозунг підхопив уже Сталін: «Ми наздогнали і перегнали передові капіталістичні країни щодо встановлення нового політичного ладу, радянського ладу. Це добре. Але цього замало. Для того, щоб домогтися остаточної перемоги соціалізму, потрібно ще наздогнати і перегнати ці країни також у техніко-економічному відношенні». Дійшло до того, що в 1930-х навіть зʼявилися чоловічі імена Догнат і Перегнат.

Головним ідеологічним ворогом США стали для СРСР уже після Другої світової війни. У 1953 році першим секретарем ЦК КПРС і фактично главою держави став Микита Хрущов. Про старе гасло він згадав на сільськогосподарській нараді в Ленінграді 22 травня 1957 року. Тоді йшлося про те, щоб за три роки наздогнати і перегнати Америку за виробництвом мʼяса, масла і молока на душу населення. На ділі ж Хрущов планував наздогнати і перегнати США в усіх галузях.

У тому ж 1957 році приходять перші значні успіхи. У серпні Радянський Союз вдало випробував першу у світі міжконтинентальну балістичну ракету, а в жовтні першим у світі запустив штучний супутник на орбіту Землі.

Електричні лампи із зображенням супутника, фонтана і Московського університету над фотографіями колишніх радянських лідерів під час святкування 40-ї річниці більшовицького перевороту (Жовтневої революції), листопад 1957 року.

Хрущов вирішив, що настав час «втерти носа американцям» і в інших галузях. Тому він домовився з американським президентом Дуайтом Ейзенхауером про обмін господарськими та промисловими виставками між країнами. У керівництві США таку ідею зустріли з ентузіазмом. «Нехай росіяни захочуть мати те, що ми маємо. Нехай вони вимагають цього від своїх керівників. І нехай вони вимагають цього так голосно, щоб керівникам довелося їм відповісти. Тоді, можливо, російські лідери захочуть зробити свій народ щасливішим і перекинуть частину ресурсів з виробництва зброї на виробництво меблів, міксерів та збірних будинків», — говорив Норман Вінстон, консультант американської виставки.

Відкривати американську виставку в Москві влітку 1959 року прилетів тодішній віцепрезидент США Річард Ніксон. Хрущов ходив разом із ним виставкою і постійно сперечався, доводячи, що все радянське найкраще. Він говорив Ніксону, що «американці постаріли і втратили вміння торгувати». На що той відповідав: «А вам потрібні товари, щоб торгувати». Рядовим відвідувачам цей день запамʼятався безкоштовною дегустацією «пепсі-коли», за якою вишикувалася довга черга.

Микита Хрущов і Річард Ніксон дегустують «пепсі-колу» на американській виставці в Москві, 25 липня 1959 року.

В історію увійшли «кухонні дебати» Хрущова і Ніксона у павільйоні № 2, де був представлений інтерʼєр «типового американського будинку», заповненого різною побутовою технікою — холодильниками, телевізорами, пральними і посудомийними машинами. Саме на різноманітті товарів зробив акцент Ніксон. На що радянський лідер саркастично зазначив: «А чи немає у вас такої машини, яка б клала в рот їжу і проштовхувала?»

Під час цієї дискусії Хрущов вимовив фразу, яка стала згодом знаменитою: «Ми вам ще покажемо кузькіну мать!» Перекладач не зрозумів контексту, тому після тривалої паузи переклав її дослівно: «Ми покажемо вам матір Кузьми».

«Кухонні дебати» Микити Хрущова і Річарда Ніксона на американській виставці в Москві 25 липня 1959 року.
Річард Ніксон відкриває американську виставку в Москві 25 липня 1959 року.

«Кухонні дебати» Микити Хрущова і Річарда Ніксона на американській виставці в Москві 25 липня 1959 року. Річард Ніксон відкриває американську виставку в Москві 25 липня 1959 року.

Howard Sochurek / Contributor / Getty images

У вересні 1959 року Хрущов відправився у США доводити переваги соціалістичного ладу над капіталістичним. У своїх виступах він пояснював, що заявлена гонка носить виключно мирний характер, але при цьому не забув похвалитися радянськими балістичним ракетами. При цьому він пообіцяв перевершити США за обсягом промисловості в найближчі десять років і додав, що «у сільському господарстві це завдання буде вирішене значно раніше».

Микита Хрущов на скотобійні під час візиту в США, вересень 1959 року.
Протестувальники на вулицях Нью-Йорка під час візиту Микити Хрущова в США, вересень 1959 року.
Микита Хрущов на фермі під час візиту в США, вересень 1959 року.

Микита Хрущов на скотобійні під час візиту в США, вересень 1959 року. Протестувальники на вулицях Нью-Йорка під час візиту Микити Хрущова в США, вересень 1959 року. Микита Хрущов на фермі під час візиту в США, вересень 1959 року.

