Що IT-система означає для Державної митної служби
У 1997 році на кількох митних пунктах у західних областях запустили першу версію «Інспектора» (вона працювала в операційній системі DOS). В її розробці брав участь Олександр Івашкович, який тоді працював на митниці в Закарпатській області. На початку двотисячних Івашкович та команда розробників створили нову інформаційну систему митниці — уже під Windows. Спочатку її тестували на заході України, а вже в 2007 році система «Інспектор-2006» стала працювати по всій країні. Колишній начальник ДМС Анатолій Макаренко розповідає, що розробляли систему співробітники митної служби, а не сторонні компанії, яким довелося б платити.
«Інспектор-2006» зберігає дані про перевізників і товари: їхні вагу, розмір, ціну та інші параметри. Модуль аналізу ризиків визначає, які вантажі повинні пройти посилену перевірку, а які їдуть через кордон зеленим коридором. У системі можна позначити, який автомобіль проходить реєстрацію того ж дня, а який чекає своєї черги кілька днів.
Аналіз ризиків у системі частково автоматизований, а частково контролюється людиною. Якщо при аналізі митної декларації виникає питання до маршруту, ваги, ціни, характеристик товару або якогось документа, що цей товар супроводжує, для інспектора формується список дій, які він повинен виконати, аби перевірити цей товар — приміром, провести митний огляд або витребувати додаткові документи. Далі він вносить у програму результат.
Без «Інспектора-2006» працювати митні пункти не можуть. І якщо система зупиниться хоча б на один день, бюджет України, за оцінками заступника голови митниці Євгенія Єнтіса, недоотримає від 1,5 до 2 мільярдів гривень. Як розповів «Бабелю» анонімний співрозмовник, коли система не працювала три години, президенту Володимиру Зеленському зателефонував президент сусідньої країни, щоб дізнатися, чому на кордоні утворилися великі черги машин.
Конфлікт між старими і новими командами в ДМС
У червні 2019 року головою Держмитниці став Максим Нефьодов, із ним прийшов і нинішній заступник глави митниці Євген Єнтіс. Прийшовши на нову посаду, Нефьодов заявив, що один із його пріоритетів — запустити електронну митницю. Для цього треба було змінити існуючу систему «Інспектор-2006». Максим Нефьодов розповідає, що спочатку нова команда намагалася співпрацювати з Олександром Івашковичем. «Але позитивної відповіді ми не отримали. Так буває, що люди не вірять новому керівництву і бояться, що як хтось залізе в систему, то побачить там якісь рішення, які призведуть до розслідування», — говорить Нефьодов. «Ми намагалися домовитися, запропонували правильно документувати систему, вести моніторинг», — каже Євген Єнтіс. Олександр Івашкович бачить цю ситуацію інакше: «Вони сказали, що все, що ми зробили — дурниця, і вони будуть все зносити і будувати своє. А ми, якщо хочемо, можемо допомагати, або не допомагати, але тоді нарікати на себе».
Максим Нефьодов за допомогою західних донорів вирішив провести аудит системи. На його прохання до групи аудиторів включили співробітників СБУ. Восени 2019 року почалася перевірка. «Вона просувалася повільно, бо мої вимоги [дати доступ] до системи Івашкович ігнорував», — розповідає Нефьодов. Аудит показав, що система застаріла, у ній є потенціал для корупційних дій: співробітники IT-департаменту могли безслідно прибрати інформацію про корупційні дії співробітників митниці. Аудит виявив, що систему складно оновлювати, а головне — вона не має документації і регламенту прав доступу.
За словами Максима Нефьодова, Івашкович відмовився співпрацювати з новим керівництвом і саботував завдання. Він заявив, що передасть логін і пароль до системи, але за умови, якщо нова команда відразу візьме на себе відповідальність за роботу «Інспектора». (Нова команда не погодилася, тому що на систему не було документації). «В результаті де-юре система належить державі і повинна перебувати на балансі Держмитслужби. Але де-факто все належить Івашковичу», — резюмує Нефьодов. Він упевнений, що ця ситуація загрожує національній безпеці, оскільки незрозуміло, що станеться, якщо з Івашковичем щось трапиться.
В результаті конфлікту Олександр Івашкович написав заяву про відставку. Максим Нефьодов провів дисциплінарне розслідування і домагався його звільнення. Довести справу до кінця Нефьодов не зміг — його самого звільнили. А Олександр Івашкович залишився працювати за нового керівника ДМС Ігоря Муратова.
