Гортаєте ночами стрічку у пошуках поганих новин і питаєте себе: навіщо я це роблю? Та у вас думскролінг! Чому це затягує і як боротися з цією звичкою — за матеріалом BBC

Автор:
Сергій Пивоваров
Редактор:
Євген Спірін
Дата:

Кароліна Ускакович / Антон Пчолкін / «Бабель»

Потяг до негативних емоцій, переживань і новин люди мали завжди. А минулого року через карантин і пандемію він посилився настільки, що одним з головних слів року став термін «думскролінг» — звичка гортати стрічку новин у пошуках того, наскільки все у світі погано. Психологи попереджають, що і в 2021 році ця тенденція залишається актуальною та шкідливою для психіки. «Бабель» переказує матеріал BBC про цей феномен, а також про те, чому людей тягне на негатив і як з цим боротися.

Що таке думскролінг і як він зʼявився

Це процес безконтрольного і майже невпинного поглинання великої кількості негативних новин в інтернеті. Заради цього люди часто жертвують сном і відпочинком. Слово походить від англійського doom — загибель, рок, приреченість, і scrolling — прокрутка, перегляд сайту.

Сам термін зʼявився приблизно у 2018 році. Однак популярним він став з березня 2020 року — від початку карантину, повʼязаного з пандемією нового коронавірусу. На кінець року він вже увійшов до глобального лексикону. Зрештою Оксфордський словник додав термін до списку «Слів безпрецедентного року», а Нова Зеландія оголосила «думскролінг» головним словом 2020 року.

Зʼявилися дослідження, які доводять негативний вплив такого заняття на психіку людини. Що більше часу думскролери проводять, гортаючи новинні стрічки, то більше у них розвивається тривога і депресія. Психологи проводять паралелі з генералізованим тривожним розладом (ГТР). Це психологічний розлад, по суті, відчуття постійної тривоги, не повʼязане з жодними конкретними подразниками. ГТР супроводжується мʼязовою напругою, пітливістю, прискореним серцебиттям, запамороченням. Експерти попереджають, що все це може очікувати і думскролерів, адже ГТР — це по суті «новинна стрічка тривог у вашій голові».

Спочатку думскролінг повʼязували з новинами про COVID-19. Тепер термін вживають у звʼязку з будь-якими поганими новинами, а їх минулого року було вдосталь. У 2021-му він, як і раніше, актуальний.

Для людини схильність до негативу не нова

Експерти мають для цього еволюційне пояснення. Усі емоційні стани людини так або інакше виникли з метою адаптації. Тому бажання відчувати певні емоції — гнів, страх або відчай — від читання новин або коментарів може бути для нас способом «відпрацювати розвинені механізми подолання труднощів». Наприклад, страх стимулює у нас стан підвищеної готовності. Давнім людям це допомагало виживати.

У такому сенсі думскролінг схожий на збір інформації про небезпеку. Зʼявляється відчуття, що якщо ви знаєте всі останні новини, то зможете краще захистити себе і своїх близьких. А карантин тільки посилив таку потребу. До того ж у людей зʼявилося більше часу, і вони перестали обмежуватися пошуком лише необхідної інформації.

Таким чином думскролінг став залежністю, навʼязливою потребою знайти відповіді, незалежно від того наскільки негативними є новини. Це перетворилося на замкнене коло: чим більше часу ви витрачаєте на перегляд новинних стрічок, тим більше загроз ви знаходите; чим більше ви про них читаєте, тим більше хвилюєтеся; чим більше хвилюєтеся, тим більше все навколо здається небезпечним; зрештою ви знову повертаєтеся в соцмережі — у пошуках інформації про вихід з небезпеки.

До інтернету головним постачальником негативу був телевізор. Ще у 1970-х зʼявився термін «синдром злого світу» — переконання, що світ більш небезпечний і жорстокий, ніж є насправді. Але деякі експерти вважають, що це навіть мало потенційно заспокійливий ефект. Подивившись блок негативних новин по телевізору, люди думали приблизно так: навколо все жахливо, але зараз мені комфортно вдома, тому я зможу добре виспатися сьогодні. Головна відмінність телевізора від інтернету в тому, що теленовини починаються і закінчуються у певний час. У випадку з думскролінгом стрічку можна гортати хоч усю ніч, та й алгоритми соцмереж будуть вам тільки підігравати, рекомендуючи «гарячі» новини з провокаційними заголовками.

Думскролерів психологи іноді порівнюють з ігроманами. Вони чіпляються за можливість знайти гарну новину в потоці негативу. А це схоже на принцип роботи грального автомата. Людина смикає за важіль у надії виграти, але здебільшого програє. Схожа історія і з думскролерами, яким іноді трапляються, наприклад, кумедні відео з тваринами. І це, за словами експертів, викликає найбільше звикання.

Як боротися з такою звичкою

Перший крок, за словами психологів, це усвідомити проблему, як і з іншими звичками. Допомогти в цьому може, наприклад, «журнал відвідувань» соцмереж. З ним ви зможете зрозуміти, скільки часу витрачаєте на це заняття щодня.

Наступний крок — встановити ліміт для додатків, відключити повідомлення, а на ніч прибирати всі пристрої подалі від ліжка, щоб ви не могли до них дотягнутися не встаючи. Добре спрацьовує взаємна підтримка партнерів, які можуть нагадувати один одному не захоплюватися новинами і вимикати смартфони.

Якщо у вас немає партнера, то експерти рекомендують хоча б іноді фізично дистанціюватися від будь-яких гаджетів. Для цього можна вийти на прогулянку без телефону.

Можна також відфільтрувати свою новинну стрічку, налаштувавши її на максимально позитивні новини, а акаунти з негативним контентом просто заблокувати. Якщо вас досі турбує тема коронавірусу, то почитайте хороші новини, наприклад, про успішні вакцини.

Зʼявився новий термін джойскролінг, від англійського joy — радість. По суті, це перегляд будь-якого позитивного контенту. В Ісландії навіть запустили сайт Joyscroll. Тут теж є стрічка, яку можна гортати, але заповнена вона винятково приємним — пейзажами, тваринами, їжею тощо. І все це під заспокійливу музику або звуки природи.

Користувачі соцмереж теж допомагають один одному боротися з думскролінгом. Вони залишають у соцмережах повідомлення з нагадуваннями про те, що час відкласти телефон і піти спати або хоча б подивитися позитивне відео.