Китай кілька років прагне придбати «Мотор Січ». Проти угоди виступають США, а Україна заявила про плани націоналізації заводу. Чому всім потрібна «Мотор Січ»? Розповідаємо історію конфліктів з приводу компанії

Автор:
Антон Семиженко
Редактор:
Дмитро Раєвський
Дата:
Китай кілька років прагне придбати «Мотор Січ». Проти угоди виступають США, а Україна заявила про плани націоналізації заводу. Чому всім потрібна «Мотор Січ»? Розповідаємо історію конфліктів з приводу компанії

Антон Пчолкін / «Бабель»

Рада нацбезпеки та оборони офіційно заявила про рішення України націоналізувати один із найбільших у світі виробників авіадвигунів — «Мотор Січ». Законопроєкт про це має з’явитись у парламенті за кілька тижнів. В останні роки придбати акції підприємства намагалась китайська компанія Skyrizon. Активним опонентом угоди були США, які заявляють, що Китаю потрібні лише військові технології заводу. Тепер китайці, які встигли вкласти в «Мотор Січ» гроші, вимагають компенсації. А в самого підприємства два сайти та фактично два різних керівництва. «Бабель» розповідає складну історію запорізької компанії та пояснює конфлікт між її власниками.

Підприємство «Мотор Січ» було засноване в 1907 році в Запоріжжі, тоді ще Олександрівську. Там відливали чавун та мідь, випускали сільськогосподарські інструменти. У 1916 році завод перейшов від місцевих купців до петербурзької компанії «Дека», яка почала виробляти на ньому двигуни внутрішнього згоряння. Під час Першої світової війни підприємство випускало авіадвигуни для потреб армії. У радянські часи завод активно освоював нові моделі та розширював виробництво. Він почав займати в Запоріжжі декілька кварталів.

Компанія постійно зростала й у 1980-х стала майже монопольним виробником двигунів для радянських ґвинтокрилів. Виробляла й десятки двигунів для літаків — зокрема, її моторами оснащено «Мрію» та «Руслани». У Запоріжжі довкола «Мотор Січі» утворилася чимала інфраструктура — лікарня, професійне училище, будинок культури й навіть ковбасний цех. Виробник заснував допоміжні підприємства в різних українських містах: Сніжному, Конотопі, Вінниці, Гуляйполі, Києві.

У 1995 році «Мотор Січ» стала відкритим акціонерним товариством. Контроль над більшістю акцій отримав директор компанії Вʼячеслав Богуслаєв, який почав працювати на підприємстві ще в 1966 році як інженер-конструктор. Попри розпад Радянського союзу, ринок збуту та попит на продукцію «Мотор Січі» не змінились. Двигуни треба обслуговувати й ремонтувати — і цим теж займалася лише «Мотор Січ».

Завдяки десятиріччям стабільності на заводі збереглось чимало старих, ще радянських порядків. Колишні працівники підприємства в розмові з «Бабелем» згадують, наприклад, що на прохідній ще в нульових стояв бюст Леніна. У місцевій їдальні можна було наїстися за 10 гривень, а в крамниці — задешево придбати продукти. Провести відпустку робітники підприємства можуть, наприклад, на базі відпочинку «Мотор Січі» на одному з дніпровських островів. Там досі старі деревʼяні будиночки, електрика в яких працює по дві години на добу, але й вартість такого відпочинку теж украй дешева.

На початку 2010-х Росія проголосила курс на імпортозаміщення, в тому числі, й авіадвигунів. З 2011-го по 2013 рік конкурент «Мотор Січі», завод «Климов», збільшив випуск авіадвигунів утричі — до 600 штук на рік. Наступного року цей завод повністю перейшов на російські комплектувальні. Інвестиційні компанії, які співпрацюють із «Мотор Січчю», попереджали, що через нову політику Росії запорізьке підприємство може втратити замовлення на двигуни, які приносять йому половину доходу.

Початок війни на Донбасі у 2014 році й подальша заборона торгівлі з Росією вдарили по «Мотор Січі» ще відчутніше. «Коли у 2014-му в нас не стало Росії, справи пішли на спад, — розповідає «Бабелю» Олександр Ситников, який тоді працював на підприємстві у відділі економічної безпеки, — бо на неї тоді припадало до 85 відсотків товарообігу».

