Південна Корея не перемогла коронавірус, а навчилася з ним жити без локдауну. Людей масово тестують, а лікарі-детективи стежать за кожним інфікованим по GPS — за матеріалом Bloomberg

Автор:
Сергій Пивоваров
Редактор:
Євген Спірін
Дата:
Південна Корея не перемогла коронавірус, а навчилася з ним жити без локдауну. Людей масово тестують, а лікарі-детективи стежать за кожним інфікованим по GPS — за матеріалом Bloomberg

Кампанія на підтримку країн, які борються з пандемією коронавірусу, в Олімпійському парку в Сеулі, 24 жовтня 2020 року. Цього дня в Південній Кореї придушили черговий спалах інфекції.

Chung Sung-Jun / Staff / Getty Images

На початку пандемії коронавірусу Південна Корея зробила ставку на два методи: масштабне тестування населення і оперативне відстеження контактів інфікованих. При цьому влада жодного разу не запроваджувала повний локдаун у жодному з міст і регіонів, щоб не нашкодити економіці. Для цього вже на початку лютого розробили і почали масово виробляти високоточні експрес-тести. А співробітникам, які відстежували контакти, надали доступ до особистих цифрових даних. Десять місяців потому владі вдається утримувати ситуацію під контролем і швидко придушувати локальні спалахи інфекції. «Бабель» переказує великий матеріал Bloomberg про те, як Південна Корея навчилася стримувати коронавірус і жити з ним без суворих обмежень.

Старшокласники Сеулу складають південнокорейський аналог ЗНО в період пандемії коронавірусу, 3 грудня 2020 року.
Дезінфекція класу в сеульській середній школі YoungSang, 1 грудня 2020 року.

Старшокласники Сеулу складають південнокорейський аналог ЗНО в період пандемії коронавірусу, 3 грудня 2020 року. Дезінфекція класу в сеульській середній школі YoungSang, 1 грудня 2020 року.

Chung Sung-Jun / Staff / Getty Images

У середині лютого 2020 року Пак Йон Джун, директор з епідеміологічних розслідувань Корейського агентства з контролю і профілактики захворювань (KDCA), екстрено прибув до 2,5-мільйонного міста Тегу. До цього в країні фіксували поодинокі випадки нового коронавірусу, але тут стався перший спалах — серед членів закритої секти «Церква Ісуса Сінчхонджі» з понад 200 тисячами послідовників по всьому світу.

До цього відомство Пак Йон Джуна готувалося останні пʼять років. Але тепер директор бачив, як цифра щоденних випадків захворювання ставала спочатку двозначною, потім тризначною, і сумнівався, чи вдасться утримати ситуацію під контролем.

Південна Корея отримала урок з минулої епідемії

У 2015 році у десятках країнах по всьому світу трапилися точкові спалахи коронавірусу MERS-CoV. Південна Корея виявилася однією з найбільш постраждалих. Усе почалося з одного пацієнта, який потрапив до лікарні Сеулу з гострою пневмонією. Тільки через пʼять днів вдалося встановити, що він був першим носієм вірусу MERS. До цього часу інфекція вже перекинулася на сусідні лікарні. Зрештою протягом місяця померло 38 людей.

Після цього уряд запустив реформу охорони здоровʼя. Відділ МОЗ — KDCA — став «генштабом» з боротьби з епідеміями. Він отримав більше автономії для оперативних рішень — з мінімумом бюрократичних зволікань.

До закону про охорону громадського здоровʼя внесли поправки, щоб швидше відстежувати контакти інфікованих. Для цього дозволили доступ до GPS-даних мобільних телефонів, історії використання кредитних карт та інших джерел. Закон вимагав, щоб ця інформація використовувалася тільки для «запобігання поширенню інфекції». Як тільки ризики минули, її потрібно було знищити.

Технологія відстеження порушників маскового режиму, розроблена SK Telecom, відображається на екрані в штаб-квартирі компанії в Сеулі, 26 травня 2020 року.

Chung Sung-Jun / Staff / Getty Images

Перші набори для тестування розробили і схвалили за кілька тижнів

У середині січня 2020 року керівництво KDCA терміново відкликали з відпусток. У штаб-квартиру запросили дослідників з місцевих біотехнологічних компаній. Спільними зусиллями розробили набори для тестування на основі генетичної послідовності вірусу, яку нещодавно розшифрував і оприлюднив Китай. Раніше на те, щоб узгодити і схвалити усі протоколи, йшло близько року, тепер перші експрес-тести почали виробляти вже 4 лютого.

