23 роки тому Леонід Каденюк став першим (і наразі єдиним) астронавтом незалежної України. Так він підвищував престиж країни як космічної держави. Ось його історія — в архівних фото

Автор:
Сергій Пивоваров
Редактор:
Євген Спірін
Дата:

Леонід Каденюк прилетів із США до аеропорту «Бориспіль» після повернення з космосу, 12 січня 1998 року.

ЦКФФА ім. Пшеничного

Девʼятнадцятого листопада 1997 року із Космічного центру Кеннеді стартував шаттл Columbia, на борту якого у складі міжнародної місії був перший і наразі єдиний астронавт незалежної України Леонід Каденюк. Крім наукових досліджень у Каденюка була ще одна важлива мета — підтримати імідж України на міжнародному рівні. Для цього він узяв на борт український прапор і герб, портрети Тараса Шевченка та Сергія Корольова. Завдяки Каденюку в космосі прозвучав гімн України. Після повернення додому він став національним героєм, працював радником керівництва держави з питань авіації і космонавтики, устиг побути депутатом Верховної Ради. До кінця життя він бідкався, що держава недостатньо розвиває ракетно-космічну галузь. «Бабель» згадує історію польоту Каденюка в космос у архівних фото.

Леонід Каденюк під час тренувань у центрі NASA, липень 1996 — листопад 1997 року.

Державне космічне агентство України

На початку 1990-х в Україні панували економічна та політична кризи. Гіперінфляція і шахтарські страйки у 1993 році призвели до дострокових президентських виборів улітку наступного року. Новим главою української держави став Леонід Кучма, колишній директор двох головних центрів радянського (а згодом і українського) ракетобудування в Дніпрі — заводу «Південмаш» і Конструкторського бюро «Південне». Щоб зміцнити свій авторитет у внутрішній політиці та підвищити міжнародний престиж України, Кучма робить ставку на космос.

У 1994 році він домовився зі своїм американським колегою Біллом Клінтоном про співпрацю в космічній сфері та політ українського астронавта на американському космічному кораблі. «США пішли назустріч, мовляв, так, треба підтримати Україну і в цьому плані, оскільки вважається, що Україна — космічна держава, тож давайте ми перед усім світом візьмемо в команду українського космонавта», — згадував Кучма.

Мати Леоніда Каденюка Ніна Каденюк у селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області, вересень 1997 року.

ЦКФФА ім. Пшеничного; «Бабель»

У 1995 році Державне космічне агентство України оголосило набір до льотного загону. Щоправда, головний претендент з 28 кандидатів був відомий фактично від самого початку. На той момент лише Леонід Каденюк мав необхідні знання та підготовку. Кадровий військовий і льотчик-випробувач, ще в середині 1970-х він пройшов жорсткий відбір до загону радянських космонавтів. Налітав понад 2 400 годин на 54 типах і модифікаціях літаків. Пройшов підготовку як командир багаторазової космічної системи «Буран» і транспортного корабля «Союз-ТМ». Був знайомий із будовою американських космічних шатлів.

Космічний шатл Columbia викочують на стартовий майданчик на гусеничному транспорті під час підготовки до місії STS-87, 29 жовтня 1997 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Він також прекрасно підходив для ідеологічної місії — народився у селі на Буковині в родині сільських учителів та вільно володів українською. І в цьому плані вигідно відрізнявся від свого дублера Ярослава Пустового — уродженця російської Костроми.

Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк під час підготовки в центрі NASA, вересень 1997 року. Дублер Каденюка Ярослав Пустовий під час підготовки в центрі NASA у вересні 1997 року. У космос він зрештою й не полетів. З 2007 року живе в Канаді, став одним із розробників канадського Центру підготовки космонавтів. У 2014 році приєднався до Canadian Space Commerce Association, а згодом став президентом організації.

Wikipedia

Екіпаж місії STS-87. У помаранчевих костюмах (зліва направо): Калпана Чавла (США), Стівен Ліндсі (США), командир місії Кевін Крегель (США), Леонід Каденюк (Україна). У білих скафандрах (зліва направо): Вінстон Скотт (США), Такао Дої (Японія), вересень 1997.

