Чотири місяці тому під Харковом розбився літак із 19 курсантами та 7 офіцерами. Розповідаємо про останні хвилини польоту — і про те, чому сталася катастрофа

Автор:
Оксана Коваленко
Редактори:
Євген Спірін, Гліб Гусєв
Дата:
Чотири місяці тому під Харковом розбився літак із 19 курсантами та 7 офіцерами. Розповідаємо про останні хвилини польоту — і про те, чому сталася катастрофа

Vyacheslav Madiyevskyy / Ukrinform / Barcroft Media / Getty Images

Чотири місяці тому, 25 вересня минулого року, літак Ан-26Ш із 27 людьми на борту заходив на посадку в районі міста Чугуїв Харківської області та розбився. Загинули 19 курсантів і 7 офіцерів — членів екіпажу. Один курсант-третьокурсник Вʼячеслав Золочівський вижив. Наступного дня в країні оголосили траур і створили комісію, яка повинна була зрозуміти, чому літак упав. У кінці грудня 2020 року Держбюро розслідувань оголосило підозри командувачу Військово-повітряних сил Сергію Дроздову, командиру частини, у якій проходили практику курсанти, Вʼячеславу Глазунову і керівнику польотів Олексію Жуку. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко відновлює хронологію катастрофи по хвилинах і разом зі слідчим Іваном Пузиревським відповідає на запитання, чому літак розбився.

1.

Військова частина А4104 базується в місті Чугуїв Харківської області. Тут розташована навчальна авіаційна бригада, куди курсанти Харківського університету повітряних сил імені Івана Кожедуба приїжджають на практику. У частині тренуються майбутні пілоти, штурмани, техніки.

Під час практики курсанти-льотчики вчаться керувати літаками, штурмани —прокладають курс, розраховують мінімальну безпечну висоту, час польоту і необхідну кількість палива. У льотчиків і штурманів різні програми польотів. Серед навчальних літаків для штурманів був і Ан-26Ш. У салоні були встановлені десять двомісних парт. На кожній прилади, рація, киснева маска, парашут — все розраховано на одну людину. Друге місце за партою — для інструктора. Щоб він міг допомагати і перевіряти роботу курсанта. Конструкція літака була розрахована на десять курсантів-штурманів.

«Бабель»

Командир частини підписував планову таблицю польотів, де вказував усіх учасників польоту, програму польоту, час зльоту і посадки для кожного дня практики. У ній же вказували командира екіпажу і його склад, а також всіх курсантів, які будуть на борту.

Двадцять пʼятого вересня 2020 року близько четвертої години дня курсанти на борту літака Ан-26Ш готувалися до вечірнього польоту. На борту було 27 людей. Двоє курсантів-льотчиків, які проходили практику після 4-го курсу, 18 курсантів-штурманів, двоє інструкторів і екіпаж. Літаком керував досвідчений екіпаж — командир, борттехнік, штурман, радист і механік.

Вів літак і інструктував курсантів-пілотів тридцятирічний командир екіпажу майор Богдан Кишеня. Перед цим він 11 місяців не літав у темний час доби. Через таку тривалу перерву він зобовʼязаний був перед цим політати вночі з інструктором — більш досвідченим пілотом, скласти залік і після цього вже літати самому. Але його допустили до польоту без перепідготовки.

Увечері 25 вересня літак повинен був вісім разів злетіти, сісти, проїхати по злітній смузі 5—10 хвилин, зупинитися і потім знову вийти на зліт. Зупинка потрібна для того, щоб фахівці оглянули літак, а курсанти-пілоти змінили один одного за штурвалом другого пілота.

Але керівник польотів, який перебуває на пункті на землі під час польотів і стежив за ними, дозволив скоротити час, який літак мав бути на землі. Він дав дозвіл на польоти «конвеєром»: літак сідав, торкався злітної смуги, проїжджав по ній кілька метрів по прямій і знову злітав. Курсанти-льотчики мінялися місцями в польоті.

Vyacheslav Madiyevskyy / Ukrinform / Barcroft Media / Getty Images

Курсант-льотчик із позивним 99 доповів керівнику польотів, що готовий до вильоту, і запитав дозволу на виліт «конвеєром». Керівник польотів сказав: «99, зліт «конвеєром» дозволяю». О 18:50 літак злетів.