У цих бліц-тестів були три важливі складові: 95-відсоткова точність результату протягом близько години, низька собівартість і швидке виробництво. У перші дні Південній Кореї вдалося протестувати понад 140 тисяч людей з 52-мільйонного населення країни. При цьому постійно розробляються нові, щоразу досконаліші набори для тестування. Черговий експрес-тест на антиген схвалили в листопаді.

На сьогодні в Кореї більш ніж достатньо тестів для внутрішнього тестування. Адже тільки одне з великих підприємств виробляє 2,5 мільйона експрес-тестів на тиждень. Зараз значна їх частина йде на експорт.

Працівники виробничої лінії експрес-тестів Ichroma Covid-19 Ab у штаб-квартирі Boditech Med Inc. у Чунчхоні, 3 квітня 2020 року.

Bloomberg / Contributor / Getty images

Завдяки швидкому затвердженню тестів Корея значно випередила більшість країн, але медперсонал на передньому краї все ще залишався в зоні ризику. Ан Йо Хьон, 40-річна анестезіолог з Центру охорони громадського здоровʼя у портовому місті Пусан, згадує: «Нам не вистачало захисного спорядження для безпечного тестування. Перехресне зараження від пацієнтів до лікарів було постійною проблемою».

Зрештою у неї виникла ідея: щось на зразок телефонної будки або кіоску, де медпрацівник міг би стояти, використовуючи пару рукавичок, вмонтованих в одну зі скляних стін, щоб взяти мазок у пацієнта, який стоїть навпроти. Замість громіздкого захисту всього тіла потрібна тільки маска. Ан Йо Хьон попросила керівництво виділити трохи грошей на прототипи, і до березня вже мала робочу модель. Невдовзі такі будки зʼявилися по всій країні — на вулицях, у лікарнях та інших установах. Також додалося ще одне місцеве нововведення — спеціально облаштовані станції, де водій міг здати тест, не виходячи з авто.

До середини березня в Кореї протестували вже понад чверть мільйона людей, тоді як, приміром, у США — менш ніж 35 тисяч. Приблизно в цей же час щоденна кількість нових випадків інфікування впала нижче 100 і залишалася на цьому рівні протягом кількох місяців.

Кабіни безпеки в центрі тестування в лікарні в Сеулі, 24 липня 2020 року.
Медичний працівник бере зразки у людей в центрі попереднього тестування в Сеулі, 12 грудня 2020 року.

Кабіни безпеки в центрі тестування в лікарні в Сеулі, 24 липня 2020 року. Медичний працівник бере зразки у людей в центрі попереднього тестування в Сеулі, 12 грудня 2020 року.

Bloomberg / Contributor / Getty images; Chung Sung-Jun / Staff / Getty Images

Лікарям довелося стати детективами і відстежувати контакти

Другим головним компонентом корейської антивірусної стратегії був ретельний підхід до відстеження контактів. Займаються такою роботою переважно військові лікарі. Одного з них, Чана Ханараму, відрядили в Інчхон, промисловий центр з населенням близько трьох мільйонів людей на захід від Сеулу. Зараз Чан і його команда з шести людей перевіряють контакти кожного, хто заразився в місті.

Механізм відстеження працює так. Тільки-но пацієнт отримує позитивний результат тесту, працівники лікарні просять його розповісти, де, коли і з ким він контактував. Цю інформацію передають Чану і його команді, які звіряють покази пацієнта з цифровими даними про його переміщення.

Люди часто кажуть неправду про те, куди вони ходили і з ким бачилися. Хоча і знають, що у влади є доступ до їхніх особистих цифрових даних. Чан пояснює, що корейці дуже бояться отримати тавро «рознощика вірусу». Крім того, закон зобовʼязує публікувати дані про переміщення інфікованих, але не зазначати імʼя. Однак цих даних достатньо, щоб таку людину могли вирахувати сусіди або колеги по роботі.

Офіс Чана схожий на кабінет поліцейського детектива. На стінах розвішані дошки з імʼям «підозрюваного», обведеним червоним маркером. А від нього йдуть стрілки до можливих контактів. Мета лікарів-детективів полягає в тому, щоб ідентифікувати всі контакти протягом кількох годин, максимум протягом одного дня, а в ідеалі — визначити джерело інфекції.

Відвідувач сканує QR-код, повʼязаний з національною системою відстеження контактів, перед входом до будівлі уряду в Сеулі, 4 вересня 2020 року.