Але на цьому конфлікт не закінчився. В ДМС залишався працювати Євген Єнтіс — у 2020 році він став заступником голови Держмитниці, а до призначення Павла Рябікіна тимчасово виконував обовʼязки керівника. Ще за часів Нефьодова нова команда вирішила створити нову інформаційну систему, а західні донори погодилися це оплатити. Розробку взяв на себе Євгеній Єнтіс. Івашкович критикував дії молодої команди в Facebook, у коментарях його підтримували митники з двадцятирічним досвідом. Як аргумент на захист своєї системи Івашкович наводить Німеччину, де інформаційна система митниці працює ще з 1995 року. ( «Це так, але в Німеччині над оновленням системи працює 700 осіб», — говорить анонімний співрозмовник «Бабеля», який знає роботу ДМС).
Євген Єнтіс запропонував Олександру Івашковичу будувати нову систему поетапно: створювати нові сервіси, які можна інтегрувати в стару систему. Той відмовився. Після того, як нова команда розробила новий модуль оцінки ризиків — Івашкович розкритикував його у Facebook (за його словами, новий модуль «обвалився» під час тестування). «Як я можу інтегруватися незрозуміло з чим, адже потім воно обвалить систему, а відповідати мені», — каже він.
«Він вважає, що ми хочемо вбити його дітище, — каже Єнтіс. — Ну не може Івашкович вказувати профільному структурному підрозділу, як повинна працювати митниця. Він — руки, а не голова. А він робить так, як хоче».
Що відбувається з IT-системою ДМС тепер
Євген Єнтіс каже, що нова інформаційна система повинна запрацювати через рік. Анонімне джерело «Бабеля», яке знає роботу ДМС, має сумнів, що ці терміни реальні і що нова система буде запущена в принципі — занадто великі ризики. За інформацією «Бабеля», президент Володимир Зеленський вимагає, щоб система працювала стабільно, без перебоїв.
Олександр Івашкович вважає Євгенія Єнтіса ворогом і співпрацювати з ним не хоче принципово. Він каже, що жодної інформації про систему, крім логіна і пароля, команді Єнтіса віддавати не збирається, і називає їх «рейдерами».
«[Вони] сказали, в нас «запорожець», — каже Івашкович. — Але це не так. У нас мінімум «шкода», і її можна модернізувати до «фольксвагена», а якщо будуть люди, то навіть до «мерседеса». А те, що вони пропонують — це велосипед». Він пояснює своє небажання співпрацювати двома аргументами. Один стосується технологій, другий — грошей.
«У нас все зроблено на серйозних технологіях [СУБД Oracle, .NET Framework], вони пропонують підробки і безкоштовний софт, який підходить для інтернет-магазину, а не для системи такого масштабу, як митниця», — каже Івашкович. «Ми використовуємо технології високих гігантів — Facebook, Yandex, Вікіпедії. Він, до речі, їх теж підробками називав. Бази даних під сервіси в основному mongodb і PostgreSQL. Система передбачає повний моніторинг і логування», — відповідає Євген Єнтіс.
Івашкович вважає, що нова команда, за аналогією з Prozorro, запровадить плату за подачу декларацій або реєстрацію в системі. «Я в цій справі ніякої участі брати не хочу», — каже Івашкович. «У нас буде онлайн-кабінет, через який можна буде взаємодіяти з митницею. І це все буде безкоштовно», — відповідає Єнтіс.
На запитання про корупцію, що можлива завдяки системі, Івашкович все зводить до людського фактору. «Шлагбаум на кордоні піднімає не програма, а людина, і людина може запустити когось повз митний контроль», — вважає він.
Глава Державної митної служби Павло Рябікін вважає, що ситуація створює проблему для роботи митниці. «Для мене це одна з найгостріших управлінських проблем. На мій погляд, ця проблема не стільки системна, скільки особистісна. І зараз я працюю над її вирішенням. Оновлення системи — у нас головний пріоритет», — каже він у коментарі «Бабелю».
Яким він бачить вирішення, Рябікін поки не каже.
«Бабель» написаний на PHP і JavaScript (фреймворк Laravel). Ми можемо оновлювати його завдяки вашим донатам. Підтримайте «Бабель».