Wikipedia

Улітку 1996 року Каденюк вирушив до США, де до осені наступного року проходив підготовку в центрі NASA. Зрештою 19 листопада 1997 року Каденюк з міжнародною групою астронавтів полетів у космос на шатлі Columbia місії STS-87. «Я чекав цього моменту 36 років, з десятирічного віку. Полетів у 46 років. Я сидів спокійно, мене це навіть вразило», — згадував українець.

Запуск шатла Columbia місії STS-87 з Леонідом Каденюком на борту, 19 листопада 1997 року.

Державне космічне агентство України

Політ тривав 15 діб 16 годин і 35 хвилин. У кожного з членів місії було своє завдання. Каденюк працював у космосі як учений-біолог, вивчав вплив невагомості на зростання ріпи, сої та моху. До цього його готували в Інституті ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України.

Леонід Каденюк займається біологічними експериментами в космосі під час місії 19 листопада — 5 грудня 1997 року. Леонід Каденюк з гербом і прапором України на борту шатла Columbia під час місії 19 листопада — 5 грудня 1997 року.

Державне космічне агентство України

Каденюк успішно виконав також ідеологічну місію. На борт шатла він узяв прапор і герб України, герб Києва, «Кобзар», портрети Тараса Шевченка та ракетобудівників Сергія Корольова і Михайла Янгеля, записи з піснями Анатолія Соловʼяненка, Дмитра Гнатюка і групи «ВВ». Кожен з астронавтів міг обрати дві мелодії для сигналу, яким будили екіпаж. І на замовлення Каденюка з Центру управління польотами в Гʼюстоні на борт Columbia двічі транслювали гімн України. «Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн прозвучав у відкритому космосі». Також під час місії Каденюк провів «космічний урок» для 40 тисяч українських і американських школярів.

Після повернення на Землю майже весь грудень 1997-го Каденюк їздив найбільшими американськими містами. А в січні 1998 року повернувся до України, де його зустрічали як національного героя.

Зустріч Леоніда Каденюка в аеропорту «Бориспіль». Зліва направо: мати астронавта Ніна Каденюк, голова Київської міськадміністрації Олександр Омельченко, голова Державного космічного агентства України Олександр Негода, 12 січня 1998 року. Леонід Каденюк обіймається з матірʼю під час зустрічі в аеропорту «Бориспіль», 12 січня 1998 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Каденюку присвоїли звання генерал-майора авіації, звання Героя України і дали орден «За мужність». У липні 1999 року він став позаштатним помічником президента з питань авіації і космонавтики. З 2002 по 2006 рік був депутатом Верховної Ради. У парламенті став заступником голови комітету з питань національної безпеки і оборони. У 2011 році був радником премʼєр-міністра з питань авіації і космонавтики та радником голови Державного космічного агентства України.

Леонід Каденюк у званні генерал-майора авіації, квітень 1998 року. Леоніда Каденюка нагороджують титулом «Людина року — 97», 7 березня 1998 року.

ЦКФФА ім. Пшеничного; ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Каденюк захистив дисертацію, став почесним професором кількох університетів, написав книгу про свій політ «Місія — Космос», брав участь у міжнародних конференціях й активно працював з молоддю.

Урочиста зустріч Леоніда Каденюка в Полтаві, 10 травня 1998 року. Леонід Каденюк оглядає експонати Полтавського музею авіації та космонавтики, травень 1998 року.

ЦКФФА ім. Пшеничного; ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Перший космонавт України постійно турбувався про фінансування державних космічних програм, переконував керівництво країни підтримувати її статус як космічної держави. «Усі ми вміємо працювати, тільки сама держава грошей на космос майже не виділяє. Галузь працює не завдяки, а всупереч існуючим обставинам і практично в автономному режимі, заробляє гроші, виконуючи комерційні замовлення».

Леонід Каденюк майже за місяць до смерті, 26 грудня 2017 року.

УНІАН

Тридцять першого січня 2018 року Леонід Каденюк помер від серцевого нападу під час ранкової пробіжки в київському парку. В останні роки він займався переважно громадською діяльністю і наукою, виступав за збереження навколишнього середовища. «Я б усіх політиків запустив у космос, щоб вони подивилися, на що піднімають руку», — говорив Каденюк в одному зі своїх інтервʼю.

Прощання з Леонідом Каденюком у Києві, 2 лютого 2018 року.

УНІАН