Bloomberg / Contributor / Getty images

Такі методи допомогли придушити кілька великих спалахів

Спалах інфекції серед членів секти Сінчхонджі в середині лютого став першим і одним із наймасштабніших у країні. Усе ускладнювалося тим, що це була дуже закрита і законспірована спільнота. Її члени приховували приналежність до секти навіть від своїх найближчих родичів. Влада налякала глав секти тюремним терміном і тільки після цього отримала список з понад 200 тисяч імен послідовників Сінчхонджі.

Директор з епідеміологічних розслідувань KDCA Пак Йон Джун і його команда кинули всі сили на те, щоб придушити спалах. Для цього ізолювали близько девʼяти тисяч «підозрюваних». Їх протестували, а потім перевірили контакти кожного. Зрештою вдалося встановити, хто став джерелом інфекції. А до середини березня ситуацію вже контролювали і кількість нових інфікованих пішла на спад.

У серпні релігійні й консервативні організації влаштували велику акцію протесту проти дій уряду в центрі Сеулу. Демонстрантів звозили з усієї країни. За GPS-даними нарахували близько 35 тисяч осіб, які брали участь у протестах або просто перебували поблизу. Співробітники KDCA вирахували кожного з них і розіслали інструкції муніципальній владі, щоб ті протестували і перевірили контакти всіх цих людей. Зрештою виявили близько 600 інфікованих. Кількість щоденних нових випадків захворювання зросла до максимуму (441 особа) наприкінці серпня, але вже у вересні знизилася до 100.

Дезінфекція протестантської церкви в Сеулі на тлі побоювань щодо поширення коронавірусу, 21 серпня 2020 року.

Chung Sung-Jun / Staff / Getty Images

Уряд знайшов золоту середину між суворою ізоляцією і безконтрольною передачею вірусу

Влада Південної Кореї жодного разу не запроваджувала тотальний локдаун за весь час пандемії. Але при цьому утримувала вірус під контролем, ніколи не перемагаючи його повністю, але й не дозволяючи поширюватися до таких масштабів, щоб із ним неможливо було впоратися. «Ми називаємо це довгостроковим придушенням. Основна концепція, над якою ми працюємо — це співіснування з COVID-19», — каже Пак Йон Джун.

Цю концепцію повністю підтримують в уряді. Адже повний локдаун завдав би шкоди економіці. А це, ймовірно, спричинило б невдоволення методами влади, зокрема, використанням особистих цифрових даних. А так — ресторани, кафе, кінотеатри і навіть нічні клуби та тренажерні зали продовжують працювати, хіба що з обмеженою кількістю відвідувачів і обовʼязковим масковим режимом.

У вересні Організація економічного співробітництва і розвитку прогнозувала, що корейська економіка скоротиться лише на один відсоток у 2020 році порівняно із середнім спадом на 4,1 відсотка у країнах G20.

Корея жодного разу за час пандемії повністю не закривала кордон для туристів, хоча й посилила заходи безпеки. Усім, хто вʼїжджає, пропонують відбути 14-денний карантин. Але якщо у вас термінові справи, то можна подати заявку до KDCA. Якщо її схвалять, то потрібно тільки дочекатися негативного результату тесту. Зазвичай на це йде близько години. А далі ви можете вирушати у своїх справах, але під постійним цифровим наглядом лікарів-детективів.

Південнокорейський солдат з написом «Зона, вільна від Covid-19» стоїть на контрольно-пропускному пункті в міжнародному аеропорту «Інчхон», 9 березня 2020 року.

Bloomberg / Contributor / Getty images

Наприкінці листопада в Сеулі стався черговий спалах коронавірусу. Максимальні обмеження, які запровадила влада — заборона на зібрання понад 50 осіб і комендантська година для нічних клубів і роздрібних торговців з 21:00. За кілька тижнів спалах пішов на спад. Південна Корея настільки впевнена в тому, що зможе продовжувати нормальне життя і, як і раніше, стримувати вірус, що навіть не поспішає укладати угоди на поставки вакцин проти коронавірусу.

У такій ситуації найважче доводиться співробітникам KDCA і лікарям-детективам. Чан Ханарама, який відстежує контакти інфікованих в Інчхоні, часто спить просто в офісі. Понад 80 відсотків його колег скаржаться на «високий рівень вигоряння» через понаднормову працю.

Пак Йон Джун з KDCA протягом 10 місяців пандемії працює по 16 годин шість днів на тиждень. Рідко в які недільні дні йому вдається побачитися з сімʼєю. Але він каже, що це було того варте. Адже Корея зуміла встановити таку рівновагу у стримуванні коронавірусу, що, цілком імовірно, зможе протриматися до закінчення пандемії.