Тайвань дізнався про спалах одним з перших і був готовий до коронавірусної загрози
Минулого тижня кількість інфікованих коронавірусом у світі перевищила 50 мільйонів. Щоб обмежити поширення недуги, країни Європи запроваджують нові обмеження та повторні локдауни.
Тим часом острівна держава Тайвань, якій у березні пророкували один з найгірших спалахів, майже перемогла коронавірус. З минулого січня у Республіці Китай зафіксували 605 випадків інфікування, сім з них — летальні. У жовтні минуло 200 днів з останньої передачі патогену всередині країни.
Значною мірою це пояснюється тим, що Тайвань дізнався про спалах коронавірусу одним з перших. Коли 30 грудня китайський лікар Лі Веньлян заявив про випадки дивної та схожої на SARS хвороби в Ухані у WeChat, повідомлення відразу репостнули на PTT — тайванський сайт, де користувачі публікують і обговорюють новини, подібний до американського Reddit.
Тайванці у захисних костюмах дезінфікують вулиці та громадські місця.
Lin Yen Ting / SOPA Images / LightRocket / Getty Images; Annabelle Chih / NurPhoto / Getty Images
Невдовзі після цього його побачили місцеві чиновники. На відміну від Китаю, який намагався приховати спалах хвороби, Тайвань терміново відправив електронного листа до ВООЗ (там його проігнорували) і мобілізувався.
Він був готовий до спалаху коронавірусу — у 2003-му Тайвань серйозно постраждав від епідемії тяжкого гострого респіраторного синдрому. Першого січня 2020 року на острові почали проводити температурний скринінг усіх пасажирів з Уханю. Три тижні потому в Республіці Китай зафіксували перший випадок інфікування — і сполучення з Уханем закрили повністю.
Влада країни посилила виробництво масок і захисного спорядження та тимчасово заборонила його експорт. Девʼятнадцятого березня Республіка Китай закрила кордони для більшості іноземних громадян — їх знову відкрили лише 29 червня.
У країні запровадили обов’язковий двотижневий карантин — за день карантину тайванцям платили близько 35 доларів
Тайвань не вводив локдаун, проте від самого початку запровадив обов’язковий карантин для усіх, хто був за кордоном. Іноземці могли пройти самоізоляцію в одному з готелів, які переобладнали з огляду на пандемію. Мешканці Тайваню — у себе вдома, за умови наявності окремої вбиральні. За дотриманням карантину стежила поліція та працівники Центрального командно-епідемічного центру. Оператори моніторили місцерозташування абонентів, і якщо людина виходила за межі «дозволеної» зони, сповіщали про це медиків і правоохоронців.
Працівники метро у Тайбеї перевіряють температуру пасажирів за допомогою термосканера, 19 березня 2020 року.
Те саме траплялося, якщо телефон був вимкнений. За дотримання карантину тайванці отримували 35 доларів на добу. Порушникам виписували штрафи до 35 тисяч доларів.
Тайвань ретельно відстежував контакти хворих: коли коронавірус виявили у працівниці клубу в Тайбеї, уряд знайшов 150 людей, з якими вона контактувала, і змусив кожного пройти двотижневий карантин.
Усім видавали безкоштовні маски за спеціальною квотою
Ще у 2004 році громадянам Тайваню за системою національного страхування здоров’я видали спеціальні смарткарти, за якими вони отримували медичну допомогу. Від початку пандемії ці карти стали одним з найважливіших елементів боротьби з коронавірусом. Щоразу, коли тайванці користувалися ними у крамницях чи аптеках, їм видавали безкоштовні маски.
Виробництво захисних масок на фірмі Taiwan Comfort Champ Manufacturing, 12 червня 2020 року.
I-Hwa Cheng / Bloomberg / Getty Images
Спершу можна було отримувати по три маски на тиждень на людину, а з 9 квітня ліміт збільшили до дев’яти масок на два тижні. Ті, у кого масок було достатньо, могли пожертвувати їх мешканцям інших країн за допомогою спеціального додатку National Health Insurance.
Колір масок обирати було не можна. Через це кілька школярів стали жертвами булінгу — однокласники знущалися з їхніх рожевих масок. Невдовзі після цього тайванські медики провели пресконференцію в масках такого ж кольору. Міністр охорони здоров’я Чень Ши-чжун сказав: «Чоловіки можуть носити рожеві маски. Рожевий пасує всім».