Керівництво компанії почало активно розвивати співпрацю з іншими ринками. Насамперед — величезним китайським. Четвертого квітня 2015 року рішенням Кабміну «Мотор Січ» виведено з переліку стратегічних підприємств. Це полегшило операції купівлі чи продажу акцій компанії.

У травні 2017 року китайська компанія Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co. Ltd (далі Skyrizon) вирішила вкласти в українське підприємство 250 мільйонів доларів. «Це пряма модернізація, формування нових технологій, які стають конкурентними на світовому ринку», — казав тоді міністр економічного розвитку й торгівлі Степан Кубів. Згодом стане відомо, що іще роком раніше Вʼячеслав Богуслаєв продав пов’язаним зі Skyrizon компаніям понад 56 відсотків акцій підприємства. Головним активом, який цікавив китайську сторону, були не доходи чи територія, а — технології. За умовами договору, спеціалісти «Мотор Січі» мали взяти участь у будівництві заводу з виробництва двигунів у китайському місті Чунцин.

«Власне, це мав бути завод-близнюк, в основі якого — напрацювання моторсічівців. У перспективі він міг бути й не один: Китай має величезну потребу в гелікоптерах та літаках — як цивільних, так і військового призначення», — пояснив «Бабелю» голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський.

У липні 2017 року СБУ порушила кримінальну справу. Учасників угоди підозрювали в підготовці до злочину та диверсії. Акції підприємства невдовзі заарештували, виконання угоди виявилось замороженим. Skyrizon, як зараз запевняють у китайській компанії, встигла перерахувати лише частину суми — 100 мільйонів гривень.

Вʼячеслав Богуслаєв

У 2019 році Сполучені Штати публічно висловили занепокоєння тим, що Китай отримає доступ до нових військових технологій. До Києва прибув радник із питань нацбезпеки США Джон Болтон, щоб переконати українську владу в небезпеці співпраці з Китаєм. У серпні 2020 року з Володимиром Зеленським телефоном поспілкувався держсекретар США Майкл Помпео. Він відверто заявив про стурбованість інвестиціями КНР в Україну, включно зі спробами придбати виробника двигунів «Мотор Січ».

Skyrizon шукає інші способи отримати бажаний актив. У 2020 році китайці створили спільне підприємство з харківським бізнесменом Олександром Ярославським, яке має стати формальним власником «Мотор Січі». Нова компанія обіцяє передати 25 відсотків акцій державному «Укроборонпрому». Оперативний контроль над підприємством зберіг Вʼячеслав Богуслаєв. Від співпраці з Китаєм він вирішив утриматись.

«Чому Богуслаєв змінив свою думку? Треба зважати, що «Мотор Січ» працює через офшори. Варто американцям ввести санкції проти когось із фігурантів угоди — і це, по суті, заблокує діяльність компанії. Цей фактор не можна не враховувати», — вважає Гліб Канєвський.

Тридцятого грудня 2020 року в підприємства з’являється другий сайт — під назвою «Motor Січ» та з доменним імʼям mc-osa.com.ua. Він зареєстрований на харківську юридичну особу, яка має таку саму адресу, як і принаймні одна компанія Олександра Ярославського. На цьому сайті починають з’являтися документи й заяви про угоду з авіабудівним підприємством — авторства Skyrizon Aircraft Holdings Limited. Зокрема, там було й оголошення про збір акціонерів товариства 31 січня 2021 року. На цих зборах представники Ярославського й китайської сторони нібито планували усунути від керівництва компанією Богуслаєва, але їм завадила СБУ: працівники служби прийшли на засідання й зірвали його. На офіційній сторінці підприємства згадані збори назвали спробою рейдерства.

Якби збори й було б проведено — невідомо, як виконували б їхнє рішення, адже 28 січня президент наклав санкції на китайські підприємства, пов’язані з купівлею акцій «Мотор Січі», таким чином заблокувавши для них будь-яку господарську діяльність на території України. Тепер «Мотор Січ» може перейти у державну власність.

Skyrizon подала арбітражний позов проти України на 3,6 мільярда доларів — як компенсацію за нереалізовані плани будівництва китайських заводів. Китайська влада вже висловилась про можливу націоналізацію «Мотор Січі»: «Китай вимагає врахувати законні права китайських акціонерів та інвесторів», — заявив речник МЗС країни Чжао Ліцзянь.