Зустріч Микити Хрущова в США, вересень 1959 року.
Гасло «наздогнати і перегнати» висунув ще у 1917 році лідер більшовиків Володимир Ленін. Щоправда, тоді це стосувалося не лише США, а й розвинених європейських країн — Франції, Великої Британії, Німеччини.
Потім цей лозунг підхопив уже Сталін: «Ми наздогнали і перегнали передові капіталістичні країни щодо встановлення нового політичного ладу, радянського ладу. Це добре. Але цього замало. Для того, щоб домогтися остаточної перемоги соціалізму, потрібно ще наздогнати і перегнати ці країни також у техніко-економічному відношенні». Дійшло до того, що в 1930-х навіть зʼявилися чоловічі імена Догнат і Перегнат.
Головним ідеологічним ворогом США стали для СРСР уже після Другої світової війни. У 1953 році першим секретарем ЦК КПРС і фактично главою держави став Микита Хрущов. Про старе гасло він згадав на сільськогосподарській нараді в Ленінграді 22 травня 1957 року. Тоді йшлося про те, щоб за три роки наздогнати і перегнати Америку за виробництвом мʼяса, масла і молока на душу населення. На ділі ж Хрущов планував наздогнати і перегнати США в усіх галузях.
У тому ж 1957 році приходять перші значні успіхи. У серпні Радянський Союз вдало випробував першу у світі міжконтинентальну балістичну ракету, а в жовтні першим у світі запустив штучний супутник на орбіту Землі.
Електричні лампи із зображенням супутника, фонтана і Московського університету над фотографіями колишніх радянських лідерів під час святкування 40-ї річниці більшовицького перевороту (Жовтневої революції), листопад 1957 року.
Хрущов вирішив, що настав час «втерти носа американцям» і в інших галузях. Тому він домовився з американським президентом Дуайтом Ейзенхауером про обмін господарськими та промисловими виставками між країнами. У керівництві США таку ідею зустріли з ентузіазмом. «Нехай росіяни захочуть мати те, що ми маємо. Нехай вони вимагають цього від своїх керівників. І нехай вони вимагають цього так голосно, щоб керівникам довелося їм відповісти. Тоді, можливо, російські лідери захочуть зробити свій народ щасливішим і перекинуть частину ресурсів з виробництва зброї на виробництво меблів, міксерів та збірних будинків», — говорив Норман Вінстон, консультант американської виставки.
Відкривати американську виставку в Москві влітку 1959 року прилетів тодішній віцепрезидент США Річард Ніксон. Хрущов ходив разом із ним виставкою і постійно сперечався, доводячи, що все радянське найкраще. Він говорив Ніксону, що «американці постаріли і втратили вміння торгувати». На що той відповідав: «А вам потрібні товари, щоб торгувати». Рядовим відвідувачам цей день запамʼятався безкоштовною дегустацією «пепсі-коли», за якою вишикувалася довга черга.
Микита Хрущов і Річард Ніксон дегустують «пепсі-колу» на американській виставці в Москві, 25 липня 1959 року.
В історію увійшли «кухонні дебати» Хрущова і Ніксона у павільйоні № 2, де був представлений інтерʼєр «типового американського будинку», заповненого різною побутовою технікою — холодильниками, телевізорами, пральними і посудомийними машинами. Саме на різноманітті товарів зробив акцент Ніксон. На що радянський лідер саркастично зазначив: «А чи немає у вас такої машини, яка б клала в рот їжу і проштовхувала?»
Під час цієї дискусії Хрущов вимовив фразу, яка стала згодом знаменитою: «Ми вам ще покажемо кузькіну мать!» Перекладач не зрозумів контексту, тому після тривалої паузи переклав її дослівно: «Ми покажемо вам матір Кузьми».
«Кухонні дебати» Микити Хрущова і Річарда Ніксона на американській виставці в Москві 25 липня 1959 року. Річард Ніксон відкриває американську виставку в Москві 25 липня 1959 року.
Howard Sochurek / Contributor / Getty images
У вересні 1959 року Хрущов відправився у США доводити переваги соціалістичного ладу над капіталістичним. У своїх виступах він пояснював, що заявлена гонка носить виключно мирний характер, але при цьому не забув похвалитися радянськими балістичним ракетами. При цьому він пообіцяв перевершити США за обсягом промисловості в найближчі десять років і додав, що «у сільському господарстві це завдання буде вирішене значно раніше».
