Що відбувається, коли вірус потрапляє в організм?
Людський організм бореться з патогенами у кілька стадій. Спершу на інфекцію реагує вроджений імунітет. Він намагається зупинити інфекцію моментально і активує нейтрофіли, макрофаги та дендритні клітини. Вони атакують усе, що виглядає чужорідним для організму — наприклад, вірусні РНК та ДНК. Якщо це не працює, до боротьби приєднується набутий імунітет. Він виробляє Т-лімфоцити і антитіла.
Що таке антитіла і як вони борються з інфекцією?
Антитіла, або імуноглобуліни ― спеціальні білки, що борються з вірусними інфекціями та небезпечними бактеріями. Вони поділяються на два види ― зв’язуючі та нейтралізуючі. Нейтралізуючі приєднуються до молекул коронавірусу так, що блокують шипоподібний білок, який вірус використовує, щоб проникнути всередину клітин. Зв’язуючі ― просто приєднуються до молекул вірусу і повідомляють про інфекцію білим кров’яним тільцям, після чого Т-лімфоцити поглинають та знищують інфіковані клітини.
Як довго антитіла зберігаються в організмі після одужання?
На початку пандемії дослідники вважали, що антитіла до коронавірусу зникають дуже швидко. У липні вчені Каліфорнійського університету у Лос-Анджелесі з’ясували, що у перші місяці кількість антитіл скорочується вдвічі кожні 36 днів.
Останні дослідження доводять, що інфекція може залишати більш тривалий імунітет, а антитіла зберігаються у організмі щонайменше пів року. Учені University of Arizona College of Medicine дійшли висновку, що антитіла залишаються у крові п’ять-сім місяців. Їхні колеги з Каліфорнійського університету у Сан-Дієго стверджують, що понад вісім .
Чи може бути так, що антитіла не виробляються?
Так. Інколи вроджений імунітет знищує інфекцію ще до того, як організм може виробити до неї антитіла. У інших випадках — вони погано виробляються через індивідуальні особливості організму. Проте навіть тоді ті, хто захворів на коронавірус, мають так званий клітинний імунітет — Т-лімфоцити самостійно навчаються ідентифікувати та знищувати вірус. Їх мають усі інфіковані.
Що відбувається, коли антитіла та Т-лімфоцити зникають?
Навіть тоді, коли антитіла і Т-лімфоцити зникають з крові, імунна система зберігає інформацію про боротьбу з інфекцією на майбутнє. Частина В-лімфоцитів та Т-лімфоцитів перетворюється на так звані клітини пам’яті.
Вони можуть жити роками. У 2003 році учені встановили, що клітинна пам’ять про боротьбу з віспою зберігається в людському організмі навіть через 60 років після вакцинації. Те ж саме з іспанським грипом — В-клітини тих, хто перехворів ним у 1918-му, «пам’ятали» вірус навіть через 90 років після пандемії.
Про клітинну пам’ять, що виробляється внаслідок коронавірусної інфекції, відомо менше. Проте Дженніфер Ден з Каліфорнійського університету у Сан-Дієго та її колеги стверджують, що у той час як рівень антитіл поступово знижується, кількість клітин пам’яті впродовж п’яти місяців після інфекції лише зростає.
На користь того, що організм може зберігати пам’ять про коронавірус, свідчить також той факт, що люди, які вилікувалися від вірусу SARS, мають Т-клітини, які пам’ятають вірус, навіть через 17 років після спалаху хвороби. У разі повторного інфікування ці клітини можуть швидко мобілізувати організм.
Це означає, що якщо людина перехворіла коронавірусом, вона вже не захворіє?
Якщо людина виробила певний імунітет до хвороби, ризик повторного інфікування — менший, проте усе одно існує. Саме це мають на увазі коли рахують ефективність вакцини у відсотках. Якщо у Moderna ефективність становить 94,5 відсотка — це означає, умовно, що із 1 000 людей, які отримали вакцину, 945 не захворіли, однак 55 — підхопили коронавірус.
Довготривалий імунітет виробляється не у всіх. Це підтверджують випадки повторного інфікування — лише в Україні їх понад дві тисячі. Імунолог Александр Сетте з La Jolla Institute for Immunology зазначає, що без довготривалого імунітету залишаються близько 10 відсотків інфікованих.
Як тоді зрозуміти, наскільки ти захищений від повторного зараження?
Поки — ніяк. Тест на антитіла показує, чи є вони взагалі у крові, однак не відрізняє «нейтралізуючі» антитіла від решти. Імунна відповідь залежить і від інших чинників: клітинної пам’яті та активності В- та Т-клітин. Їх ще потрібно краще дослідити.
Немає жодної гарантії, що людина, яка перехворіла на коронавірус і виробила до нього антитіла, не захворіє вдруге. Тому дослідники рекомендують зробити щеплення. Науковці Icahn School of Medicine at Mount Sinai стверджують, що для тих, хто у минулому інфікувався патогеном, ймовірно, може бути достатньо однієї дози.