До боротьби з коронавірусом долучилося громадянське суспільство: активісти розробили спеціальні додатки, а коміки боролися з дезінформацією
Тайвань називає себе «цифровою демократією» й активно залучає до співпраці представників громадянського суспільства. Від початку пандемії Міністерство цифрових технологій Тайваню разом із групою хактивістів g0v розробило понад 140 додатків, які можуть бути корисними в умовах пандемії.
Серед них — інтерактивні мапи, які показують, де можна знайти потрібні ліки та маски, а також різноманітні голосові асистенти. У травні з’явилося розширення для Google Assistant, що дозволяє чат-боту відповідати на найпоширеніші питання про пандемію і за потреби звʼязуватися безпосередньо з тайванським Центром контролю захворювань.
Міністерство цифрових технологій також започаткувало низку онлайн-кампаній, щоб боротися з дезінформацією про коронавірус. До створення деяких з них залучили коміків. Коли в мережі з’явився фейк про те, що в Тайвані закінчується туалетний папір, відомство випустило жартівливий мультфільм для боротьби з панічними покупками, головна роль у якому дісталася премʼєр-міністру країни Су Чженьчану. У ролику він танцює та закликає не панікувати, бо паперу вистачить всім.
Доволі популярним героєм у Тайвані також став пес Цунчай породи шіба-іну. Кумедні картинки з ним постійно зʼявлялися в медіа — за допомогою них людям пояснювали, що потрібно носити маски, мити руки та дотримуватися ізоляції.
За словами очільниці Міністерства цифрових технологій, жінки-трансгендера Одрі Тенг, гумор став головною зброєю Тайваню проти фейків і дезінформації: «Щоразу, коли з’являються якісь чутки, [...] ми впродовж двох годин випускаємо кілька картинок із написами не більше 200 символів, які стають значно популярнішими за них».
Тайвань хоче допомогти боротися з коронавірусом іншим країнам, але цьому заважає Китай
Експерти зазначають, що стратегію Тайваню може бути складно відтворити у країнах Заходу, адже Республіка Китай має досить специфічну суспільно-політичну культуру та високий рівень співпраці між урядом і суспільством.
Попри усе це, Тайвань активно намагається допомогти боротися з коронавірусом іншим країнам. Влада острова поставляє маски та інші засоби захисту до США, Італії, Іспанії та решти країн, з якими має дипломатичні відносини. Посадовці поширюють у соцмережах хештег #TaiwanCanHelp («Тайвань може допомогти»).
Однак повноцінній міжнародній співпраці заважає Китай — Пекін вважає Тайвань своєю провінцією і блокує йому доступ до багатьох організацій. Хоча Тайвань офіційно визнають лише 15 держав, раніше він мав статус спостерігача у ВООЗ. Проте у 2016 році, коли президентом Республіки Китай стала представниця Демократичної прогресивної партії Цай Інвень, усе змінилося. Пекін посилив тиск на Тайвань та його нечисленних союзників, і йому заборонили брати участь в асамблеях ВООЗ.
У ВООЗ кажуть, що це ніяк не впливає на щоденний обмін інформацією та методиками боротьби з коронавірусом, проте влада Тайваню каже, що це не зовсім так.
«Ми хочемо допомогти: надати наших лікарів, дослідників і медсестер та поділитися нашими знаннями й досвідом з країнами, які цього потребують. Ми хочемо зробити свій внесок у боротьбу, але поки не можемо», — зазначає тайванський епідеміолог і колишній віцепрезидент Республіки Китай Чень Цзяньжень.
За те, щоб Тайваню дозволили брати участь в асамблеях ВООЗ, виступають низка політичних діячів. Серед них — експремʼєр-міністр Данії та колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, експрезидент Естонії Тоомас Гендрік Ілвес і експрем’єр Швеції Карл Більдт. У квітні вони закликали повернути Тайваню статус спостерігача і зазначили, що «це не матиме жодних наслідків, окрім того, що 23 мільйони людей, яким є що запропонувати, зможуть поділитися своїм досвідом».
На 73-ю щорічну сесію Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, що проходила з 9 до 14 листопада, Тайвань знову не запросили.
Пасажири метро в Тайбеї у захисних масках, 23 лютого 2020 року. Тайванці стоять у черзі за масками, Тайбей, 18 березня 2020 року.
Alberto Buzzola / LightRocket / Getty Images; Paula Bronstein / Getty Images