Прізвище
Юрій старший за Павла на пʼять років. Раніше у них було одне прізвище — Зонтов. Але в 1999 році Павло одружився зі Світланою Вовк і взяв її прізвище. «Мені здавалося, що моє прізвище недостатньо українське, тому вирішив його змінити», — пояснював «Бабелю» своє рішення Павло Вовк. Юрій залишив прізвище батька.
Робота в парламенті
З 2010 по 2012 рік Юрій Зонтов був помічником депутата-регіонала Сергія Васютіна. До парламенту Васютін очолював компанію Ріната Ахметова «Укртранслізинг». Зонтов, як адвокат, представляв інтереси компанії в суді.
Звʼязки із «суддею Майдану»
У 2018 році Громадська рада доброчесності (ГРД) розбирала справу судді Окружного адмінсуду Києва Віктора Данилишина. Напередодні Євромайдану він заборонив учасникам мітингу встановлювати намети в центрі Києва з кінця листопада 2013 року до початку січня 2014 року. Це рішення дозволило силовикам відкривати на мітингувальників кримінальні справи.
У звіті по Данилишину ГРД зазначила один незвичайний факт. У травні 2015 року Юрій Зонтов виписав Данилишину довіреність — суддя отримав доступ до рахунків та індивідуального сейфу брата свого безпосереднього начальника — Павла Вовка. Навіщо — невідомо, але в ГРД відзначили, що одразу після цього доходи сімʼї Данилишина різко зросли. Наприклад, його дружина отримала понад мільйон гривень в подарунок. Перевірку ГРД на доброчесніть Данилишин провалив.
Партнерство з фігурантом справи НАБУ
У 2015 році Зонтов разом з адвокатом Сергієм Рогожуком заснував громадську організацію «Розвитку транзитного потенціалу України». Її очолив Ярослав Жмурко. Про роботу цієї організації нічого не відомо — у неї немає сайту, вона не згадується в ЗМІ.
Паралельно Жмурко працював в «Укрзалізниці». НАБУ звинувачує його у фіктивному підприємництві: через підставні компанії він вигравав тендери «Укрзалізниці» і за завищеною ціною продавав деревʼяний брус і шпали. Детективи НАБУ вважають, що через це держава втратила майже 14 мільйонів гривень. Суд над Жмурком триває з 2017 року.
Бізнес
З 2016 до 2018 року Юрій Зонтов міг займатися бізнесом — він був ФОП. Він і його дружина, теж приватний підприємець, мали право здавати в оренду нерухомість. На двох у них було вісім квартир у центрі Києва і один будинок у передмісті — в селі Гатне. Яку конкретно нерухомість вони здавали і скільки на цьому заробляли — невідомо. Як ФОП Зонтов також працював у сфері права та консультував з питань комерційної діяльності та управління.
У графі «контактна інформація» у двох ФОП Зонтових зазначено одну адресу — Повітрофлотський проспект, 28. За цією адресою знаходиться військова частина А4566. У пострадянських країнах у військових частинах часто реєстрували працівників спецслужб — так керівництво приховувало їхні справжні адреси. Не виключено, що на той час Зонтов вже працював у Службі зовнішньої розвідки (СЗР).
Служба зовнішньої розвідки
Шостого квітня, під час затримання, Юрій Зонтов представився співробітником СЗР. Там цю інформацію «Бабелю» підтвердили і повідомили, що затримання не повʼязане з роботою в розвідці. На час досудового розслідування СЗР відсторонила Зонтова від посади і пообіцяла всіляко допомагати НАБУ.