Літак чотири рази піднімався, пролітав по колу, йшов на посадку, торкався злітної смуги, проїжджав по ній і злітав знову. Всі прилади показували, що до цього моменту літак був справний.

Близько пів на девʼяту вечора літак знизився, торкнувся злітної смуги і заходив на пʼяте коло. На цьому колі і сталася катастрофа.

Злетом командував курсант-льотчик. Командир екіпажу Богдан Кишеня повинен був його підстраховувати. Коли літак почав злітати, борттехнік екіпажу побачив, що один із датчиків показав несправність лівого двигуна. Борттехнік не доповів про це як годиться, а тому командир, очевидно, його не зрозумів.

Wikimedia

Коли штурман запитав, яке рішення він приймає, курсант-льотчик дав команду продовжувати зліт. Командир перепитав борттехніка, що сталося, лише після зльоту. Як правило, при таких поломках від зльоту відмовляються. Ось як все відбувалося по хвилинах.

Підозрювані

  1. Олексій Жук — керівник польотів. Це одна з найвідповідальніших посад. Слідство йому закидає те, що він дозволив зліт «конвеєром». Слідство вважає, що саме «конвеєр» став однією з причин катастрофи: якби несправність виявили при стандартному зльоті, у екіпажу був би якийсь час зупинити літак. Інструкція зобовʼязує при такій поломці скасувати зліт. Керівництво з експлуатації Ан-26 не передбачає злети «конвеєром». Крім того, коли Жук дізнався про поломку, на думку слідства, він повинен був запропонувати допомогу, але він цього не зробив.

  2. Вʼячеслав Глазунов — командир частини. Слідство вважає, що він не повинен був затверджувати план польотів і дозволяти курсантам-штурманам перебувати в літаку, на якому практикувалися льотчики.

  3. Сергій Дроздов — командувач Військово-повітряних сил ЗСУ. Слідство вважає, що він створив помилкове уявлення у військових, що польоти «конвеєром» на літаку Ан-26 безпечні. Він у 2018 році затвердив тимчасовий курс для льотчиків, де вказувалася можливість курсантам 5-го курсу у двох вправах виконувати польоти «конвеєром» на літаках Ан-26.

2.

20:35:53

Літак перевели на злітний режим. Злетом командував курсант-льотчик.

20:36:05 / літак був на злітній смузі

Борттехнік побачив, що двигун перестав працювати на повну потужність. «Командире, я не зрозумів», — сказав він.

20:36:05 / літак був на злітній смузі

Штурман запитав, чи злітати літаку, чи залишитися на землі.

20:36:09

Курсант вирішив злітати.

20:36:12

Командир екіпажу уточнив у борттехніка, що він говорив. Той розповів, що мова йде про поломку двигуна.

20:38:09 / літак був у небі

Командир екіпажу і штурман повідомили на землю керівнику польотів про поломку двигуна.

20:38:19 / літак був у небі

Керівник польотів прийняв повідомлення і на запитання інженера «Що робити?» відповів: «Зустрічаємо».

20:41:27 / літак був у небі

Керівник польотів наказав заходити на посадку.

20:44:13 / літак був у небі

Керівник польотів отримав підтвердження від екіпажу про те, що літак йде на посадку і дав дозвіл сідати.

20:44:49

Літак розбився.

Barcroft Media / Contributor / Getty Images

3.

В авіації рівень небезпеки поділяють на кілька етапів: від складної ситуації, коли все ще можна виправити, до катастрофічної, коли ймовірність падіння літака висока. За даними чорних скриньок, екіпаж встиг виконати пʼять дій від того моменту, як виявилася неполадка двигуна. Щоразу екіпаж приймав неправильне рішення. Все це, а також те, що на борту було більше курсантів, ніж належить, і призвело до катастрофи.

  • При посадці екіпаж не врахував, що літак сідає на одному двигуні, і відкрив закрилки (система гальмування), ніби двигуни працювали на повну потужність.
  • Екіпаж не поміняв кут гвинта. За правилами, лопаті гвинта при посадці ставляться паралельно напрямку повітря. Але екіпаж виставив їх під правильним кутом із великим запізненням. Літак занесло, він завалився на лівий бік і впав.
  • Курсанти-штурмани проходили практику одночасно з курсантами-пілотами за рахунок їхнього палива. Тому на борту і перебували 27 курсантів замість 10. Це збільшило кількість жертв.

SERGEY BOBOK / AFP / Getty Images