Микита Хрущов на скотобійні під час візиту в США, вересень 1959 року. Протестувальники на вулицях Нью-Йорка під час візиту Микити Хрущова в США, вересень 1959 року. Микита Хрущов на фермі під час візиту в США, вересень 1959 року.
Stan Wayman / Contributor / Getty Images
Але в сільському господарстві гасло «наздогнати і перегнати Америку» обернулося повним провалом. Протягом всієї історії СРСР сільськогосподарська галузь завжди була найбільш відсталою. А під час правління Хрущова в аграрному секторі ставили велику кількість важких для виконання і часто авантюрних завдань, які потрібно було виконати в найкоротші терміни. Чого варта «кукурудзяна кампанія» у 1950 — 1960-х роках, коли кукурудзу засівали всюди, де можна і де не можна, без урахування кліматичних умов.
Микита Хрущов з качанами кукурудзи в руках під час візиту в колгосп імені Сталіна в Ставропольському краї, 1958 рік.
В економічній системі СРСР головним критерієм успіху була кількість. Такі поняття, як якість, продуктивність праці, собівартість продукції, прибуток — ті норми, за якими судили про виробництво в капіталістичних країнах — до уваги не бралися. Наприкінці 1958 року всім обкомам КПРС розіслали вказівку «вжити рішучих заходів для збільшення виробництва мʼяса». Плановані цифри часто бралися з повітря, без огляду на реальний стан справ і можливості.
Особливо «відзначився» перший секретар Рязанського обкому КПРС Олексій Ларіонов. На початку 1959 він пообіцяв за рік потроїти державні заготівлі мʼяса в області. Вже за одну обіцянку область авансом отримала орден Леніна, а Ларіонов — зірку Героя Соціалістичної Праці.
Радянська колгоспниця сидить під агітаційним плакатом, 1958 рік. Радянські колгоспниці доять корів, 1958 рік.
Howard Sochurek / Contributor / Getty images
Щоб виконати обіцянку, секретар обкому розпорядився забити весь приплід худоби, дійних корів, позичити «під розписку» всю худобу, вирощену колгоспниками у своїх господарствах. Худобу купували в сусідніх областях за рахунок коштів, призначених на покупку техніки, будівництво шкіл та інші потреби. Але цього все одно не вистачало. Тоді Ларіонов просто приписав до звіту відсутні 50 тонн мʼяса і доповів про стовідсоткове виконання плану.
Сільськогосподарська техніка в колгоспах досі в дефіциті, Тверська область, липень 1954 року.
Однак уже в наступному році стало зрозуміло, що це обернулося катастрофою для тваринництва і дефіцитом мʼяса в області. Зрештою Ларіонова позбавили всіх нагород і звань, і у вересні 1960-го він, за офіційною версією, помер від серцевого нападу, а за неофіційною — застрелився.
Подібне відбувалося по всій країні. Тому на початку 1960-х, коли Хрущов пишався тим, що СРСР першим відправив людину в космос, у країні почалася продовольча криза. Уже в 1962 році влада змушена була підвищити роздрібні ціни на продукти. А в наступному році через посуху був неврожай зерна, що призвело до дефіциту хліба.
Обмолот пшениці в радгоспі в Акмолинську, 1958 рік.
Мʼясо, молоко і масло, за темпами виробництва яких до цього часу Радянський Союз уже мав обігнати США, практично зникли з продажу. У дефіциті були й інші продукти. «Я розмовляв з робітниками. Вони кажуть: цибулі немає, хворіємо на цингу. Ну як це може бути, щоб цибулі не було? А ще у нас ціни зросли на цю дрібницю вдесятеро. Ну що за ганьба? Соціалізм є, а цибулі немає, кропу немає, картоплі немає», — скаржився Хрущов на президії ЦК у вересні 1963 року.
Зрештою довелося закуповувати продовольство навіть у США. А в наступному році найближчі соратники Хрущова з партійної верхівки влаштували змову і усунули його від влади.
Черга за яблуками в Москві, 1965 рік. Ринок у Москві, 1963 рік.
Bettmann / Contributor / Getty Images
Наздогнати і перегнати інші медіа нам допоможуть ваші донати: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].