Коли стали переводити час?
Уперше переводити годинники почали під час Першої світової війни. Піонерами стали Німеччина, Австро-Угорщина та їхні союзники — 30 квітня 1916 року вони пересунули стрілки годинника на годину вперед, а 1 жовтня — на годину назад. Незабаром так само почали робити Велика Британія, інші європейські країни, США й Австралія. Головна причина — економія на паливі для електростанцій.
Протягом ХХ століття деякі країни відмовлялися від сезонного переведення годинників, а потім знову до нього поверталися. Наприклад, під час Другої світової чи економічних криз. Іноді країни відмовлялися від переведення годинників з ідеологічних причин. Після поразки Японії у Другій світовій окупаційна влада запровадила у країні перехід на літній час. У 1951 році японці домоглися скасування літнього часу, який асоціювався у них з періодом окупації.
Багато країн Азії, Африки та Південної Америки з часом відмовилися від переведення годинників. А більшість держав, розташованих в районі екватору, ніколи це не практикували.
Наразі близько 60 країн у всьому світі продовжують щороку переводити час на годину вперед і назад. Більшість з них — в Європі. А в деяких країнах, наприклад у США, Канаді, Мексиці та Австралії, час переводять не на всій території.
Як змінювався час в Україні?
У 1916 році час уперше перевели на західноукраїнських територіях, які входили до складу Австро-Угорщини. А на територіях, які були у складі Російської імперії, літній час запровадили за рік — у 1917-му.
У перші роки радянської влади літній час запроваджували на різних територіях безладно. Доходило до того, що годинник двічі переводили на годину вперед. Нарешті, у 1924 році територію СРСР розбили на часові пояси без щорічного переведення часу. У 1930 році спеціальним декретом до часу кожного поясу додали ще одну годину — «з метою раціонального використання світлої частини доби та перерозподілу електроенергії між побутовим і виробничим споживанням». Згодом цей час отримав назву «декретний».
У 1981 році запровадили сезонне переведення годинників двічі на рік, при цьому декретний час не скасовували. Тоді в союзному керівництві вирішили, що час потрібно переводити на початку місяця — так зручніше для економіки. Тому перехід на літній і зимовий час відбувався відповідно 1 квітня та 1 жовтня.
Однак це виявилося незручно для людей. Перше квітня 1981 року припало на середу, і багато хто запізнився на роботу і навчання, попри нагадування по телебаченню, радіо та в газетах. Тому з 1984 року годинник стали переводити 1 квітня і в останню неділю вересня, як це практикувалося в європейських країнах. А з 1985 року — в останню неділю березня та вересня.
У 1990 році в УРСР скасували декретний час. Щодо сезонних переведень часу, то протягом наступних кількох років в Україні їх то запроваджували, то скасовували. Зрештою, з 1996 року годинник в Україні щороку переводять на літній і зимовий час в останню неділю березня і жовтня.
У 2011 році Верховна Рада скасувала перехід на зимовий час. Але вже за місяць переведення годинників знову повернули, насамперед через критику з боку жителів західних регіонів. Річ у тім, що сучасні території України охоплюють три часові пояси. На Луганщині сонце сходить приблизно на годину раніше, ніж на Закарпатті.
Відтоді в Україні кілька разів намагалися скасувати переведення годинників. Остання спроба лишитися на зимовому часі була 19 березня 2021 року. Але депутати Ради не підтримали законопроєкт.
А що зараз думають про переведення часу в Європі?
У 2018 року Єврокомісія провела опитування, чи потрібно й надалі переводити час двічі на рік. З 4,6 мільйона опитаних 84 відсотки висловилися проти.
У березні 2019 року Європейський парламент проголосував за те, щоб відмовитися від сезонного переведення годинників. Передбачалося, що національні парламенти вирішать, на якому часі лишитися — на літньому чи зимовому, й у 2021 році країни востаннє переведуть годинник або в березні, або в жовтні.
Але «часова реформа» в Європі поки відкладається. Між країнами-членами ЄС залишилися досить великі розбіжності з приводу того, якого часу дотримуватися. А у 2020 році через пандемію коронавірусу було просто не до дискусій про переведення годинника.
Тому деякі експерти вважають, що Україні теж поки не варто поспішати з цим питанням. Скасовувати переведення годинників варто синхронно з ЄС, щоб уникнути економічних втрат, логістичних проблем і зсувів у графіках пасажирського транспорту.
Це справді досі економічно вигідно?
Раніше перехід на літній і зимовий час пояснювали особливостями роботи промисловості. Тепер ситуація змінилася: витрати на освітлення менше впливають на роботу енергосистеми, тому помітної економії від переведення годинників уже немає.
Ще у 2018 році Міністерство економічного розвитку і торгівлі України пропонувало відмовитися від такої практики, якщо Європарламент скасує перехід на літній час. Уже тоді у відомстві заявили, що у них немає економічного обґрунтування щорічного переходу на літній час.
За словами експертів-енергетиків, зараз головний пік споживання припадає не на ранковий, а на вечірній час. Тому набагато більше користі буде, якщо замінити старі лампи розжарювання на сучасні енергозберігаючі.
А як це впливає на здоровʼя?
Дослідження доводять, що переведення часу негативно впливає на здоровʼя. Передусім це стосується серцево-судинної системи. У перші дні після переведення годинників збільшується ризик серцевого нападу.
Серед інших проблем, викликаних переведенням часу, називають порушення добового ритму, психоневрологічні розлади, проблеми зі сном. Усе це відбивається на працездатності.