Stan Wayman / Contributor / Getty Images

Але в сільському господарстві гасло «наздогнати і перегнати Америку» обернулося повним провалом. Протягом всієї історії СРСР сільськогосподарська галузь завжди була найбільш відсталою. А під час правління Хрущова в аграрному секторі ставили велику кількість важких для виконання і часто авантюрних завдань, які потрібно було виконати в найкоротші терміни. Чого варта «кукурудзяна кампанія» у 1950 — 1960-х роках, коли кукурудзу засівали всюди, де можна і де не можна, без урахування кліматичних умов.

Микита Хрущов з качанами кукурудзи в руках під час візиту в колгосп імені Сталіна в Ставропольському краї, 1958 рік.

В економічній системі СРСР головним критерієм успіху була кількість. Такі поняття, як якість, продуктивність праці, собівартість продукції, прибуток — ті норми, за якими судили про виробництво в капіталістичних країнах — до уваги не бралися. Наприкінці 1958 року всім обкомам КПРС розіслали вказівку «вжити рішучих заходів для збільшення виробництва мʼяса». Плановані цифри часто бралися з повітря, без огляду на реальний стан справ і можливості.

Особливо «відзначився» перший секретар Рязанського обкому КПРС Олексій Ларіонов. На початку 1959 він пообіцяв за рік потроїти державні заготівлі мʼяса в області. Вже за одну обіцянку область авансом отримала орден Леніна, а Ларіонов — зірку Героя Соціалістичної Праці.

Радянська колгоспниця сидить під агітаційним плакатом, 1958 рік.
Радянські колгоспниці доять корів, 1958 рік.

Радянська колгоспниця сидить під агітаційним плакатом, 1958 рік. Радянські колгоспниці доять корів, 1958 рік.

Howard Sochurek / Contributor / Getty images

Щоб виконати обіцянку, секретар обкому розпорядився забити весь приплід худоби, дійних корів, позичити «під розписку» всю худобу, вирощену колгоспниками у своїх господарствах. Худобу купували в сусідніх областях за рахунок коштів, призначених на покупку техніки, будівництво шкіл та інші потреби. Але цього все одно не вистачало. Тоді Ларіонов просто приписав до звіту відсутні 50 тонн мʼяса і доповів про стовідсоткове виконання плану.

Сільськогосподарська техніка в колгоспах досі в дефіциті, Тверська область, липень 1954 року.

Однак уже в наступному році стало зрозуміло, що це обернулося катастрофою для тваринництва і дефіцитом мʼяса в області. Зрештою Ларіонова позбавили всіх нагород і звань, і у вересні 1960-го він, за офіційною версією, помер від серцевого нападу, а за неофіційною — застрелився.

Подібне відбувалося по всій країні. Тому на початку 1960-х, коли Хрущов пишався тим, що СРСР першим відправив людину в космос, у країні почалася продовольча криза. Уже в 1962 році влада змушена була підвищити роздрібні ціни на продукти. А в наступному році через посуху був неврожай зерна, що призвело до дефіциту хліба.

Обмолот пшениці в радгоспі в Акмолинську, 1958 рік.

Мʼясо, молоко і масло, за темпами виробництва яких до цього часу Радянський Союз уже мав обігнати США, практично зникли з продажу. У дефіциті були й інші продукти. «Я розмовляв з робітниками. Вони кажуть: цибулі немає, хворіємо на цингу. Ну як це може бути, щоб цибулі не було? А ще у нас ціни зросли на цю дрібницю вдесятеро. Ну що за ганьба? Соціалізм є, а цибулі немає, кропу немає, картоплі немає», — скаржився Хрущов на президії ЦК у вересні 1963 року.

Зрештою довелося закуповувати продовольство навіть у США. А в наступному році найближчі соратники Хрущова з партійної верхівки влаштували змову і усунули його від влади.

Черга за яблуками в Москві, 1965 рік.
Ринок у Москві, 1963 рік.

Черга за яблуками в Москві, 1965 рік. Ринок у Москві, 1963 рік.

Bettmann / Contributor / Getty Images

Наздогнати і перегнати інші медіа нам допоможуть ваші донати: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].

Джерела:

Никита Хрущев. Время. Люди. Власть. (Воспоминания). В 4 книгах. Москва, 1999.

Денис Конышев. «Догнать и перегнать...» (к вопросу об аграрных экспериментах Н. С. Хрущева), 2014.

William Safire. The Cold Warʼs Hot Kitchen // The New York Times, 24.07.2009.

Автор:
Сергій Пивоваров
Редактор:
Євген Спірін
Теги:
СРСР
історія

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо